Локалізація публічних закупівель: чи працює закон (результати дослідження)

Вдосконалення механізму ведення реєстру виробників товарів з локалізацією не тільки зменшить рівень шахрайських схем у реєстрі, але й підвищить зацікавлення інвесторів до розвитку українського бізнесу.

Про це заявив голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков, коментуючи підсумки слухань у Комітеті ВР з питань економічної політики на тему «Постзаконодавчий контроль у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в публічних закупівлях».

Під час заходу народні депутати, представники Мінекономіки, Держаудитслужби, Антимонопольного комітету, профільних асоціацій та виробників аналізували ефективність імплементації Закону від 16.12.2021 № 1977-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості».

Раніше парламентський комітет опитав субʼєктів господарювання, що беруть участь у закупівлях товарів з локалізацією, а також контролюючі органи. Респонденти поділилися міркуваннями щодо того, чи запрацював закон на практиці, які є здобутки і проблеми у його реалізації, а також у який спосіб можна виправити складнощі, що виникли.

Нагадаємо, закон запровадив ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.

До 2032 року були встановлені особливості здійснення закупівель товарів, які зобов’язують замовника дотримуватися ступеню локалізації виробництва, який має дорівнювати або перевищувати від 10% у 2022 році до 40% - після 2028 року. Ступінь локалізації виробництва повинен визначати самостійно виробник товару за встановленою у законі формулою.

Під час заходу його учасникам були представлені узагальнені результати опитування за основними групами: постачальники товарів, замовники товарів, державні органи контролю і нагляду.

Так, зокрема, 61,9% постачальників товарів відзначили, що запровадження локалізації взагалі не позначилося на їхній діяльності. Це пояснюється кількома факторами: не потраплянням продукції під дію закону, низьким порогом локалізації на початкових етапах, відсутністю необхідних підзаконних актів та роз’яснень державних органів.

Аби збільшити рівень локалізації деякі підприємства планують освоювати власне виробництво комплектуючих та обладнання (33,3%), хтось має намір кооперуватися з українськими виробниками (23,8%). Але є і такі, хто не має наміру вживати жодних заходів (14,3%). При цьому більше половини респондентів висловили впевненість, що до 2028 року рівень локалізації їхньої продукції становитиме щонайменше 40%, а майже чверть усе ж сумнівається, що зможе досягти цього показника. Повністю результати опитування можна переглянути тут.

Також учасникам комітетських слухань учасникам представили результати моніторингу  закупівель з локалізацією через систему «Прозоро», розповіли про вдосконалення механізму ведення реєстру виробників товарів з локалізацією, боротьбу з шахрайством в реєстрі, заходи контролю за дотриманням законодавства, а також обговорили пропозиції щодо можливих змін законодавства з питань локалізації.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.