"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Локалізація публічних закупівель: чи працює закон (результати дослідження)

Вдосконалення механізму ведення реєстру виробників товарів з локалізацією не тільки зменшить рівень шахрайських схем у реєстрі, але й підвищить зацікавлення інвесторів до розвитку українського бізнесу.
Про це заявив голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков, коментуючи підсумки слухань у Комітеті ВР з питань економічної політики на тему «Постзаконодавчий контроль у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в публічних закупівлях».
Під час заходу народні депутати, представники Мінекономіки, Держаудитслужби, Антимонопольного комітету, профільних асоціацій та виробників аналізували ефективність імплементації Закону від 16.12.2021 № 1977-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості».
Раніше парламентський комітет опитав субʼєктів господарювання, що беруть участь у закупівлях товарів з локалізацією, а також контролюючі органи. Респонденти поділилися міркуваннями щодо того, чи запрацював закон на практиці, які є здобутки і проблеми у його реалізації, а також у який спосіб можна виправити складнощі, що виникли.
Нагадаємо, закон запровадив ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
До 2032 року були встановлені особливості здійснення закупівель товарів, які зобов’язують замовника дотримуватися ступеню локалізації виробництва, який має дорівнювати або перевищувати від 10% у 2022 році до 40% - після 2028 року. Ступінь локалізації виробництва повинен визначати самостійно виробник товару за встановленою у законі формулою.
Під час заходу його учасникам були представлені узагальнені результати опитування за основними групами: постачальники товарів, замовники товарів, державні органи контролю і нагляду.
Так, зокрема, 61,9% постачальників товарів відзначили, що запровадження локалізації взагалі не позначилося на їхній діяльності. Це пояснюється кількома факторами: не потраплянням продукції під дію закону, низьким порогом локалізації на початкових етапах, відсутністю необхідних підзаконних актів та роз’яснень державних органів.
Аби збільшити рівень локалізації деякі підприємства планують освоювати власне виробництво комплектуючих та обладнання (33,3%), хтось має намір кооперуватися з українськими виробниками (23,8%). Але є і такі, хто не має наміру вживати жодних заходів (14,3%). При цьому більше половини респондентів висловили впевненість, що до 2028 року рівень локалізації їхньої продукції становитиме щонайменше 40%, а майже чверть усе ж сумнівається, що зможе досягти цього показника. Повністю результати опитування можна переглянути тут.
Також учасникам комітетських слухань учасникам представили результати моніторингу закупівель з локалізацією через систему «Прозоро», розповіли про вдосконалення механізму ведення реєстру виробників товарів з локалізацією, боротьбу з шахрайством в реєстрі, заходи контролю за дотриманням законодавства, а також обговорили пропозиції щодо можливих змін законодавства з питань локалізації.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Видання
Обмеження доступу до публічної інформації: «Дія» презентувала…
Право на доступ до публічної інформації — один із наріжних каменів демократії. Проте в Україні його реалізація часто стикається з необґрунтованими обмеженнями: через брак розуміння закону, страх перед розголошенням чи посилання на підзаконні акти. У воєнний час ці виклики лише загострились.

Навчання
Кращим студентам ДТЕУ провели майстер-класи з адвокатури
У Національній асоціації адвокатів України провели тематичний день адвокатури для студентів-юристів факультету права і міжнародної торгівлі Державного торговельно-економічного університету.

Законодавство
Про ризики впровадження пріоритетного опікунства попередили в НААУ
Українське законодавство не дозволяє батькам чи опікунам заздалегідь визначити, хто піклуватиметься про їхню дитину або підопічного у разі смерті чи втрати дієздатності. Під час війни це питання набуває особливої актуальності.

За кордоном
Українським адвокатам у США допоможуть інтегруватися у юридичну…
«Ми не лише підтримуємо наших громадян, а й допомагаємо українським адвокатам, що через війну переїхали до Каліфорнії, знайти роботу, пройти ліцензування та інтегруватися в місцеву юридичну спільноту».

Регіони
У Луцьку адвокатів учили переконувати словом
Для адвоката вміння говорити — це ключовий інструмент професії. Але як зберігати впевненість, коли на тебе дивляться десятки очей, у голові роїться тривога, а голос зрадницьки тремтить? Цьому у юридичних вишах не вчать.

Видання
Адвокатам підготували методичку з трудового законодавства…
Воєнний стан вніс суттєві корективи у трудові відносини. Поява спеціального закону та обмеження конституційних прав вимагають від адвокатів точного розуміння нових норм і судової практики, що тільки формується.

Навчання
Не слабкість, а ресурс: адвокатам розповіли про способи емоційного…
Втрата дому, звичного способу життя, життєвих цінностей, професійної ідентичності або навіть уявлення про себе під час війни - усе це залишає глибокий слід у свідомості людини. І горювання стає природною й важливою частиною процесу відновлення.

Дискусія
Що означає бути «членом сім’ї»: статус дослідила голова комітету…
Іноді від того, чи буде особа, яка має біологічний чи побутовий звʼязок, визнана членом сім’ї, залежить доступ до низки правових механізмів: від спадкування і користування житлом - до одноразових виплат та пенсій.