"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Як захистити працюючих медпрацівників після зміни стандартів запропонували у НААУ
Зміна професійних стандартів призведе до зміни умов праці вже працюючих медичних працівників і це може мати наслідком порушення їхніх трудових прав з боку роботодавців.
Зокрема на цей нюанс звернули увагу у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права за наслідками аналізу урядового проекту Закону №11527 від 28.08.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я».
Серед іншого, документом пропонується доповнити ст. 4-2 Кодексу законів про працю нормою про те, що професійні стандарти на професії у сфері охорони здоров’я затверджуються після погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
У НААУ звернули увагу, що при цьому законопроект не пропонує визначити порядок та строки погодження професійних стандартів в МОЗ та наслідки їх непогодження для роботодавців. Також не визначається питання розробки та затвердження професійних стандартів для медиків, які ведуть приватну діяльність, наприклад як ФОП без найманих працівників.
Також адвокати наголосили на існуванні проблеми зміни умов праці для працюючих працівників. У момент прийняття працівника на роботу роботодавець перевіряє відповідність працівника посаді (кваліфікаційним вимогам та характеристикам посади), доводить до нього посадові обовʼязки тощо.
Сьогодні єдині кваліфікаційні вимоги до медичних працівників регулюється Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117, де визначені кваліфікаційні характеристики «Завдання та обов’язки», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги». Кваліфікаційні вимоги, компетентність, обовʼязки до посади зазначаються в посадовій інструкції, яка затверджується керівником підприємства чи установи і доводиться до працівника.
Отже, медичні працівники для прийняття їх на роботу за медичними професіями повинні надати роботодавцю документ про освіту та відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.
Але після затвердження нових професійних стандартів на професії у сфері охорони здоровʼя зміняться умови доступу до медичних професій – кваліфікаційні вимоги, посадові обовʼязки і постане обовʼязок всіх медичних працівників пройти атестацію.
І у разі зміни кваліфікаційних вимог або посадових обовʼязків відбувається зміна умов праці працівників. Тож необхідно буде дотримати порядок, встановлений ст. 32 КЗпП, ст. 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». А у разі відмови працівника продовжувати працювати на нових умовах праці трудовий договір може бути з ним припинено на підставі п. 6. ст. 36 КЗпП України. Такі масові зміни умов праці медичних працівників, які вже працюють, переконані в НААУ, можуть призвести до порушення їхніх трудових прав з боку роботодавців.
Аби упередити це, профільний комітет НААУ пропонує передбачити у проекті норму, згідно з якою з медичними працівниками, прийнятими на посади до дня набрання чинності змін за ч. 1 та ч. 2 ст. 74 цього Закону, не може бути розірваний трудовий договір за п. 2 ст. 40 КЗпП України за підставою виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації до проходження атестації в установленому порядку.
Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань трудового права до проекту 11527 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.
Призначення
У Каїрі зʼявилася представниця НААУ
Адвокатку Ірену Марію Острозьку-Санґушко призначено представником Національної асоціації адвокатів України в Арабській Республіці Єгипет, у місті Каїр. Відповідне розпорядження № 80 від 10.03.2026 підписала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Дискусія
Моніторинг судових процесів: адвокати долучилися до обговорення…
Моніторинг судових процесів має значення не лише як спосіб фіксації порушень, а і як інструмент оцінки того, наскільки судовий розгляд відповідає стандартам справедливого суду, виробленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.