"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Господарське законодавство потребує вдосконалення, а не декодифікації – форум
Прийняття проекту Закону від 09.09.2021 № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» може дестабілізувати правову систему та створити хаос у сфері господарської діяльності.
Про це йшлося під час IV Форуму громадської підтримки проєвропейських правових реформ, організованого Інститутом економіко-правових досліджень ім. В.Мамутова НАН України, Українським союзом промисловців і підприємців, ГО «Координата», кафедрою економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т.Шевченка.
Участь у заході взяли голова Комітету НААУ з питань господарського права та процесу Ганна Осетинська та її заступник Олександр Черних.
Найбільшу увагу учасників форуму привернули ризики прийняття законопроекту № 6013. Адже він, на думку учасників, містить низку положень, які суперечать Конституції України та принципу верховенства права. Так, припинення діяльності комунальних підприємств, закріплених у статтях 142 та 143 Конституції, позбавить органи місцевого самоврядування можливості виконувати свої функції в інтересах місцевих громад. Такий підхід порушує конституційні гарантії місцевого самоврядування і може призвести до соціальної напруженості, особливо в умовах війни.
Також законодавча ініціатива створює загрози для національної економічної безпеки в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Скасування Господарського кодексу позбавляє державу інструментів для систематизованого регулювання економічних процесів. Це ускладнить державне втручання в економіку в інтересах національної безпеки, що є особливо важливим в умовах війни.
Корупційні ризики, які виникають внаслідок скасування обмежень на розпорядження державним майном, також є серйозною загрозою. Законопроект пропонує правовий режим узуфрукту, який не відповідає українським правовим реаліям та не враховує специфіку управління державним і комунальним майном.
Крім того, положення законопроекту суперечать європейським підходам до правового регулювання господарської діяльності. У ЄС існує чітке розмежування між цивільними та комерційними кодексами, тоді як законопроект пропонує знищити це розмежування. Це може викликати термінологічні колізії з міжнародними угодами, зокрема з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Про низьку якість законопроекту також свідчить факт порушення регуляторних процедур. Його реалізація потребуватиме значних витрат з Державного бюджету, які не були враховані.
О.Черних звернув увагу на необхідність застосування міжнародного досвіду щодо широкого залучення адвокатів та суддів до розроблення законодавства, а також можливості надання судовій гілці влади повноважень законодавчої ініціативи за прикладом Сполученого Королівства. Також звернув увагу, що спроби радикального непропрацьованого реформування під час війни є небезпечними, у тому числі і щодо зміни контролю над підприємствами оборонної галузі або відкриття можливостей для рейдерського захоплення підприємств оборонного, аграрного, інфраструктурного секторів економіки.
Отже законопроект у цілому не відповідає вимогам правової передбачуваності та визначеності. Документ не містить чіткої характеристики предмета і мети правового регулювання, що може створити плутанину в господарському законодавстві. Це негативно вплине на інвестиційний клімат і підприємницьку діяльність в Україні, зокрема через декодифікацію господарського законодавства. Альтернативою має стати вдосконалення чинного Господарського кодексу з урахуванням потреб бізнесу та євроінтеграційних пріоритетів України.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.
За кордоном
Конвенцію про захист професії адвоката ратифікувала перша держава
Боснія і Герцеговина стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226). Країна підписала Конвенцію 17 березня 2026 року, тож на ратифікацію їй знадобилося трохи більше ніж сім місяців.
Навчання
Рятуєте клієнта чи себе? Ознаки надмірного занурення адвоката у…
Адвокат, який після зустрічі подумки продовжує розмову з клієнтом і шукає рішення замість нього, насправді нерідко заспокоює лише власну тривогу. Розпізнати таке «рятівництво» можна за кількома ознаками. Після цього слід повернутися до підтримки.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за липень-вересень 2026 року.
Законодавство
Невідкладний обшук без ухвали? Що адвокати пропонують змінити в КПК
Верховна Рада готує узгоджену редакцію змін до Кримінального процесуального кодексу щодо обшуків у невідкладних випадках, без попередньої ухвали слідчого судді. НААУ наполягає: судовий контроль після такого обшуку має бути реальним, а власники житла – повноправними учасниками процедури.
ЄРАУ
Технічні роботи на порталі НААУ
Сьогодні, 28 жовтня, з 19:00 до 21:00 доступ до особистого кабінету адвоката на порталі Національної асоціації адвокатів України буде тимчасово обмежено через планові технічні роботи.
Дискусія
У Нікосії говорили про захист трудових прав в умовах окупації
Як захистити трудові права людини, якщо роботодавець, архіви й трудова книжка залишилися на окупованій території? І чи не легітимізує окупаційну владу суд, який бере до уваги виданий там документ?
Cудова практика
У НААУ систематизували практику ВС в земельних спорах за І півріччя…
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права підготував «Дайджест із земельних спорів. Огляд практики Верховного Суду за І півріччя 2026 року».