"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Відсутність доступу до адвоката – поважна причина пропуску строків, – ВС
Під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
Про це Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив у постанові від 29.11.2024 (справа № 120/359/24).
Особа звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком. Суд першої інстанції (з яким згодом погодилася апеляція) повернув позовну заяву без розгляду через пропуск строку для звернення. Суди виходили з того, що проходження позивачем військової служби не може вважатися поважною причиною, адже така обставина виникла значно пізніше початку перебігу строку для звернення до суду, а військова частина позивача знаходиться в зоні, що не є територією бойових дій.
Переглядаючи справу, у Верховному Суді погодилися, що сам факт введення воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків. Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач є учасником бойових дій і був мобілізований у першу хвилю. Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС.
Вирішуючи цю справу, колегія суддів Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких повʼязаний саме з призовом по мобілізації. Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, повʼязаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
- Обмеження доступу до правничої допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
- Виконання обовʼязків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
- Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
- Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, повʼязані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
- Обовʼязок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися обʼєктивною причиною пропуску процесуального строку.
Зважаючи на викладене, ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Видання
Для військових Національної гвардії підготували третій правовий…
Відпустки, переміщення через «Армія+», проходження ВЛК, виплати, житло, звільнення зі служби та дії родини у разі загибелі військовослужбовця — ці питання увійшли до третього випуску правового посібника для військовослужбовців Національної гвардії України.
Захист військових
КСУ: безальтернативне тримання під вартою порушує рівність і…
У питанні обмеження свободи людина не може бути поставлена у гірше процесуальне становище лише через сам факт проходження нею військової служби. Тому Рішення КСУ щодо безальтернативного тримання під вартою важливе й тим, що констатувало порушення рівності та людської гідності.
Взаємодія
Маніфест про ШІ у праві презентували в Європі. НААУ приєдналася
24 червня у межах Європейського дня правового суверенітету (European Legal Sovereignty Day), що проходив у Брюсселі, презентували Маніфест про забезпечення людської гарантії в юридичному застосуванні штучного інтелекту (Manifesto for a Referential of Human Guarantee in the Legal Use of AI).
Навчання
Форма адвокатської діяльності визначає податки, облік і модель…
Вибір адвокатом форми діяльності між індивідуальною практикою, адвокатським бюро та адвокатським об’єднанням впливає на податки, облік, роботу з командою і масштабування. Про це йшлося на спеціалізованому вебінарі, який провів Молодіжний Комітет НААУ — UNBA NextGen у Харківській області.
Дискусія
У Британії говорили про незалежність адвокатури та англійське…
17–18 червня у Лондоні на платформі English Law Forum відбувся ознайомчий візит українських суддів і представників правничої спільноти за підтримки Національної асоціації адвокатів України та LawLex Solicitors. Центральною подією став форум, присвячений верховенству права, англійському праву та міжнародному вирішенню спорів.
Дискусія
Як оновити регулювання ДЮСШ, вивчали учасники проєкту «Спортивне…
Дитячо-юнацькі спортивні школи залишаються базовою ланкою системи підготовки спортсменів, однак їх діяльність потребує оновлення нормативного регулювання з урахуванням сучасних організаційних, кадрових і фінансових викликів.
Cудова практика
ДТП з електросамокатами: у НААУ зібрали судову практику
Електросамокати, які стали звичним засобом міської мобільності, породжують правові питання після ДТП: відшкодування шкоди, відповідальність водіїв, доказування факту керування та визначення осіб, які мають відповідати за наслідки правопорушення.
Дискусія
Мито на природний камінь: бізнесу запропонували правові механізми…
Запровадження вивізного мита на природний камінь потребує правової оцінки з точки зору законодавчої процедури, конкурентного середовища, конституційних гарантій підприємництва та зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС.