"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Як захистити працюючих медпрацівників після зміни стандартів запропонували у НААУ
Зміна професійних стандартів призведе до зміни умов праці вже працюючих медичних працівників і це може мати наслідком порушення їхніх трудових прав з боку роботодавців.
Зокрема на цей нюанс звернули увагу у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права за наслідками аналізу урядового проекту Закону №11527 від 28.08.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я».
Серед іншого, документом пропонується доповнити ст. 4-2 Кодексу законів про працю нормою про те, що професійні стандарти на професії у сфері охорони здоров’я затверджуються після погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
У НААУ звернули увагу, що при цьому законопроект не пропонує визначити порядок та строки погодження професійних стандартів в МОЗ та наслідки їх непогодження для роботодавців. Також не визначається питання розробки та затвердження професійних стандартів для медиків, які ведуть приватну діяльність, наприклад як ФОП без найманих працівників.
Також адвокати наголосили на існуванні проблеми зміни умов праці для працюючих працівників. У момент прийняття працівника на роботу роботодавець перевіряє відповідність працівника посаді (кваліфікаційним вимогам та характеристикам посади), доводить до нього посадові обовʼязки тощо.
Сьогодні єдині кваліфікаційні вимоги до медичних працівників регулюється Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117, де визначені кваліфікаційні характеристики «Завдання та обов’язки», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги». Кваліфікаційні вимоги, компетентність, обовʼязки до посади зазначаються в посадовій інструкції, яка затверджується керівником підприємства чи установи і доводиться до працівника.
Отже, медичні працівники для прийняття їх на роботу за медичними професіями повинні надати роботодавцю документ про освіту та відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.
Але після затвердження нових професійних стандартів на професії у сфері охорони здоровʼя зміняться умови доступу до медичних професій – кваліфікаційні вимоги, посадові обовʼязки і постане обовʼязок всіх медичних працівників пройти атестацію.
І у разі зміни кваліфікаційних вимог або посадових обовʼязків відбувається зміна умов праці працівників. Тож необхідно буде дотримати порядок, встановлений ст. 32 КЗпП, ст. 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». А у разі відмови працівника продовжувати працювати на нових умовах праці трудовий договір може бути з ним припинено на підставі п. 6. ст. 36 КЗпП України. Такі масові зміни умов праці медичних працівників, які вже працюють, переконані в НААУ, можуть призвести до порушення їхніх трудових прав з боку роботодавців.
Аби упередити це, профільний комітет НААУ пропонує передбачити у проекті норму, згідно з якою з медичними працівниками, прийнятими на посади до дня набрання чинності змін за ч. 1 та ч. 2 ст. 74 цього Закону, не може бути розірваний трудовий договір за п. 2 ст. 40 КЗпП України за підставою виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації до проходження атестації в установленому порядку.
Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань трудового права до проекту 11527 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?