"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Відсутність доступу до адвоката – поважна причина пропуску строків, – ВС
Під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
Про це Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив у постанові від 29.11.2024 (справа № 120/359/24).
Особа звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком. Суд першої інстанції (з яким згодом погодилася апеляція) повернув позовну заяву без розгляду через пропуск строку для звернення. Суди виходили з того, що проходження позивачем військової служби не може вважатися поважною причиною, адже така обставина виникла значно пізніше початку перебігу строку для звернення до суду, а військова частина позивача знаходиться в зоні, що не є територією бойових дій.
Переглядаючи справу, у Верховному Суді погодилися, що сам факт введення воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків. Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач є учасником бойових дій і був мобілізований у першу хвилю. Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС.
Вирішуючи цю справу, колегія суддів Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких повʼязаний саме з призовом по мобілізації. Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, повʼязаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
- Обмеження доступу до правничої допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
- Виконання обовʼязків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
- Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
- Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, повʼязані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
- Обовʼязок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися обʼєктивною причиною пропуску процесуального строку.
Зважаючи на викладене, ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.
Призначення
У Каїрі зʼявилася представниця НААУ
Адвокатку Ірену Марію Острозьку-Санґушко призначено представником Національної асоціації адвокатів України в Арабській Республіці Єгипет, у місті Каїр. Відповідне розпорядження № 80 від 10.03.2026 підписала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Дискусія
Моніторинг судових процесів: адвокати долучилися до обговорення…
Моніторинг судових процесів має значення не лише як спосіб фіксації порушень, а і як інструмент оцінки того, наскільки судовий розгляд відповідає стандартам справедливого суду, виробленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.