"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Щодо тиску НАЗК на суддів КС: заява Ради адвокатів України
11 червня Національне агентство з питань запобігання корупції поширило на своєму сайті новину під заголовком «Чи мають декларуватися члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: на чий бік стане КСУ?», у якій закликало громадськість, журналістів та міжнародних партнерів уважно стежити за розглядом у Конституційному Суді України скарги члена Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції». Засідання КСУ за цією справою має відбутися о 10 годині 12 червня 2024 року.
Разом із викладенням позиції відомства щодо неможливості задоволення конституційної скарги, заступник голови НАЗК Ярослав Любченко заявив, що члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та члени дисциплінарних палат КДКА, які ухвалюють рішення про дисциплінарну відповідальність чинних адвокатів, мають подавати декларації. Він висловив твердження, що в цій сфері дуже високі корупційні ризики, а посади членів комісії мають високий рівень впливу та, водночас, дискреції без чітких критеріїв її застосування.
Національна асоціація адвокатів України раніше неодноразово висловлювала свою позицію з питання, порушеного у конституційній скарзі О.Бухтоярової у формах, які поважають як статус КС, так і принципи конституційного судочинства.
Беручи до уваги положення Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України», Рада адвокатів України:
- оцінює публічні твердження керівництва НАЗК, а також факт розміщення публікації безпосередньо напередодні засідання Конституційного Суду України, як прояв прямого тиску на суддів єдиного органу конституційної юрисдикції;
- звертає увагу, що суддя Конституційного Суду здійснює свої повноваження, керуючись виключно Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України», на засадах верховенства права. Вплив на суддю Конституційного Суду у будь-який спосіб забороняється (ст. 24 Закону України «Про Конституційний Суд України»);
- зауважує що Конституційний Суд апріорі не може «ставати на будь-який бік», як формулює питання НАЗК у своїй заяві від 11 червня. Адже Конституційний Суд є не судом фактів, а судом права! Орган конституційної юрисдикції вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Постановка питання у форматі «на чий бік стане КСУ» може свідчити про високий рівень правового нігілізму в підходах до діяльності НАЗК, що заперечує соціальну цінність права - основу діяльності Конституційного Суду;
- нагадує, що конституційна скарга є новітньою гарантією захисту прав громадян. І обвинувальний ухил, продемонстрований у публікації НАЗК, засвідчує нерозуміння правової європейської культури в умовах, коли Україна стоїть на початку переговорів про вступ до ЄС, де верховенство права є ключовою цінністю.
- висловлює переконання, що Конституційний Суд, попри факт тиску, дотримується вимог ст. 147 Основного Закону України, відповідно до яких діяльність Конституційного Суду повинна ґрунтуватися на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Нові правила, старі проблеми: у НААУ обговорили роботу ЕКОПФО та ВЛК
Реформа медико-соціальної експертизи та військово-лікарських комісій змінила процедури, але не зняла практичних питань. Люди стикаються з невидачею документів, формальними рішеннями, затягуванням оцінювання та труднощами з доведенням реального стану здоров’я у конкретних життєвих ситуаціях.
Самоврядування
Комітети НААУ: як працює експертна система адвокатського…
22 травня в Києві відбувся IV Національний форум Національної асоціації арбітражних керуючих України «Банкрутство та реструктуризація в Україні. Європейський вимір». Однією з тем сесії, присвяченої розвитку професії та інституційній спроможності, став досвід Національної асоціації адвокатів України у побудові системи профільних комітетів.
Навчання
Як адвокату перейти у власну практику і стати видимим для клієнтів
Коли in-house юрист переходить до самостійної адвокатської практики, в нього повинно бути розуміння, як показати свою експертизу потенційному клієнту. Цифрова присутність тут може працювати як інструмент довіри, але якщо вона пов’язана з реальною спеціалізацією.
Дискусія
Не лише покарання: у НААУ обговорили проблему СЗЧ
Проблема самовільного залишення військової частини, крім кримінально-правової оцінки, окремо потребує аналізу причин. Серед них – нерозглянуті рапорти, проблеми з ротацією, медичним забезпеченням, психологічна виснаженість і відсутність дієвих механізмів оскарження бездіяльності командування.
Захист військових
Родинам зниклих, полонених і загиблих військових підготували…
Родини військовослужбовців, які зникли безвісти, перебувають у полоні або загинули під час захисту України, часто мають діяти одночасно в кількох правових процедурах. Для цього важливо розуміти, до яких органів звертатися, які документи збирати і які соціальні гарантії передбачені законом.
Дискусія
Найкращі інтереси дитини: від гарантій до спільної батьківської…
Захист найкращих інтересів дитини потребує не лише правових гарантій, а й дієвих механізмів їх реалізації: участі дитини у рішеннях, що її стосуються, відповідального батьківства та належного врегулювання спільної опіки.
Cудова практика
Захист честі, гідності, ділової репутації: у НААУ підготували…
У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, крім оцінки змісту поширеної інформації, важливими також є юрисдикція спору, належний відповідач, доказування факту поширення, контекст висловлювань і межі допустимої критики.
Навчання
Адвокатська діяльність і ФОП: податкові ризики пояснили на вебінарі
Адвокатська діяльність і підприємницька діяльність із надання юридичних чи консультаційних послуг мають різні податкові режими. Тому акти, рахунки, призначення платежів і облік доходів мають відповідати статусу, в межах якого фактично отримуються кошти.