"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Відсутність доступу до адвоката – поважна причина пропуску строків, – ВС

Під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
Про це Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив у постанові від 29.11.2024 (справа № 120/359/24).
Особа звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком. Суд першої інстанції (з яким згодом погодилася апеляція) повернув позовну заяву без розгляду через пропуск строку для звернення. Суди виходили з того, що проходження позивачем військової служби не може вважатися поважною причиною, адже така обставина виникла значно пізніше початку перебігу строку для звернення до суду, а військова частина позивача знаходиться в зоні, що не є територією бойових дій.
Переглядаючи справу, у Верховному Суді погодилися, що сам факт введення воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків. Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач є учасником бойових дій і був мобілізований у першу хвилю. Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС.
Вирішуючи цю справу, колегія суддів Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких повʼязаний саме з призовом по мобілізації. Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, повʼязаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
- Обмеження доступу до правничої допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
- Виконання обовʼязків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
- Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
- Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, повʼязані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
- Обовʼязок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися обʼєктивною причиною пропуску процесуального строку.
Зважаючи на викладене, ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Гарантії діяльності
Спроби тиску на адвоката через медіа неприпустимі – НААУ
У Національній асоціації адвокатів України засудили спроби тиску на адвоката через поширення у медіа недостовірної інформації та нагадали про гарантії незалежності професії.

Дискусія
Дисциплінарна відповідальність адвокатів: як працює система і чому…
На відміну від багатьох професій, українська адвокатура має розвинену систему саморегулювання, зокрема у питанні дисциплінарної відповідальності. Саме тому набутий з 2012 року досвід може бути корисним і для реформування судово-експертної діяльності.

Дискусія
Консультації експертів, захист таємниці і статус спеціалістів: що…
Належна організація співпраці між адвокатами і експертами, гарантії збереження адвокатської таємниці під час замовлення дослідження, а також урегулювання статусу висновків спеціалістів залишаються серед ключових питань, які сьогодні цікавлять професійну спільноту.

Дискусія
Медіація як інструмент адвоката: законодавство та практика за…
Медіація дедалі частіше стає для українських адвокатів не лише альтернативою судовому розгляду, а й інструментом підтримки клієнта у складних переговорах. Аспекти застосування цього інструменту обговорили адвокати, медіатори, судді та науковці.

Законодавство
Адвокати розкритикували ідею формалізувати визначення місця…
Уточнення положень Сімейного кодексу щодо самочинної зміни місця проживання малолітньої дитини одним із батьків звужує можливості для добровільного врегулювання цього питання та зводить оцінку обставин до формальностей, що не відповідає найкращим інтересам дитини.

Дискусія
Незалежність адвокатури і підзвітність експертизи: моделі різні,…
В Україні співіснують дві різні моделі професійної організації: адвокатура зі сформованим самоврядуванням і судово-експертна діяльність, яка залишається підконтрольною державі. Як збалансувати підходи, забезпечити відкритість експертних висновків і налагодити ефективну взаємодію між фахівцями?

Взаємодія
Українські адвокати долучаються до формування стандартів етики ШІ
Штучний інтелект стрімко змінює юридичну практику. Водночас, без чітких етичних принципів його застосування зростають ризики, пов’язані із захистом прав людини і професійною відповідальністю тих, хто використовує новітні технології у своїй роботі.

Самоврядування
Рада адвокатів України звернулась до ВРП через затримку у…
13 червня 2025 року Голова Ради адвокатів України Лідія Ізовітова звернулась до Голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика з приводу порушення строків формування нового складу Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.