Самозалісені землі: адвокати дали поради із захисту комунальної власності

Коли земля природнім шляхом вкривається лісом, така ділянка за законом називається самозалісеною. Якщо для екології це цілком позитивне явище, то для місцевих рад – проблема. Адже прокуратура може побачити протиправну бездіяльність місцевої влади, яка не хоче віддавати ці землі лісгоспам.

Чи дійсно це є порушенням, - розбиралися експерти під час вебінару «Правовий захист комунальної власності на самозалісені землі: рекомендації для територіальних громад», що пройшов 28 жовтня на базі платформи «Сільський розвиток: земельні відносини».

Організатором заходу виступила Всеукраїнська асоціація обʼєднаних територіальних громад за підтримки Програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Головними спікерами запросили голову Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права Віктора Кобилянського та члена цього  комітету Андрія Суткового. Вебінар відвідали близько трьох сотень учасників, включаючи голів громад, заступників голів, старост, землевпорядників, юристів та керівників структурних підрозділів органів місцевого самоврядування з питань сільського та економічного розвитку.

Така зацікавленість у темі повʼязана із практичною проблемою, яку окреслила Троїцька територіальна громада Дніпропетровської області. Адже Павлоградська окружна прокуратура звернулася щодо протиправної на її думку бездіяльності місцевої ради в питаннях належності земельних ділянок до самозалісених.

Нагадаємо, відповідно до ч. 1 ст. 571 Земельного кодексу самозалісена ділянка – це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

В.Кобилянський запропонував поглянути на проблему крізь призму порівняння обов’язків органів місцевого самоврядування, визначених статтями 118, 123 та 571 Земельного кодексу.  Він зауважив, що рада може вирішувати вказане питання на власний розсуд у межах закону, приймаючи рішення про відмову у віднесенні земель до самозалісених, через що позиція прокуратури не відповідає законодавству. Аналізуючи позицію прокуратури, адвокат зауважив, що укази Президента від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 № 675/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» та від 29.09.2022 «Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», на які посилався прокурор, не є нормативно-правовими актами і не встановлюють будь-яких обов’язків для органів місцевого самоврядування.

Тож голова комітету НААУ порадив у випадку отримання подібних звернень відмовляти у віднесенні земельних ділянок до самозалісених. А для тих, хто не хоче підпасти під тиск прокуратури, є варіант, коли вказане питання на сесії не набере необхідної кількості голосів. Адже зобов’язати депутата голосувати тим чи іншим чином ніхто не вправі.

А.Сутковий надав декілька порад для органів місцевого самоврядування, за допомогою яких можна захистити себе.

По-перше, отримавши клопотання про прийняття рішення щодо належності земельних ділянок до самозалісених органу місцевого самоврядування необхідно на підставі Закону «Про доступ до публічної інформації» звернутися із запитом про надання копій правовстановлювальних документів, землевпорядної документації та матеріалів лісовпорядкування, з метою ознайомлення з наявністю підстав для такого звернення. Ідеальний стан для територіальної громади – це наявність копій правовстановлювальних документів на усі земельні ділянки, що розташовані на її території.

По-друге, можливий компромісний варіант, коли земельна ділянка самозалісена лише частково. У такій ситуації можна поділити земельну ділянку, залишивши більшу її частину в розпорядженні громади.

По-третє, можливо змінити цільове призначення земельної ділянки, вивівши її з-під удару лісгоспів.

По-четверте, можна передати земельну ділянку у користування, адже відповідно до ст. 571 Земельного кодексу віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Адвокат поставив риторичне, проте досить влучне запитання: чи дійсно в інтересах громади переводити земельні ділянки в самозалісені, зменшуючи розмір надходжень від плати за землю в десятки разів? Тож спікер радить вибудувати систему захисту від протиправних посягань на власність територіальних громад.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.