Чи може адвокат бути безробітним, з’ясує Велика Палата

Коли особа не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування, вона може набути статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю. Але ставлення до адвоката, як самозайнятої особи, сьогодні неоднозначне.

Працівник банку втратив роботу і звернувся до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. Йому призначили допомогу по безробіттю як застрахованій особі. Але пізніше в центрі з’ясували, що особа має право на здійснення індивідуальної адвокатської діяльності, відтак, уважається самозайнятою особою. Після цього центр своїм наказом припинив реєстрацію адвоката як безробітного, мотивуючи рішення встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів (той начебто приховав відомості щодо наявності свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю), а також припинив виплати допомоги.

Оскільки людина не захотіла повертати нараховане та виплачене матеріальне забезпечення, центр зайнятості звернувся до суду.

Перша інстанція стала на бік адвоката, бо той згідно даних податкової інспекції доходу від адвокатської діяльності не отримував. А призначення допомоги по безробіттю пов`язується саме із наявністю або відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти. За аналогією необхідними умовами є не формальна реєстрація особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а реальне зайняття підприємницькою діяльністю та отримання доходу (прибутку) від такої діяльності, який необхідний людині для забезпечення її фізичного існування.

Але в апеляції з такою позицією не погодилися. Там зауважили, що адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю, а тому відповідач не може вважатися незайнятою особою з часу отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Незалежно від часу взяття на облік органами Державної фіскальної служби України. При цьому положеннями Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення нею права на зайняття такою діяльністю.

Тоді адвокат звернувся з касаційною скаргою.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, проаналізував висновки щодо застосування норм законів «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття», викладені у постановах КЦС і КАС, і вирішив передати справу на розгляд Великої Палати (ухвала від 06.06.2024 у справі №761/38813/21).

При цьому судді звернули увагу на кілька аспектів. По-перше, законодавство про адвокатську діяльність не передбачає жодних умов забезпечення (сприяння) зайнятості адвокатів. Тому саме лише отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю жодним чином не гарантує та не свідчить про здійснення відповідної професійної діяльності, одержання від неї доходу.

По-друге, нездійснення адвокатської діяльності або безробіття адвоката не є обставинами несумісності відповідно до вимог Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не зобов`язують його подавати заяву про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

По-третє, статус безробітного, зважаючи на ст. 43 Закону «Про зайнятість населення», може набути особа за умов: 1) працездатний вік до призначення пенсії; 2) готовність та здатність приступити до роботи; 3) відсутність роботи і як наслідок - відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

По-четверте, призначення допомоги по безробіттю пов’язується саме із наявністю або відсутністю роботи чи праці в особи як можливості діяти та отримання заробітку (доходу), який необхідний людині для забезпечення її фізичного існування (виконання особою оплачуваної роботи, надання послуг).

По-п’яте, необхідними умовами для визнання адвоката таким, що забезпечує себе роботою, є не формальна наявність свідоцтва, а реальна зайнятість такої особи, зокрема здійснення адвокатської діяльності та отримання доходу (прибутку) від такої діяльності.

По-шосте, про зловживання адвокатом при отриманні статусу безробітного та допомоги по безробіттю може свідчити лише його реальна зайнятість, тобто отримання доходу (прибутку) від здійснення адвокатської діяльності. При цьому тягар доказування недобросовісності набувача статусу безробітного покладається на платника відповідних грошових сум.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.