Для цілей визначення медичної практики слід розрізняти допомогу і послуги, - комітет НААУ

Аби закріпити на законодавчому рівні термін «медична практика», у Міністерстві охорони здоровʼя підготували зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я. Втім запропоноване визначення є недосконалим.

На це звернули увагу в Комітеті медичного та фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України за підсумками аналізу проекту Закону «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо визначення терміну «медична практика», оприлюдненого для обговорення на  сайті МОЗ.

У міністерстві виходили з того, що згідно із законом медична практика підлягає ліцензуванню. При цьому саме поняття визначено не законом, а на підзаконному рівні (Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені постановою Кабміну від 02.03.2016 №285). На цю прогалину звертала увагу Рахункова палата під час аудиту щодо аналізу ефективності та обґрунтованості застосування податкових пільг з податку на додану вартість за операціями з постачання послуг з охорони здоров’я у 2022 році.

Тож у МОЗ пропонують надати таке визначення:

«Господарська діяльність з медичної практики (медична практика) – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», що провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями з метою надання медичної (реабілітаційної) допомоги (послуги) та медичного обслуговування».

У профільному комітеті НААУ зауважили на необхідності розмежування термінів «медична допомога» та «медична послуга». Адже господарську діяльність провадять суб’єкти господарювання, якими є заклади охорони здоров’я, а також фізичні особи – підприємці, які зареєстровані та одержали ліцензію.

З урахуванням ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, надавачем послуг з медичного обслуговування населення (медичної послуги) є заклад охорони здоров’я, реабілітаційний заклад або фізична особа – підприємець, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

А медична допомога - це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

Аналогічним є підхід і в контексті конструкцій «реабілітаційна допомога» та «реабілітаційна послуга».

З урахуванням наведеного, на думку комітету НААУ, більш коректним було б наступне визначення:

«Господарська діяльність з медичної практики (медична практика) – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», що провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями з метою надання медичних та/або реабілітаційних послуг, а також медичного обслуговування».

Повний текст зауважень і пропозицій до проекту Закону «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо визначення терміну «медична практика», направлених Міністерству охорони здоровʼя, можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.