"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Відсутність доступу до адвоката – поважна причина пропуску строків, – ВС
Під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
Про це Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив у постанові від 29.11.2024 (справа № 120/359/24).
Особа звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком. Суд першої інстанції (з яким згодом погодилася апеляція) повернув позовну заяву без розгляду через пропуск строку для звернення. Суди виходили з того, що проходження позивачем військової служби не може вважатися поважною причиною, адже така обставина виникла значно пізніше початку перебігу строку для звернення до суду, а військова частина позивача знаходиться в зоні, що не є територією бойових дій.
Переглядаючи справу, у Верховному Суді погодилися, що сам факт введення воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків. Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач є учасником бойових дій і був мобілізований у першу хвилю. Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС.
Вирішуючи цю справу, колегія суддів Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких повʼязаний саме з призовом по мобілізації. Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, повʼязаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
- Обмеження доступу до правничої допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
- Виконання обовʼязків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
- Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
- Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, повʼязані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
- Обовʼязок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися обʼєктивною причиною пропуску процесуального строку.
Зважаючи на викладене, ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Медійність адвоката: довіра клієнтів і життя «під мікроскопом»
Публічність адвоката може допомагати у побудові довіри з клієнтами. Водночас вона створює додаткові репутаційні ризики, потребує регулярної роботи з контентом і зменшує простір приватності.
Захист військових
Як НААУ формує систему правового супроводу постраждалих від війни
Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення провів у Миколаєві виїзне засідання.
Гарантії діяльності
У ВР обговорили наступні кроки для ратифікації Конвенції про захист…
У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Участь у зустрічі взяли народні депутати, представники Офісу Президента, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ та Національної асоціації адвокатів України.
Навчання
Як молодому адвокату пройти перший рік практики
Перший рік адвокатської практики часто стає перевіркою не лише знань, а й готовності працювати з помилками та власними страхами. Про те, як пройти цей етап без ілюзій і з користю для професійного зростання, говорили представники Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Миколаївській області під час панельної дискусії.
Гарантії діяльності
Валентин Гвоздій: Ратифікація Україною Конвенції про захист…
Рівно рік тому, 13 травня 2025 року в Люксембурзі, на 134-й сесії Комітету міністрів Ради Європи, було відкрито для підписання Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Сьогодні у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до її ратифікації. Між цими двома датами — рік, у межах якого (9 березня) Україна стала 28-ю державою-підписантом. Про новий відрізок шляху ми поговорили із заступником голови НААУ, РАУ Валентином ГВОЗДІЄМ, який брав особисту участь у підготовці цього міжнародного акта.
Регіони
В Ірпені зʼявилася адвокатська аудиторія
У Державному податковому університеті (Ірпінь, Київська обл.) відкрили навчальну аудиторію імені адвоката, вченого-правника і державного діяча Миколи Василенка. Також в цьому виші тепер читатимуть лекції про адвокатуру.
Cудова практика
Встановлення юридичного факту: КЦС нагадав про адвоката
Справи окремого провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів не є малозначними, відповідно, представляти інтереси сторони у справі може лише адвокат.
Дискусія
Шлюб і партнерство: як новий ЦК має розмежувати різні форми сімейних…
Оновлення цивільного законодавства має враховувати різні форми сімейного життя, але не нівелювати правове значення шлюбу. Якщо зареєстрований шлюб і фактичне проживання однією сім’єю поставити в один ряд без чіткого розмежування, виникає питання про зміст самого інституту шлюбу.