"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
«Спрощення» на ринку електричної енергії створюють додаткові проблеми, - Комітет НААУ
Окремі положення проекту Закону №11392 від 02.07.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності» у частині приєднання замовників до електричних мереж потребують доопрацювання.
На це звернув увагу Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань енергетичного права, який здійснив правовий аналіз цього законопроекту.
Документом зокрема пропонується внести зміни до п. 88 ст. 1 Закону «Про ринок електричної енергії», змінивши визначення терміна «стандартне приєднання». Ним пропонується позначати приєднання електроустановки замовника з напругою до 0,4 кВ та потужністю до 50 кВт (включно) до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання. Інші технічні параметри стандартного приєднання, на думку авторів законодавчої ініціативи мають встановлюватися Кодексом систем розподілу.
Але надання права центральному органу виконавчої влади (Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) на власний розсуд встановлювати параметри, які визначають, чи належить той або інший об’єкт до стандартного приєднання у спосіб, не передбачений законом, є порушенням ст. 19 Конституції, відповідно до якої кожен орган державної влади, його посадова особа має діяти у межах та спосіб, передбачені законом. Тож параметри стандартного приєднання мають визначатися саме в Законі «Про ринок електричної енергії», як це зроблено зараз. І протягом восьми років чинності цієї норми було доведено її ефективність. Також у комітеті НААУ звернули увагу, що необхідність таких змін відсутня, а нова норма не була обґрунтована в пояснювальній записці до проекту.
Також пропонується доповнити ч. 8 ст. 21 Закону «Про ринок електричної енергії», відповідно до якої замовник послуги з нестандартного приєднання з проектуванням замовником лінійної частини має право бути замовником робіт із проектування обладнання електричних мереж, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності. У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання з проектуванням замовником лінійної частини приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності, забезпечує виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності.
Фактично у законі може з’явитися новий термін «створення потужності», що ставить питання про обсяг відповідних робіт, які повинні бути предметом договору. Крім цього, наділення замовника правом бути також замовником будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт з будівництва електричних мереж породжує право власності на збудовані мережі.
Тут варто нагадати, що саме велика кількість абонентських мереж, які з’являлися після приєднання об’єктів до електричних мереж, стало основною причиною внесення змін до законодавства в електроенергетиці та газових мережах у 2012-му році. Після них оператори систем розподілу та передачі надавали послугу з приєднання, а право власності на новозбудовані мережі набували саме оператори систем, а не замовники.
Тому, звертають увагу в НААУ, внесення таких змін створить проблеми у питанні прав власності на збудовані або реконструйовані інженерні мережі. Наслідком цього стануть проблеми в їх експлуатації.
Висновок Комітету НААУ з питань енергетичного права до проекту №11392 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за липень-вересень 2026 року.
Законодавство
Невідкладний обшук без ухвали? Що адвокати пропонують змінити в КПК
Верховна Рада готує узгоджену редакцію змін до Кримінального процесуального кодексу щодо обшуків у невідкладних випадках, без попередньої ухвали слідчого судді. НААУ наполягає: судовий контроль після такого обшуку має бути реальним, а власники житла – повноправними учасниками процедури.
ЄРАУ
Технічні роботи на порталі НААУ
Сьогодні, 28 жовтня, з 19:00 до 21:00 доступ до особистого кабінету адвоката на порталі Національної асоціації адвокатів України буде тимчасово обмежено через планові технічні роботи.
Дискусія
У Нікосії говорили про захист трудових прав в умовах окупації
Як захистити трудові права людини, якщо роботодавець, архіви й трудова книжка залишилися на окупованій території? І чи не легітимізує окупаційну владу суд, який бере до уваги виданий там документ?
Cудова практика
У НААУ систематизували практику ВС в земельних спорах за І півріччя…
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права підготував «Дайджест із земельних спорів. Огляд практики Верховного Суду за І півріччя 2026 року».
Дискусія
Дитина в ЄС, спір в Україні: слабкі місця онлайн-експертизи у…
Коли дитина живе з матір’ю в Європейському Союзі, а спір про її місце проживання розглядає український суд, ключовим доказом стає висновок судово-психологічної експертизи. Але висновок, складений за результатами онлайн-сесії, може не витримати перевірки.
Навчання
Колега, а не конкурент: як молодому адвокату вбудуватися у…
Адвокат, який бачить у колегах з інших практик партнерів, а не суперників, може передати клієнта фахівцеві з його питання, отримати пораду в незнайомій справі й сам ділитися досвідом. Для молодого адвоката це ще й спосіб знайти опору в професії.
Cудова практика
Коли ЄСПЛ не приймає заяву через її суть: у НААУ підготували новий…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики Європейського суду з прав людини щодо України за 2025 – 2026 роки: критерії прийнятності заяв на основі суті справи».