Рішення прийматиме управитель, а відповідатиме - власник арештованого майна?

З прийняттям арештованих активів в управління до управителя не мають переходити зобов’язання власника активів, які пов’язані зі здійсненням ним права власності.

Такий підхід пропонується закріпити проектом Закону №12389 «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» стосовно визначення особливості речового (майнового) титулу Національного агентства щодо арештованих активів».

Автори законодавчої ініціативи вважають, що це дозволить забезпечити ефективну реалізацію Агентством з розшуку та менеджменту активів своїх повноважень, зокрема чітко визначити особливості речового (майнового) титулу АРМА щодо арештованих активів в управлінні цього органу, цивільно-правові, податкові та інші права та обов’язки їх власників, агентства та третіх осіб щодо відповідного майна.

Нагадаємо, АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред’явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Підстав управління арештованим майном дві – це або судове рішення у кримінальному процесі (ухвала слідчого судді, або суду), або згода самого власника активів. За наявності судового рішення про передання майна в управління, АРМА зобов’язане його виконувати, так само як і власник активів чи інші особи, які мають на них права, – обов’язковість виконання судових рішень визначає Конституція України. Винесення такої ухвали, чи передання АРМА активу в управління за згодою власника свідчить про появу в агентства активів окремого майнового права управління арештованим активом. Це – спеціальне строкове речове право на майно, подібне до інших майнових прав на чуже майно, визначених цивільним законодавством. Правові та організаційні засади передачі агентством активів в управління за договором регулюються статтею 21 Закону про АРМА.

За підсумками аналізу проекту, у Національній асоціації адвокатів України відзначили, що таке зміщення тягаря з фактичного управителя на власника активів є неспівмірним обтяженням.

Якщо до управителя переходить право управління активами (законопроектом, зокрема, передбачено, що в разі здійснення управління активами у вигляді частки в статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель набуває повноваження власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи), то з моменту передачі такого управління до управителя має переходити обов’язок виконання зобов’язань, пов’язаних зі здійсненням ним права власності.

Управитель, який отримує майно для управління, має забезпечувати не тільки отримання прибутків від такого управління, але й нести витрати за зобов’язаннями, які утворюються внаслідок використання таких активів, - переконані адвокати.

Відтак, відзначають у НААУ, проект №12389 підлягає глибинному переробленню. Зауваження направлені Комітету ВР з питань антикорупційної політики, який визначено головним при опрацюванні документу у парламенті.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.