На заміну МСЕК прийшло оцінювання повсякденного функціонування особи

З 1 січня 2025 року розпочалася реформа медико-соціальних експертних комісій. Новий процес називається «Оцінювання повсякденного функціонування особи». Він відбувається безпосередньо в закладах охорони здоров'я і проводиться експертними командами.

Про зміни говорили 11 лютого на онлайн-семінарі «Орієнтуємося у змінах законодавства: основне про реформу МСЕК». Ініціатором виступила Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» спільно з Міністерством охорони здоров’я України, громадськими організаціями «Національна асоціація спинальників України»,  «Захист прав молоді Дніпропетровщини»,  «Соціальна перспектива», Комітетом НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та  Рівненською обласною військовою адміністрацією.

Голова Комітету НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю Олександр Вознюк нагадав, що ідея змінити підходи у цьому питанні виникла в минулому році через виявлені корупційні загрози. Тоді при Офісі Президента була створена робоча група, до складу якої увійшли експерти, представники МОЗ, суб'єкти законодавчої ініціативи і, в тому числі незалежні експерти в сфері медичних реформ. Результатом їхньої роботи став проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», який був зареєстрований Кабміном (№12178 від 04.11.2024), схвалений Верховною Радою (Закон від 19.12.2024 № 4170-IX) та підписаний Президентом.

Також робоча група підготувала проект постанови Кабміну «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яку було схвалено на засіданні Уряду

Нагадаємо, цією постановою від 15.11.2024 №1338 були затверджені:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;
критерії встановлення інвалідності.

О.Вознюк також зазначив, що за наявною інформацією, оцінювання за новими правилами вже пройшли близько 37 тис. осіб, які підтвердили або набули статусу особи з інвалідністю.

Представниця Міністерства охорони здоровʼя Яна Когут розповіла про стан реформування на прикладі Рівненщини. За її словами, до нового року в Рівненській області функціонувало 12 МСЕК, розташованих у пʼяти містах. При цьому вісім комісій знаходилося безпосередньо в обласному центрі. Станом на зараз експертні команди функціонують в 15 закладах охорони здоров'я у семи містах.  «Тобто, ми вже говоримо про кращу і більшу територіальну доступність для безпосередньо людей з інвалідністю та тих, які потребують оцінювання», - зауважила представниця МОЗ.

Вона також відзначила кращу територіальну доступність самої послуги, збільшення кількості лікарів і команд, які проводять оцінювання. «Якщо раніше було 12 МСЕК, то тепер ми говоримо про 41 експертну команду. Значне покращення і територіально, і з точки зору кількості точок, де можна провести оцінювання і власне встановити інвалідність», - відзначила Я.Когут.

Також вона розповіла про зміни у самій процедурі. «Раніше інвалідність встановлювалася лікарями, які все життя цю інвалідність встановлювали і не було такої вимоги, що вони мають надавати практичну медичну допомогу. У нас були проблеми з точки зору їхнього постійного оновлення, їхніх знань, застосування новітніх технологій з точки зору медичних стандартів або європейських практик. На жаль, ми це все фіксували, знали, тому і була проведена реформа, - пояснила представниця МОЗ. - Зараз однією з головних вимог щодо тих лікарів, які мають право проводити оцінювання, це те, що вони мають бути практикуючими лікарями. Тобто, це лікарі, які лікують щоденно і встановлення інвалідності – це ще одна з функцій».

Відзначила Я.Когут і покращення корупціогенної ситуації. «Ми знаємо, що дуже багато було скарг на систему з точки зору неправомірного встановлення статусу особи з інвалідністю, тривалістю цієї інвалідності і тому подібних моментів. В першу чергу це було пов'язано з тим, що всі люди, які зверталися до МСЕК, чітко знали і розуміли, хто саме буде встановлювати інвалідність і проводити експертизу. Тому що кількісний і персональний склад кожної МСЕК був завжди всім відомий, - розповіла вона. - Зараз же пацієнти при направлені на оцінювання не знають до яких саме лікарів і до якого складу експертної команди вони будуть скеровані». Крім того, всі експертні команди працюють в електронній системі. Всі процеси, всі етапи цього виду медичної експертизи є цифровізованими. Все зберігається в електронній системі, підписується кожен документ.

Правові аспекти діяльності нових експертних команд окреслив заступник голови Комітету НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю Богдан Кондратенко. Адвокат запропонував розширити доступ до експертного оцінювання, дозволивши пацієнтам проходити процедуру за власним бажанням, навіть якщо вони не мають діагнозу, який відповідає критеріям направлення, та з якихось причин не перебували на лікарняних тривалий час. Це дасть змогу виявляти випадки, коли традиційна система недооцінює ступінь обмежень людини, забезпечити рівність доступу до оцінювання повсякденної функціональності та використовувати цифрові інструменти для швидшого і точнішого аналізу стану здоров’я.

Про європейські орієнтири реформи медико-соціальної експертизи розповіла голова Ради громадської організації «Соціальна перспектива» Ганна Давиденко. Адеж Україна як кандидат до ЄС активно працює над синхронізацією законодавства з підходами у Європейському Союзі. Це стосується підходів до визначення, встановлення інвалідності і соціалізації осіб з інвалідністю у суспільство, зокрема через освіту і працевлаштування.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.