"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Відсутність доступу до адвоката – поважна причина пропуску строків, – ВС
Під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
Про це Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив у постанові від 29.11.2024 (справа № 120/359/24).
Особа звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком. Суд першої інстанції (з яким згодом погодилася апеляція) повернув позовну заяву без розгляду через пропуск строку для звернення. Суди виходили з того, що проходження позивачем військової служби не може вважатися поважною причиною, адже така обставина виникла значно пізніше початку перебігу строку для звернення до суду, а військова частина позивача знаходиться в зоні, що не є територією бойових дій.
Переглядаючи справу, у Верховному Суді погодилися, що сам факт введення воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків. Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач є учасником бойових дій і був мобілізований у першу хвилю. Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС.
Вирішуючи цю справу, колегія суддів Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких повʼязаний саме з призовом по мобілізації. Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, повʼязаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
- Обмеження доступу до правничої допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
- Виконання обовʼязків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
- Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
- Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, повʼязані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
- Обовʼязок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися обʼєктивною причиною пропуску процесуального строку.
Зважаючи на викладене, ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…
Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.
Дискусія
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…
Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.
Привітання
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…
Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.
Законодавство
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави
Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.
Навчання
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента
Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.