"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не мають відповідати за зв’язок під час судового засідання
В умовах перманентних блекаутів та нестабільності роботи телекомунікаційного обладнання адвокати та інші учасники судових справ не повинні відповідати за ризики технічної неможливості участі у відеоконференції під час судового засідання.
Члени Ради адвокатів України під час засідання 7 червня проаналізували норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та звернули увагу на його п.46.
Відповідно до чинної редакції, за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
При цьому також установлено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У звʼязку із цим учасники засідання пригадали рішення РАУ від 16-17 листопада 2022 р. №148 «Про поважність причин неявки адвоката в судове засідання, слідчі дії, тощо під час воєнного стану».
Тоді Рада звертала увагу, що нормами процесуальних кодексів передбачена можливість участі учасників у справі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Але у зв’язку із ракетних ударів по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури, торгових та бізнес центрах, житлових будинках виникають перебої зі світлом, аварійні та планові відключення електроенергії, що безперечно впливає на якість або відсутність зв’язку.
Однією з поважних причин неприбуття особи на виклик вважаються обставини непереборної сили, у тому числі військові події та інші подібні обставини. Тому є достатні підстави вважати, що обставини, які пов’язані із запровадженням воєнного стану, в тому числі втрата інтернет-зв’язку чи електроенергії під час участі в відеоконференції є обставинами непереборної сили, що є поважною причиною для неприбуття адвокатів в судове засідання, слідчі дії, в органи досудового розслідування, адміністративної юрисдикції тощо.
Тож, на думку членів РАУ, норма п.46 Положення щодо ризиків технічної неможливості участі у відеоконференції, має бути вилучена з Положення.
Відповідне звернення НААУ буде направлене до Вищої ради правосуддя.
Нагадаємо, підсистема ЄСІТС відеоконференцзв’язку забезпечує:
1) відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо);
2) можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
4 поради адвокату, як зробити соцмережі робочим інструментом
Молодому адвокату, який починає професійну присутність у соцмережах, недостатньо просто вести сторінку. Важливо зрозуміти, яку послугу він пропонує, як пояснює її цінність клієнту, що показує назовні та як комунікує з аудиторією.
Дискусія
Нові правила, старі проблеми: у НААУ обговорили роботу ЕКОПФО та ВЛК
Реформа медико-соціальної експертизи та військово-лікарських комісій змінила процедури, але не зняла практичних питань. Люди стикаються з невидачею документів, формальними рішеннями, затягуванням оцінювання та труднощами з доведенням реального стану здоров’я у конкретних життєвих ситуаціях.
Самоврядування
Комітети НААУ: як працює експертна система адвокатського…
22 травня в Києві відбувся IV Національний форум Національної асоціації арбітражних керуючих України «Банкрутство та реструктуризація в Україні. Європейський вимір». Однією з тем сесії, присвяченої розвитку професії та інституційній спроможності, став досвід Національної асоціації адвокатів України у побудові системи профільних комітетів.
Навчання
Як адвокату перейти у власну практику і стати видимим для клієнтів
Коли in-house юрист переходить до самостійної адвокатської практики, в нього повинно бути розуміння, як показати свою експертизу потенційному клієнту. Цифрова присутність тут може працювати як інструмент довіри, але якщо вона пов’язана з реальною спеціалізацією.
Дискусія
Не лише покарання: у НААУ обговорили проблему СЗЧ
Проблема самовільного залишення військової частини, крім кримінально-правової оцінки, окремо потребує аналізу причин. Серед них – нерозглянуті рапорти, проблеми з ротацією, медичним забезпеченням, психологічна виснаженість і відсутність дієвих механізмів оскарження бездіяльності командування.
Захист військових
Родинам зниклих, полонених і загиблих військових підготували…
Родини військовослужбовців, які зникли безвісти, перебувають у полоні або загинули під час захисту України, часто мають діяти одночасно в кількох правових процедурах. Для цього важливо розуміти, до яких органів звертатися, які документи збирати і які соціальні гарантії передбачені законом.
Дискусія
Найкращі інтереси дитини: від гарантій до спільної батьківської…
Захист найкращих інтересів дитини потребує не лише правових гарантій, а й дієвих механізмів їх реалізації: участі дитини у рішеннях, що її стосуються, відповідального батьківства та належного врегулювання спільної опіки.
Cудова практика
Захист честі, гідності, ділової репутації: у НААУ підготували…
У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, крім оцінки змісту поширеної інформації, важливими також є юрисдикція спору, належний відповідач, доказування факту поширення, контекст висловлювань і межі допустимої критики.