«Спрощення» на ринку електричної енергії створюють додаткові проблеми, - Комітет НААУ
Окремі положення проекту Закону №11392 від 02.07.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності» у частині приєднання замовників до електричних мереж потребують доопрацювання.
На це звернув увагу Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань енергетичного права, який здійснив правовий аналіз цього законопроекту.
Документом зокрема пропонується внести зміни до п. 88 ст. 1 Закону «Про ринок електричної енергії», змінивши визначення терміна «стандартне приєднання». Ним пропонується позначати приєднання електроустановки замовника з напругою до 0,4 кВ та потужністю до 50 кВт (включно) до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання. Інші технічні параметри стандартного приєднання, на думку авторів законодавчої ініціативи мають встановлюватися Кодексом систем розподілу.
Але надання права центральному органу виконавчої влади (Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) на власний розсуд встановлювати параметри, які визначають, чи належить той або інший об’єкт до стандартного приєднання у спосіб, не передбачений законом, є порушенням ст. 19 Конституції, відповідно до якої кожен орган державної влади, його посадова особа має діяти у межах та спосіб, передбачені законом. Тож параметри стандартного приєднання мають визначатися саме в Законі «Про ринок електричної енергії», як це зроблено зараз. І протягом восьми років чинності цієї норми було доведено її ефективність. Також у комітеті НААУ звернули увагу, що необхідність таких змін відсутня, а нова норма не була обґрунтована в пояснювальній записці до проекту.
Також пропонується доповнити ч. 8 ст. 21 Закону «Про ринок електричної енергії», відповідно до якої замовник послуги з нестандартного приєднання з проектуванням замовником лінійної частини має право бути замовником робіт із проектування обладнання електричних мереж, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності. У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання з проектуванням замовником лінійної частини приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності, забезпечує виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання та/або робіт зі створення потужності.
Фактично у законі може з’явитися новий термін «створення потужності», що ставить питання про обсяг відповідних робіт, які повинні бути предметом договору. Крім цього, наділення замовника правом бути також замовником будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт з будівництва електричних мереж породжує право власності на збудовані мережі.
Тут варто нагадати, що саме велика кількість абонентських мереж, які з’являлися після приєднання об’єктів до електричних мереж, стало основною причиною внесення змін до законодавства в електроенергетиці та газових мережах у 2012-му році. Після них оператори систем розподілу та передачі надавали послугу з приєднання, а право власності на новозбудовані мережі набували саме оператори систем, а не замовники.
Тому, звертають увагу в НААУ, внесення таких змін створить проблеми у питанні прав власності на збудовані або реконструйовані інженерні мережі. Наслідком цього стануть проблеми в їх експлуатації.
Висновок Комітету НААУ з питань енергетичного права до проекту №11392 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Євроінтеграція
Адвокатура в складі Української делегації взяла участь у…
17 - 19 вересня у Брюсселі (Бельгія) проходить друга двостороння сесія Україна-ЄС в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу. У порядку денному - доповіді за трьома блоками: «Судова влада», «Антикорупційна політика», «Основоположні права».
Євроінтеграція
Україна на шляху до ОЕСР: адвокатура сприяє виконанню програми
Вступ в Організацію економічного співробітництва та розвитку є спільним викликом усіх національних інституцій, від якого залежить європейське майбутнє держави. Адвокатура робить свій унесок у виконання відповідної Програми ОЕСР для України.
Взаємодія
Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері…
Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта презентувала авторське Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я та дотримання прав людини в межах співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.
Законодавство
Для захисту прав поновлених працівників необхідні зміни до КЗпП
До страхового стажу зараховуватиметься період, протягом якого особа була звільнена за місцем роботи, а потім поновлена на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним.
Cудова практика
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Cудова практика
Цивільне право та процес: оприлюднено дайджест судової практики
Дайджест судової практики у сфері цивільного права та процесу за I півріччя 2024 року оприлюднений на сайті Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Обмеження доступу до реєстрів не має порушувати прав третіх осіб
Критерії та механізм обмеження під час воєнного стану доступу до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, повинні виключати можливість порушення прав третіх осіб.
Дискусія
Проблеми стягнення в Україні віртуальних активів обговорили…
Україна, хоча і посіла пʼяте місце серед 154 країн світу в рейтингу глобального індексу впровадження криптовалют, вона досі не має законодавчого регулювання цієї галузі. Ухвалений на початку 2022 року Закон «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, оскільки був ветований Президентом.