Щодо тиску НАЗК на суддів КС: заява Ради адвокатів України
11 червня Національне агентство з питань запобігання корупції поширило на своєму сайті новину під заголовком «Чи мають декларуватися члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: на чий бік стане КСУ?», у якій закликало громадськість, журналістів та міжнародних партнерів уважно стежити за розглядом у Конституційному Суді України скарги члена Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції». Засідання КСУ за цією справою має відбутися о 10 годині 12 червня 2024 року.
Разом із викладенням позиції відомства щодо неможливості задоволення конституційної скарги, заступник голови НАЗК Ярослав Любченко заявив, що члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та члени дисциплінарних палат КДКА, які ухвалюють рішення про дисциплінарну відповідальність чинних адвокатів, мають подавати декларації. Він висловив твердження, що в цій сфері дуже високі корупційні ризики, а посади членів комісії мають високий рівень впливу та, водночас, дискреції без чітких критеріїв її застосування.
Національна асоціація адвокатів України раніше неодноразово висловлювала свою позицію з питання, порушеного у конституційній скарзі О.Бухтоярової у формах, які поважають як статус КС, так і принципи конституційного судочинства.
Беручи до уваги положення Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України», Рада адвокатів України:
- оцінює публічні твердження керівництва НАЗК, а також факт розміщення публікації безпосередньо напередодні засідання Конституційного Суду України, як прояв прямого тиску на суддів єдиного органу конституційної юрисдикції;
- звертає увагу, що суддя Конституційного Суду здійснює свої повноваження, керуючись виключно Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України», на засадах верховенства права. Вплив на суддю Конституційного Суду у будь-який спосіб забороняється (ст. 24 Закону України «Про Конституційний Суд України»);
- зауважує що Конституційний Суд апріорі не може «ставати на будь-який бік», як формулює питання НАЗК у своїй заяві від 11 червня. Адже Конституційний Суд є не судом фактів, а судом права! Орган конституційної юрисдикції вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Постановка питання у форматі «на чий бік стане КСУ» може свідчити про високий рівень правового нігілізму в підходах до діяльності НАЗК, що заперечує соціальну цінність права - основу діяльності Конституційного Суду;
- нагадує, що конституційна скарга є новітньою гарантією захисту прав громадян. І обвинувальний ухил, продемонстрований у публікації НАЗК, засвідчує нерозуміння правової європейської культури в умовах, коли Україна стоїть на початку переговорів про вступ до ЄС, де верховенство права є ключовою цінністю.
- висловлює переконання, що Конституційний Суд, попри факт тиску, дотримується вимог ст. 147 Основного Закону України, відповідно до яких діяльність Конституційного Суду повинна ґрунтуватися на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Заборона демонтажу електрокомунікацій: про що забули нардепи
В умовах війни, коли від швидкості отримання інформації часто залежить життя громадян, особливого значення набуває функціонування електронних комунікаційних мереж. Тому випадки їх свавільного демонтажу мають бути усунуті. Але крім законодавчої заборони, також повинна бути і відповідальність.
Законодавство
Закон про критерії малозначних спорів прийнято
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» (проект №11026 від 19.02.2024).
Законодавство
Ухилянтам пом’якшать покарання. Чому це правильно пояснили в НААУ
У санкції статті 336 (Ухилення від призову на військову службу) Кримінального кодексу, яка сьогодні передбачає лише позбавлення волі від трьох до п’яти років, можуть з’явитися штраф, а також громадські та виправні роботи.
Законодавство
Доплати місцевим службовцям за рахунок грантів: складне, але…
Потреба у створенні інструментів фінансового заохочення публічних представників, які можуть працювати над залученням грантових та інвестиційних коштів на місцевому та регіональному рівні впирається у обмеження на додаткові виплати, передбачені реформою публічної служби в Україні.
Дискусія
Як змінився ринок юридичних послуг розповів голова Комітету НААУ
Ситуація на ринку юридичних послуг, якщо порівнювати із 2022 роком, значно покращилась. Водночас, не спостерігається і значного дефіциту правників.
Законодавство
Коли в Україні зʼявиться Містобудівний кодекс?
Робоча група при Комітеті ВР з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провела публічні обговорення, розробила пропозиції та розпочала підготовку Концепції Містобудівного кодексу України.
Доступ до професії
Нюанси відповідальності за несвоєчасне підвищення кваліфікації…
Невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації є триваючим дисциплінарним проступком. Він припиняється або отриманням відповідного електронного сертифікату (що підтверджує виконання вимог), або притягненням особи, винної у невиконанні професійного обов’язку, до дисциплінарної відповідальності.
Дискусія
Як захистити права добросовісних набувачів у спорах про повернення…
Осіб, які придбали майно у власників, що не мали права на відчуження цього майна, називають «добросовісними набувачами». Як захистити їхні права у категорії спорів про повернення цього майна у державну власність?