"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи на часі зміна підходів притягнення бізнесу до кримінальної відповідальності?
Інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб, запроваджений у 2014 році, неефективний. Наприклад, перелік санкцій, які можуть бути застосовані до бізнесу, досить обмежений і вони є незбалансованими.
З цих міркувань, аби кардинально змінити підхід до притягнення до відповідальності юридичної особи за вчинення від її імені або в її інтересах кримінального правопорушення, група народних депутатів зареєструвала у парламенті проект Закону №11443 від 25.07.2024 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо приведення у відповідність з міжнародними стандартами відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних кримінальних правопорушень».
Документом пропонується передбачити підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи незалежно від притягнення до відповідальності фізичної особи, розширений перелік заходів кримінально-правового характеру та збільшення розміру штрафу, який може застосовуватись до юридичної особи, можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування заходів кримінально- правового характеру.
Також передбачається, що до юридичної особи застосовуватимуться додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру. Йдеться про досить широкий перелік заборон діяльності на певний період, а саме:
1) брати участь у публічних закупівлях;
2) користуватись ліцензією;
3) брати участь у приватизації державного та комунального майна;
4) брати участь в оренді державного та комунального майна (у тому числі продовженні договору оренди);
5) отримувати, продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у тому числі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами);
6) брати участь в органах соціального тристороннього діалогу;
7) купувати облігації внутрішніх державних позик України;
8) створювати та брати участь у роботі саморегульованих організацій;
9) надавати та отримувати рекламу;
10) здійснювати спонсорство;
11) брати участь у державно-приватному партнерстві;
12) брати участь у спільних підприємствах.
Крім цього, нефінансові заходи кримінально-правового характеру включатимуть тимчасове обмеження в отриманні прав та переваг:
1) одержувати будь-які пільги та активи від держави та громади;
2) залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проєктів та міжнародних фінансових операцій;
3) отримувати державну допомогу суб’єктами господарювання (бути отримувачем державної допомоги);
4) набувати статусу резидента Дія Сіті;
5) отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань антикорупційної політики та комплаєнсу, проаналізувавши проект, дійшов висновку, що така законодавча ініціатива може бути широко застосована до необмеженого кола випадків і суб’єктів господарювання, у тому числі добропорядних. У підсумку це в рази збільшить тиск на бізнес.
У сучасних реаліях, коли бізнесу і так непросто, реалізація положень закону у редакції його проекту невідворотно призведе до замороження ділової активності з усіма негативними наслідками, що із цього випливають. І ці потенційно негативні ризики в рази перевищують плюси від впровадження пропонованих норм.
Тому, роблять висновок у НААУ, прийняття законопроекту доцільно відкласти на інший час.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Самоврядність у фокусі, зовнішнє адміністрування — поза межами:…
У Національній асоціації адвокатів України відбулося чергове засідання підгрупи «Організація адвокатури і самоврядування» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Підтримка
Форми підтримки українців у Польщі обговорили НААУ і посольство
Для тисяч українців у Польщі правові питання давно стали частиною щоденного життя — від документів і консульських дій до праці, сімейних справ та доступу до правничої допомоги. Саме тому взаємодія дипломатів і адвокатури виходить за межі протоколу.
Дорожня карта
Доступ до професії: підгрупа зосередилась на стажуванні та…
У НААУ відбулося чергове засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Новий Трудовий кодекс: адвокати назвали сильні сторони і ризики…
Проект Трудового кодексу містить низку прогресивних положень, спрямованих на модернізацію трудового законодавства: цифровізація процедур, розширення форм зайнятості, підвищення прозорості оплати праці. Водночас, деякі системні питання потребують доопрацювання.
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».