"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не мають відповідати за зв’язок під час судового засідання
В умовах перманентних блекаутів та нестабільності роботи телекомунікаційного обладнання адвокати та інші учасники судових справ не повинні відповідати за ризики технічної неможливості участі у відеоконференції під час судового засідання.
Члени Ради адвокатів України під час засідання 7 червня проаналізували норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та звернули увагу на його п.46.
Відповідно до чинної редакції, за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
При цьому також установлено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У звʼязку із цим учасники засідання пригадали рішення РАУ від 16-17 листопада 2022 р. №148 «Про поважність причин неявки адвоката в судове засідання, слідчі дії, тощо під час воєнного стану».
Тоді Рада звертала увагу, що нормами процесуальних кодексів передбачена можливість участі учасників у справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Але у зв’язку із ракетних ударів по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури, торгових та бізнес центрах, житлових будинках виникають перебої зі світлом, аварійні та планові відключення електроенергії, що безперечно впливає на якість або відсутність зв’язку.
Однією з поважних причин неприбуття особи на виклик вважаються обставини непереборної сили, у тому числі військові події та інші подібні обставини. Тому є достатні підстави вважати, що обставини, які пов’язані із запровадженням воєнного стану, в тому числі втрата інтернет-зв’язку чи електроенергії під час участі в відеоконференції є обставинами непереборної сили, що є поважною причиною для неприбуття адвокатів в судове засідання, слідчі дії, в органи досудового розслідування, адміністративної юрисдикції тощо.
Тож, на думку членів РАУ, норма п.46 Положення щодо ризиків технічної неможливості участі у відеоконференції, має бути вилучена з Положення.
Відповідне звернення НААУ буде направлене до Вищої ради правосуддя.
Нагадаємо, підсистема ЄСІТС відеоконференцзв’язку забезпечує:
1) відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо);
2) можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Як молодому адвокату пройти перший рік практики
Перший рік адвокатської практики часто стає перевіркою не лише знань, а й готовності працювати з помилками та власними страхами. Про те, як пройти цей етап без ілюзій і з користю для професійного зростання, говорили представники Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Миколаївській області під час панельної дискусії.
Гарантії діяльності
Валентин Гвоздій: Ратифікація Україною Конвенції про захист…
Рівно рік тому, 13 травня 2025 року в Люксембурзі, на 134-й сесії Комітету міністрів Ради Європи, було відкрито для підписання Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Сьогодні у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до її ратифікації. Між цими двома датами — рік, у межах якого (9 березня) Україна стала 28-ю державою-підписантом. Про новий відрізок шляху ми поговорили із заступником голови НААУ, РАУ Валентином ГВОЗДІЄМ, який брав особисту участь у підготовці цього міжнародного акта.
Регіони
В Ірпені зʼявилася адвокатська аудиторія
У Державному податковому університеті (Ірпінь, Київська обл.) відкрили навчальну аудиторію імені адвоката, вченого-правника і державного діяча Миколи Василенка. Також в цьому виші тепер читатимуть лекції про адвокатуру.
Cудова практика
Встановлення юридичного факту: КЦС нагадав про адвоката
Справи окремого провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів не є малозначними, відповідно, представляти інтереси сторони у справі може лише адвокат.
Дискусія
Шлюб і партнерство: як новий ЦК має розмежувати різні форми сімейних…
Оновлення цивільного законодавства має враховувати різні форми сімейного життя, але не нівелювати правове значення шлюбу. Якщо зареєстрований шлюб і фактичне проживання однією сім’єю поставити в один ряд без чіткого розмежування, виникає питання про зміст самого інституту шлюбу.
Законодавство
Ризики анти-SLAPP законопроєкту вказав комітет НААУ
Спроби захистити суспільний інтерес від судового тиску не повинні призводити до демонтажу базових засад цивільного судочинства. Тому запропоновані механізми протидії стратегічним позовам проти участі громадськості потребують концептуального перегляду та узгодження з чинним процесуальним законодавством.
Дискусія
На конференції в Тернополі говорили про адвокатуру, цифровізацію та…
На юридичному факультеті Західноукраїнського національного університету відбулася X Міжнародна науково-практична конференція «Україна в умовах реформування правової системи: сучасні реалії та міжнародний досвід».
Дискусія
Формати підтримки бізнесу, що постраждав від війни, напрацьовують у…
Представники бізнесу та адвокатури провели робочу зустріч, аби обговорити правові проблеми фіксації та відшкодування збитків, бронювання працівників, податкові й банківські проблеми, доступ до державної підтримки та практичне виконання судових рішень.