"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Господарське законодавство потребує вдосконалення, а не декодифікації – форум

Прийняття проекту Закону від 09.09.2021 № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» може дестабілізувати правову систему та створити хаос у сфері господарської діяльності.
Про це йшлося під час IV Форуму громадської підтримки проєвропейських правових реформ, організованого Інститутом економіко-правових досліджень ім. В.Мамутова НАН України, Українським союзом промисловців і підприємців, ГО «Координата», кафедрою економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т.Шевченка.
Участь у заході взяли голова Комітету НААУ з питань господарського права та процесу Ганна Осетинська та її заступник Олександр Черних.
Найбільшу увагу учасників форуму привернули ризики прийняття законопроекту № 6013. Адже він, на думку учасників, містить низку положень, які суперечать Конституції України та принципу верховенства права. Так, припинення діяльності комунальних підприємств, закріплених у статтях 142 та 143 Конституції, позбавить органи місцевого самоврядування можливості виконувати свої функції в інтересах місцевих громад. Такий підхід порушує конституційні гарантії місцевого самоврядування і може призвести до соціальної напруженості, особливо в умовах війни.
Також законодавча ініціатива створює загрози для національної економічної безпеки в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Скасування Господарського кодексу позбавляє державу інструментів для систематизованого регулювання економічних процесів. Це ускладнить державне втручання в економіку в інтересах національної безпеки, що є особливо важливим в умовах війни.
Корупційні ризики, які виникають внаслідок скасування обмежень на розпорядження державним майном, також є серйозною загрозою. Законопроект пропонує правовий режим узуфрукту, який не відповідає українським правовим реаліям та не враховує специфіку управління державним і комунальним майном.
Крім того, положення законопроекту суперечать європейським підходам до правового регулювання господарської діяльності. У ЄС існує чітке розмежування між цивільними та комерційними кодексами, тоді як законопроект пропонує знищити це розмежування. Це може викликати термінологічні колізії з міжнародними угодами, зокрема з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Про низьку якість законопроекту також свідчить факт порушення регуляторних процедур. Його реалізація потребуватиме значних витрат з Державного бюджету, які не були враховані.
О.Черних звернув увагу на необхідність застосування міжнародного досвіду щодо широкого залучення адвокатів та суддів до розроблення законодавства, а також можливості надання судовій гілці влади повноважень законодавчої ініціативи за прикладом Сполученого Королівства. Також звернув увагу, що спроби радикального непропрацьованого реформування під час війни є небезпечними, у тому числі і щодо зміни контролю над підприємствами оборонної галузі або відкриття можливостей для рейдерського захоплення підприємств оборонного, аграрного, інфраструктурного секторів економіки.
Отже законопроект у цілому не відповідає вимогам правової передбачуваності та визначеності. Документ не містить чіткої характеристики предмета і мети правового регулювання, що може створити плутанину в господарському законодавстві. Це негативно вплине на інвестиційний клімат і підприємницьку діяльність в Україні, зокрема через декодифікацію господарського законодавства. Альтернативою має стати вдосконалення чинного Господарського кодексу з урахуванням потреб бізнесу та євроінтеграційних пріоритетів України.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Відновне правосуддя: чому потерпілі відмовляються від участі та що…
Застосування програми відновного правосуддя щодо неповнолітніх має враховувати не лише інтереси правопорушника, а й потреби потерпілої сторони. Але чи завжди для цього створені реальні умови?

Дискусія
Між виконанням рішення і збереженням арешту на майно існує правова…
Після фактичного виконання рішення (наприклад, виплати компенсації), арешт на майно залишається чинним. Бо суди не ухвалюють окремого рішення про скасування заходів забезпечення. Це створює штучну правову невизначеність, яка обмежує права власності.

Законодавство
Засудженим мають надавати адвоката протягом доби - закон набрав…
Відтепер адміністрація місць несвободи має обовʼязок невідкладно дати можливість засудженому повідомити адвоката про накладене на нього стягнення. Так само гарантується право на безоплатну правничу допомогу в рамках дисциплінарного провадження.

Анонс
Формування конкурсної комісії ВККС: чому забуксував добір?
8 липня 2025 року відбудеться круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?».

Дискусія
Дитина в суді: гарантії на папері й виклики на практиці
Як дитина може реалізувати свої права у суді? Попри наявність законодавчих гарантій, на практиці цьому заважають вік, статус, відсутність досвіду й представництва. Завжди існують ризики формального підходу, коли позиція дитини не враховується або її участь взагалі ігнорується.

Дискусія
Вибори після війни: що говорить закон і яка роль адвокатів
Після завершення воєнного стану Україна повинна буде організувати вибори на всіх рівнях — президентські, парламентські, місцеві. Але як саме це має відбутися? Яку роль у цьому процесі відіграють адвокати?

Гарантії діяльності
Третина скарг адвокатів до НААУ — через протиправні дії ТЦК
У першому півріччі 2025 року Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України зафіксував 46 звернень про порушення професійних прав. З них третина стосувалася протиправних дій територіальних центрів комплектування — системного перешкоджання адвокатській діяльності або порушення права на захист.

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.