Ризики спрощення процедури відведення землі слід мінімізувати - Комітет НААУ

Спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури містить ризики подальших зловживань з метою отримання земельних ділянок та розміщення об’єктів нерухомості на них, які необхідно мінімізувати.

Такого висновку дійшов Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права за підсумками аналізу урядового проекту Закону №9549 від 01.08.2023 про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Проект був ухвалений за основу Верховною Радою 4 червня.

Передбачені документом спрощення охоплюють зміну цільового призначення земельних ділянок, встановлення сервітутів для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або їх інфраструктури, скорочення строку розгляду клопотань на розроблення проектів землеустрою та застосування мовчазної згоди в разі недотримання цих строків, визначення строку для укладення договорів оренди таких земельних ділянок і процедури оцінки останніх.

У НААУ застерігають, що прийняття закону в редакції запропонованого проекту призведе до паралельного функціонування альтернативних варіантів оформлення землі для електронних комунікаційних мереж: надання в користування (оренду) чи встановлення сервітуту. Власники мереж скоріше надаватимуть перевагу останньому. Бо у такому випадку можна уникнути проблем з відповідністю намірів використання земельної ділянки містобудівній документації (яка за межами населених пунктів, як правило, відсутня) та оцінки впливу на довкілля. Крім того, плата за сервітут може бути меншою за орендну плату і навіть меншою за земельний податок.

Саме такий підхід сьогодні спостерігається у використанні землі надрокористувачами. Після доповнення Земельного кодексу статтею 124-1 надрокористувачі почали віддавати перевагу встановленню сервітутів, а не викупу чи оренді землі. А це не завжди відповідає інтересам територіальних громад.

Також у НААУ звернули увагу на запропонований вид земельного сервітуту - право на розгортання та експлуатацію електронних комунікаційних мереж та/або їх інфраструктури. Пункт «в» статті 99 Земельного кодексу раніше містив такий вид, як «право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій», який, очевидно, охоплював і електронні комунікації. Та у 2015 році парламент чомусь замінив його на «право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм)». Але ж прокладення та експлуатація комунікацій цілком відповідає правовій природі сервітуту. А ось із питанням розміщення інфраструктури - питання складніше. За відсутності нормативної дефініції інфраструктури не можна виключати, що до її складу включатимуть і об’єкти нерухомого майна. А це означатиме фактичне позбавлення власника земельної ділянки володіння, користування та розпорядження нею. Тож це питання згодом вимагатиме додаткового нормативного регулювання.

Повністю зауваження і пропозиції НААУ до проекту Закону №9549 від 01.08.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури» можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.