"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
«Спрощення» на ринку електричної енергії створюють додаткові проблеми, - Комітет НААУ
Окремі положення проекту Закону №11392 від 02.07.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності» у частині приєднання замовників до електричних мереж потребують доопрацювання.
На це звернув увагу Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань енергетичного права, який здійснив правовий аналіз цього законопроекту.
Документом зокрема пропонується внести зміни до п. 88 ст. 1 Закону «Про ринок електричної енергії», змінивши визначення терміна «стандартне приєднання». Ним пропонується позначати приєднання електроустановки замовника з напругою до 0,4 кВ та потужністю до 50 кВт (включно) до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання. Інші технічні параметри стандартного приєднання, на думку авторів законодавчої ініціативи мають встановлюватися Кодексом систем розподілу.
Але надання права центральному органу виконавчої влади (Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) на власний розсуд встановлювати параметри, які визначають, чи належить той або інший об’єкт до стандартного приєднання у спосіб, не передбачений законом, є порушенням ст. 19 Конституції, відповідно до якої кожен орган державної влади, його посадова особа має діяти у межах та спосіб, передбачені законом. Тож параметри стандартного приєднання мають визначатися саме в Законі «Про ринок електричної енергії», як це зроблено зараз. І протягом восьми років чинності цієї норми було доведено її ефективність. Також у комітеті НААУ звернули увагу, що необхідність таких змін відсутня, а нова норма не була обґрунтована в пояснювальній записці до проекту.
Також пропонується доповнити ч. 8 ст. 21 Закону «Про ринок електричної енергії», відповідно до якої замовник послуги з нестандартного приєднання з проектуванням замовником лінійної частини має право бути замовником робіт із проектування обладнання електричних мереж, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності. У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання з проектуванням замовником лінійної частини приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності, забезпечує виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності.
Фактично у законі може з’явитися новий термін «створення потужності», що ставить питання про обсяг відповідних робіт, які повинні бути предметом договору. Крім цього, наділення замовника правом бути також замовником будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт з будівництва електричних мереж породжує право власності на збудовані мережі.
Тут варто нагадати, що саме велика кількість абонентських мереж, які з’являлися після приєднання об’єктів до електричних мереж, стало основною причиною внесення змін до законодавства в електроенергетиці та газових мережах у 2012-му році. Після них оператори систем розподілу та передачі надавали послугу з приєднання, а право власності на новозбудовані мережі набували саме оператори систем, а не замовники.
Тому, звертають увагу в НААУ, внесення таких змін створить проблеми у питанні прав власності на збудовані або реконструйовані інженерні мережі. Наслідком цього стануть проблеми в їх експлуатації.
Висновок Комітету НААУ з питань енергетичного права до проекту №11392 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Адвокатура — відповідальний суб’єкт, а не критик реформи —…
Дорожня карта з питань верховенства права — це не підстава перебудовувати модель адвокатури, а рамка для верифікації і точкового вдосконалення вже європейсько-орієнтованої системи. При цьому частину роботи вже виконано, тож далі рухатися слід в режимі узгоджених і практично застосовних рішень.
Законодавство
Ватрас про реалізацію Дорожньої карти: лише адвокати повинні…
Робота над виконанням Дорожньої карти у частині, що стосується адвокатури, має спиратися на участь самої професійної спільноти, а ключові завдання варто структурувати так, щоб не змішувати різні за змістом і процедурою процеси.
Законодавство
Лідія Ізовітова окреслила підхід до виконання Дорожньої карти щодо…
Загальним підходом до роботи над імплементацією Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури мають стати не «гасла», а збір фактів, звірка зі стандартами, консультації з професійною спільнотою й формулювання норм, за які учасники готові нести відповідальність.
Законодавство
Дорожня карта і адвокатура: робоча група провела перше засідання
2 січня відбулося перше організаційне засідання Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури. Захід був присвячений узгодженню рамки подальшої роботи та обміну стартовими позиціями учасників.
Дискусія
У НААУ напрацьовують правила для залучення інвестицій у відбудову
Адвокатура може зробити вагомий внесок у формування правової та інституційної основи для відновлення країни після завершення воєнних дій, поєднуючи теоретичну підготовку з практичним досвідом.
Законодавство
Проект рекодифікації книги «Речове право» потребує доопрацювання -…
Цивільне законодавство потребує якісного оновлення, тому проект книги третьої ЦК «Речове право», напрацьований робочою групою з рекодифікації, має бути суттєво і системно доопрацьований.
Привітання
Привітання з Новим 2026 роком
Дорогі колеги, щиро вітаю вас із Новим 2026 роком!
Самоврядування
РАУ: ініціативи НАЗК щодо адвокатури — антиконституційне втручання
Рада адвокатів України розцінила ініціативи щодо реформування адвокатури, запропоновані Національним агентством з питань запобігання корупції, як пряме, грубе та системне втручання органу виконавчої влади у діяльність незалежного конституційного інституту.