"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи варто обмежити дискрецію суду в питанні поновлення строків?

Оцінка поважності причин пропуску процесуального строку належить до виключної дискреції суду, що вирішує відповідне процесуальне питання. Наявність чи відсутність поважних причин для пропуску оцінюється сьогодні за внутрішнім переконанням суду.
На це звернули увагу у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань адміністративного права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону №12072 від 27.09.2024 «Про внесення змін до статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України щодо поновлення судом пропущеного строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами».
Документом пропонується уточнити норми про порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. А саме: зобовʼязати суд, що оцінює поважність підстав пропущення строку, надавати надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозвʼязку із:
- тривалістю строку, який особою пропущено;
- поведінкою такої особи протягом цього строку;
- діями, які така особа вчиняла, і чи повʼязані ці дії з готуванням до звернення до суду.
Автори законодавчої ініціативи відзначають, що така позиція відображена у постанові Касаційного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі No 520/10732/21 і її варто закріпити на законодавчому рівні.
У НААУ зауважили, що застосування критерію поважності причин передбачається КАС для всіх процесуальних строків, крім випадків, коли кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, наприклад, цей критерій застосовується під час поновлення пропущеного строку на подання доказів, на подання адміністративного позову, апеляційної та касаційної скар, оцінки підстав неявки в судове засідання, при вирішенні інших питань, коли вчинення певної процесуальної дії обмежується законодавцем певним процесуальним строком.
Натомість жодна з норм КАС не містить обов’язкового переліку обставин, що підлягають оцінці судом при вирішенні питання про поновлення певного пропущеного процесуального строку. І це відображає позицію законодавця, відповідно до якої оцінка поважності причин того чи іншого пропуску процесуального строку належить до виключної дискреції суду.
При цьому із прийняттям у 2018 році змін до процесуальних кодексів, а також до Закону «Про судоустрій і статус суддів» було запроваджено обов’язок усіх осіб враховувати правозастосовні висновки Верховного Суду.
Отже, при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, визначеного у ч. 1 ст. 361 КАС, адміністративний суд і так зобов’язаний керуватися згаданим висновком Верховного Суду.
Повністю зауваження і пропозиції НААУ до проекту №12072 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

БПД
Кабмін підтримав ідею розширення кола отримувачів БПД
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком від 18 до 23 років зможуть отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу.

За кордоном
Коли можна обмежувати спілкування адвоката з клієнтом вирішить ВС…
Таємниця спілкування адвоката і клієнта — фундаментальна гарантія захисту, передбачена українським законодавством. Водночас у Сполучених Штатах точаться суперечки: чи може суддя тимчасово обмежити це право, якщо підсудний перебуває в процесі дачі показань.

Гарантії діяльності
Незаконна мобілізація адвоката: суд витребував у ТЦК документи
На Закарпатті відбулося підготовче судове засідання у справі про незаконну мобілізацію адвоката. Відповідач - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки - засідання проігнорував. Суд розглядав клопотання позивача про витребування доказів.

Дискусія
Не відновлювати, а створювати: Марина Ставнійчук про військові суди…
В Україні не варто «відновлювати» військові суди у вигляді, в якому вони існували до 2010 року, — це суперечить Конституції та європейським стандартам. Необхідно створити самостійну модель, яка відповідатиме демократичним стандартам, гарантуватиме незалежність суддів і захист прав військовослужбовців.

Різне
Адвокати вчилися самозахисту в чемпіона світу з бойового самбо…
27 вересня у столичному спортивному клубі «Гермес» адвокати та адвокатки вивчали базові техніки бойового самбо — відпрацьовували удари й кидки, навички поведінки у кризових ситуаціях та самозахист у разі нападу.

Законодавство
Адвокати назвали наслідки скасування норми щодо СЗЧ і дезертирства
Скасування спеціальної процедури звільнення від кримінальної відповідальності для військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військову частину чи вчинили дезертирство, може негативно позначитися як на обороноздатності країни, так і на її правовій системі.

Дискусія
Рівень захисту IP в Україні: закони є, але бракує правозастосування
Система захисту прав інтелектуальної власності в Україні перебуває у фазі активної трансформації. Держава вже зробила серйозні кроки для гармонізації з європейським правом, однак головна проблема залишається у сфері правозастосування.

Гарантії діяльності
НААУ запрошує професійні обʼєднання у сфері медіа до діалогу
Обговорення Закону № 4547-IX, який запроваджує адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом, перетворилося на конфлікт інтерпретацій, що створює ризик штучної поляризації між адвокатурою та медіа.