Як збирати докази з використанням ШІ дослідили адвокати

У процесі використання інструментів штучного інтелекту для збору доказів адвокат повинен розуміти, що ціною надмірної довіри до ШІ та нехтування перевіркою інформації можуть бути порушення прав і інтересів клієнта або й його свобода.

Основні особливості використання ШІ для збору доказів розтлумачили адвокати під час круглого столу, організованого у Національній асоціації адвокатів України за підтримки Інституту економіко-правових досліджень НАН України ім. В. К. Мамутова.

Під час заходу були озвучені сучасні тенденції розслідувань, зборів доказів, міжнародної практики використання ШІ. До круглого столу приєдналися адвокати та науковці, а також міжнародні експерти, які спеціалізуються на зборі доказів і підготовці експертних висновків за допомогою штучного інтелекту. Модераторами заходу були представник НААУ в Шотландії, Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Олександр Черних і шотландський адвокат Кеннет Янг.

Доповідачі наголосили, що основна мета ШІ – допомогти оптимізувати щоденні рутинні задачі. Натомість потрібно постійно вдосконалювати свої знання в цій сфері, цікавитися новими програмами та їх можливостями й постійно підвищувати свій професійний рівень.

Експерт з питань правового регулювання використання штучного інтелекту Анна Удовенко розповіла що згідно з визначенням, закріпленим у Законі ЄС про ШІ, система штучного інтелекту – це машина зі здатністю до навчання, яка розроблена для функціонування з різним рівнем автономності і може для явних чи прихованих цілей створювати результати. Зокрема, такі як прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на фізичне чи віртуальне середовище. Вона зауважила, що існує три типи доказів, які можуть знадобитися в судовому процесі і які можна збирати за допомогою систем штучного інтелекту:

1) докази із загальнодоступних вебсайтів (публікації в блогах і зображення, завантажені на вебсайти соціальних мереж);

2) речові докази (електронні листи або документи в цифровому форматі, які не є загальнодоступними і зберігаються на якихось серверах);

3) передбачувані дані про особу користувача та метадані, які використовуються для ідентифікації особи шляхом з'ясування джерела комунікації, але не змісту.

Експерт з розслідування злочинів, вчинених організованими групами Мартин Краг пояснив, як за допомогою штучного інтелекту за хвилини збирається інформація щодо зв’язків членів угруповань, як ці докази фіксуються і які вимоги існують для їх прийнятності судом.

Директор із продажів Airis Шахар Леві продемонструвала, як софт їхнього власного розроблення допомагає збройним силам і спеціальним службам Ізраїлю для розслідування масових злочинів і терактів, опрацьовуючи записи із соціальних медіа. Окрім цього, вона поділилася тим, як ШІ робить оброблення даних і висновки для користувачів за лічені секунди.

Директор швейцарської компанії Global Ledger Олексій Фісун розповів, яким чином здійснюється пошук викраденої криптовалюти. Він продемонстрував, як працює спеціальне програмне забезпечення.

Заступник начальника відділу модернізації господарського законодавства Інституту економіко-правових досліджень НАН України ім. В. К. Мамутова Тетяна Гудима звернула увагу на проблематику «галюцинацій» штучного інтелекту, яким чином Американський кодекс адвокатської етики це регулює та як такі питання вирішує судова практика.

Доповідачі проаналізували спірні питання, відмінність у підходах до використання ШІ при зборі доказів у Сполученому Королівстві та в Україні, а також визначили напрями для обговорення і внесення пропозицій як до законодавства, так і до Правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 13 березня 2024 року Європейським парламентом був ухвалений перший у світі Закон про штучний інтелект, основною метою якого є зробити ШІ безпечним для використання і забезпечити дотримання прав і свобод громадян. Положення закону встановлюють зобов'язання щодо ШІ на основі його потенційних ризиків і рівня впливу.

Нові правила передбачають заборону на певні застосунки ШІ, які загрожують правам громадян. Серед них, зокрема, системи біометричної категоризації, що ґрунтуються на чутливих характеристиках, а також нецільове збирання зображень облич з Інтернету або записів камер відеоспостереження для створення баз даних розпізнавання облич.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.