"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Суд визнав винним одного із керівників ФГВФО, що ігнорував адвокатський запит
Київський апеляційний суд визнав заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винним у неправомірній відмові в наданні інформації за запитом адвоката. Чиновник спробував «відплатити» через КДКА, але марно.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення №761/28460/24 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Адвокат Максим Бахарєв, який представляв інтереси потерпілого у кримінальному провадженні, звернувся до ФГВФО із адвокатським запитом про витребування інформації та документів, необхідних для надання правничої допомоги клієнту. Але у відповідь отримав відмову за підписом заступника керівника державної установи, який стверджував, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських обʼєднань, яким направлено адвокатський запит, зобовʼязані не пізніше пʼяти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Водночас, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке (штраф від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) передбачена ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адвокат звернувся до Ради адвокатів Донецької області. Уповноважений член ради склав протокол про адмінправопорушення стосовно заступника директора-розпорядника Фонду та направив його до Шевченківського районного суду м. Києва.
Суд першої інстанції закрив провадження, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення. Таке рішення було обгрунтоване тим, що відмова не могла вважатися неправомірною. Але Київський апеляційний суд, куди разом із адвокатом зі скаргою звернувся голова Комітету НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням, скоєним стосовно адвокатів, Сергій Осика, з такими висновками не погодився. Там зауважили, що належність запитуваних відомостей до інформації з обмеженим доступом (про що йшлося у листі-відповіді) не підтверджувалася доказами. Тож апеляція скасувала постанову суду першої інстанції, визнавши представника ФГВФО винним у вчиненні порушення.
Як стало відомо, у відповідь чиновник подав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, звинувативши адвоката у некомпетентності та низьких морально-етичних якостях. Але в органі адвокатського самоврядування відмовили у порушенні дисциплінарної справи. КДКА розцінила таку скаргу як засіб тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, оскільки питання про дисциплінарну відповідальність було ініційовано без достатніх підстав.
Через порушення права на інформацію відносно посадовця вже було складено та направлено до суду кілька протоколів, в тому числі, за ознакою повторності. «В адвоката є достатньо законних інструментів для захисту своїх професійних прав. І вони працюють, якщо ними грамотно користуватися, - відзначив очільник комітету НААУ. - Важливо відстоювати свої права навіть у випадках, коли стикаєшся з опором або тиском з боку посадовців. Перешкоджання професійній діяльності адвоката не лише неправомірне, але й може бути покаране, навіть коли спроби впливу набувають форми скарг чи інших маніпуляцій. Приклад повної реалізації своїх прав та досягнення необхідного результату Максимом Бахарєвим якнайкраще це демонструє».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Взаємодія
Енергетичне право: НААУ та АСРМГ домовилися про співпрацю
Адвокати поглиблюватимуть фахову експертизу у сфері енергетичного права, а учасники ринку розподіленої та маневрової генерації матимуть ширші можливості для отримання професійної правничої допомоги.
Навчання
Як окуляри допомагають вимкнути режим адвоката – лайфхак
Постійна готовність відповідати клієнтам, думки про справи поза робочим часом і переживання чужих емоцій стирають межу між професійним та особистим життям адвоката. Саме тому варто тренувати перемикання між контекстами, використовувати зовнішні «якорі» й відокремлювати власну відповідальність від відповідальності клієнта.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за квітень-червень 2026 року.
Навчання
Куди йде ресурс адвоката і що він отримує натомість
Щоб оцінити баланс у житті, варто визначити сфери, куди спрямовуються найбільші зусилля, час і гроші, а потім з’ясувати, що людина отримує натомість: дохід, повагу, підтримку, любов, відчуття значущості або реалізації важливої ідеї.
Дискусія
СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування…
Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.
Навчання
Адвокатська таємниця під загрозою: чим небезпечна компрометація…
Зараження робочого комп’ютера інфостілером може відкрити стороннім доступ до пошти адвоката, правових інформаційних систем, державних сервісів, банківських рахунків, хмарних сховищ, месенджерів і сервісів штучного інтелекту, зокрема до інформації клієнтів, що міститься в них.
Підтримка
Опікунська рада НААУ підтримала родину адвоката, загиблого на…
Родина адвоката з Тернополя, який загинув, захищаючи Україну на Харківщині, отримає матеріальну допомогу від Опікунської ради НААУ. Таке рішення було ухвалено під час чергового засідання.
Дискусія
Наказ, рапорт і докази: які помилки можуть завадити захисту…
Очікування відповіді на рапорт, пропуск місячного строку, неправильне визначення відповідача та відсутність доказів звернення можуть ускладнити оскарження дій або бездіяльності командування. Подання позову водночас не звільняє військовослужбовця від виконання наказу до вирішення спору судом.