"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Щодо тиску НАЗК на суддів КС: заява Ради адвокатів України
11 червня Національне агентство з питань запобігання корупції поширило на своєму сайті новину під заголовком «Чи мають декларуватися члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: на чий бік стане КСУ?», у якій закликало громадськість, журналістів та міжнародних партнерів уважно стежити за розглядом у Конституційному Суді України скарги члена Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції». Засідання КСУ за цією справою має відбутися о 10 годині 12 червня 2024 року.
Разом із викладенням позиції відомства щодо неможливості задоволення конституційної скарги, заступник голови НАЗК Ярослав Любченко заявив, що члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та члени дисциплінарних палат КДКА, які ухвалюють рішення про дисциплінарну відповідальність чинних адвокатів, мають подавати декларації. Він висловив твердження, що в цій сфері дуже високі корупційні ризики, а посади членів комісії мають високий рівень впливу та, водночас, дискреції без чітких критеріїв її застосування.
Національна асоціація адвокатів України раніше неодноразово висловлювала свою позицію з питання, порушеного у конституційній скарзі О.Бухтоярової у формах, які поважають як статус КС, так і принципи конституційного судочинства.
Беручи до уваги положення Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України», Рада адвокатів України:
- оцінює публічні твердження керівництва НАЗК, а також факт розміщення публікації безпосередньо напередодні засідання Конституційного Суду України, як прояв прямого тиску на суддів єдиного органу конституційної юрисдикції;
- звертає увагу, що суддя Конституційного Суду здійснює свої повноваження, керуючись виключно Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України», на засадах верховенства права. Вплив на суддю Конституційного Суду у будь-який спосіб забороняється (ст. 24 Закону України «Про Конституційний Суд України»);
- зауважує що Конституційний Суд апріорі не може «ставати на будь-який бік», як формулює питання НАЗК у своїй заяві від 11 червня. Адже Конституційний Суд є не судом фактів, а судом права! Орган конституційної юрисдикції вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Постановка питання у форматі «на чий бік стане КСУ» може свідчити про високий рівень правового нігілізму в підходах до діяльності НАЗК, що заперечує соціальну цінність права - основу діяльності Конституційного Суду;
- нагадує, що конституційна скарга є новітньою гарантією захисту прав громадян. І обвинувальний ухил, продемонстрований у публікації НАЗК, засвідчує нерозуміння правової європейської культури в умовах, коли Україна стоїть на початку переговорів про вступ до ЄС, де верховенство права є ключовою цінністю.
- висловлює переконання, що Конституційний Суд, попри факт тиску, дотримується вимог ст. 147 Основного Закону України, відповідно до яких діяльність Конституційного Суду повинна ґрунтуватися на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.