"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Обовʼязкова евакуація дітей: про що забув Кабмін
Евакуація у примусовий спосіб дітей за рішенням адміністрацій з населених пунктів, які розташовані на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, ускладнена негативним ставленням до цього батьків.
Аби усунути цю проблему Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради проект Закону №12353 від 23.12.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації».
В Уряді зазначають що існує необхідність уточнення завдань та конкретизації повноважень органів державної влади при проведенні заходів з евакуації у примусовий спосіб дітей в умовах правового режиму воєнного стану. Також реалізація заходів правового режиму воєнного стану висвітлила правову прогалину в законодавстві щодо заборони або обмеження в умовах воєнного стану, в’їзду (входу), перебування населення у населених пунктах, з яких проводиться обов’язкова евакуація.
Пропонується, що обов’язкова евакуація може бути як загальною, так і частковою для окремих категорій населення та інших категорій населення за рішенням державних (військових) адміністрацій.
У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини, де проаналізували проект, звернули увагу, що поняття часткової евакуації не є новим та згадується в чинній ст. 33 Кодексу цивільного захисту як вид евакуації, що проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у частині третій зазначеної статті.
Але, на думку адвокатів, застосування такого виду (часткової) евакуації в розрізі обов’язкової евакуації дітей у примусовому порядку може призвести до загрози локального запровадження вказаних заходів на місцях відносно дітей, коли той чи інший орган наділений подекуди надмірними повноваженнями в умовах воєнного стану та браку часу, до прикладу, помилково прийме рішення про часткову обов’язкову евакуацію дітей одразу у примусовому порядку. Це матиме критичні наслідки в умовах обмеженого доступу до правосуддя та правничої допомоги в районі (зоні) евакуації.
Законопроєкт не містить критеріїв і строків для завчасного запровадження обов’язкової евакуації на території можливих бойових дій, що породжує невизначеність у цьому питанні та відкриває шлях для ймовірних зловживань при його застосуванні.
Стосовно обов’язкової евакуації дітей пропонується, з одного боку, доповнення до ст. 33 Кодексу цивільного захисту та до ст. 15 Закону «Про правовий режим воєнного стану», а з іншого – зміни до ст. 170 Сімейного кодексу та доповнення до ст. 14 Закону «Про охорону дитинства».
У першому випадку зазначається, що обов’язкова евакуація населення проводиться із населених пунктів, які розташовані як на територіях активних, так і можливих бойових дій, які включені відповідного переліку. У другому випадку покладається обов’язок на одного з батьків або інших законних представників особисто забезпечити супровід дітей до безпечних районів у разі прийняття уповноваженим органом під час дії воєнного стану рішення про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей із населених пунктів, які розташовані на територіях активних воєнних (бойових) дій.
Таким чином виникає прогалина, у результаті якої дитина супроводжується батьками (особами, що їх замінюють) або іншими законними представниками у разі обов’язкової евакуації дітей у примусовому порядку з території активних бойових дій. А щодо проведення такої евакуації з місцевості, де бойові дії можливі, такого не передбачається.
Водночас у першому випадку зазначається, що обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей проводиться органами опіки та піклування із залученням Національної поліції для забезпечення охорони публічної безпеки і порядку, а з території активних бойових дій – тільки поліцейськими, уповноваженими рішенням керівника відповідного органу або підрозділу Національної поліції, без супроводження батьків (осіб, що їх замінюють) або інших законних представників. Присутності батьків (осіб, що їх замінюють) або інших законних представників в жодному із цих випадків не передбачається.
У випадку обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з території активних бойових дій передбачається передання дітей в безпечних районах органам виключно опіки та піклування, а з території можливих бойових передача дітей надалі взагалі не передбачається.
Отже, проектом не передбачається передача дітей батькам чи родичам після евакуації з території бойових дій та не встановлюється механізму повернення дітей до їхніх сімей.
У комітеті НААУ переконані, що примусова евакуація дітей може спричинити негативну реакцію з боку батьків або опікунів, особливо у разі відсутності належного правового контролю або через недовіру до органів влади. Крім того, якщо евакуація дітей не буде організована належним чином, це може спричинити порушення прав дитини на психічне та емоційне благополуччя. А відсутність належного контролю та недостатня правова регламентація щодо евакуації можуть призвести до порушення прав дитини на безпеку та захист. Неналежна регламентація процесу примусової евакуації може призвести до юридичних помилок і правових наслідків, які поставлять під сумнів правомірність таких дій.
Повністю зауваження і пропозиції до проекту Закону №12353 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Право ЄС, дитячі справи і воєнні злочини: нові напрями навчання…
Із наближенням членства в ЄС адвокатам доведеться працювати з джерелами права Союзу, практикою Суду ЄС і преюдиційними зверненнями національних судів. Опановувати ці механізми варто ще до того, як вони стануть щоденною практичною потребою.
Законодавство
Адвокату потрібен власний доступ до електронного кабінету АСВП –…
Новий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження не дає адвокату можливості самостійно увійти до електронного кабінету сторони, яку він представляє. Через це право на представництво, гарантоване законом, в електронній формі реалізується не повною мірою.
Дискусія
Що адвокату слід перевірити у висновку про смерть військового
Від висновку судово-медичного експерта про причину смерті військового залежить, чи пов’яже ВЛК її із захистом Батьківщини. Перевірити такий висновок часто можна лише за гістологічним дослідженням. Проте матеріал для нього в архіві зберігається три роки, а інколи його не беруть узагалі.
Дискусія
Чому застереження слідчого судді щодо обшуку в адвоката не…
Слідчі судді нерідко прямо забороняють вилучати в адвоката документи й носії, пов’язані з професійною діяльністю. Проте під час обшуку для виконання цих застережень бракує процедури, і адвокатська таємниця опиняється під загрозою.
Навчання
Як ПТСР і контузія клієнта впливають на справу
Клієнт-військовий плутає дати в поясненнях, пропускає засідання або зривається через затримку відповіді від органу влади. Якщо за цим стоять наслідки контузії чи посттравматичного розладу, адвокату варто враховувати їх і в організації роботи, і в позиції у справі.
Захист військових
Гарантії при затриманні та алгоритми для військових: напрацювання…
Найчастіше військові звертаються до адвокатів через заблоковані рахунки, затягування звільнення. Для таких ситуацій підготували покрокові алгоритми. Для родин загиблих представлено пам'ятку щодо одноразової грошової допомоги. А нове регулювання організації перебування мобілізованих осіб у ТЦК потребує змін в частині гарантій зв’язку з адвокатом.
Гарантії діяльності
Спершу ратифікація, потім реформа: Валентин Гвоздій про Конвенцію…
Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката ратифікували Албанія та Боснія і Герцеговина. Для набрання нею чинності потрібно вісім ратифікацій, тож Україна ще може опинитися серед держав, які запустять механізм контролю за гарантіями професії.
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.