"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Система БПД спроваджує адвокатів, які виявилися незручними?

З адвокатом, який задавав незручні запитання про розподілення доручень та оплату послуг в системі безоплатної правничої допомоги, не подовжили контракт.
Ситуацію розглядали на останньому засіданні Ради адвокатів України 30 квітня.
Член РАУ від Хмельницької області, голова Комітету НААУ з питань безоплатної правничої допомоги Оксана Каденко пояснила, що цей адвокат попередньо намагався з’ясувати причини відмови, але в регіональному центрі БПД пояснили своє рішення відсутністю обґрунтованої необхідності, тобто потреби. Але такий аргумент не може сприйматися, адже водночас оголошуються конкурси. Тобто потреба в укладенні контрактів з адвокатами все ж існує. Можливо це було зроблено, аби позбавити адвоката доступу до інформації про проблеми в системі.
Тож у чому саме полягає «обґрунтована необхідність залучення адвокатів для надання безоплатної вторинної правничої допомоги», що застосовується системою БПД як критерій як для оголошення конкурсів, так і під час вирішення питання про укладання контрактів з адвокатами? О.Каденко також розповіла, що раніше цю необхідність пояснювали розсудом особи, яка приймає відповідне рішення. Такий парадокс, коли об’єктивна потреба фактично визначається суб’єктивними міркуваннями, потребує вивчення статистичних показників, а саме: скільки адвокатів виконують доручення, які ці доручення, зі скількома розриваються або не продовжуються контракти, цифри негативної оцінки внутрішнього моніторингу тощо.
Член РАУ від Тернопільської області Юрій Гордєєв, який також працює у місцевому центрі БПД, відзначив, що у їх практиці укладались контракти зі всіма адвокатами, які були в реєстрі, і хто виявив бажання. Він припустив, що в ситуації, що розглядається, існує якийсь особистий конфлікт. Водночас, Ю.Гордєєв висловив переконання, що якщо адвокат пройшов процедуру конкурсу, він здобув право працювати із системою і адмінперсонал повинен укладати контракт з кожним адвокатом. Його підтримала голова Ради адвокатів Харківської області Вікторія Гайворонська, на думку якої не може бути жодних кількісних квот. І якщо адвокат включений до реєстру адвокатів, які мають право надавати БПД, то в центру виникає обов'язок укласти з ним контракт.
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова запропонувала подивитися на проблему в контексті, чим РАУ може допомогти тим, хто опинився у подібній ситуації. Адвокати, які пройшли конкурс та були включені до реєстру, вони отримали право на надання БПД. І це право, в разі коли воно порушується, підлягає захисту. Хоча сам по собі конкурс також має сумнівну правову основу. Адже особа, яка отримала право на зайняття адвокатською діяльністю, очевидно може надавати також правничу допомогу в системі БПД. Втім, ці міркування інституту адвокатури навряд будуть сприйняті державним органом. У доцільності конкурсу сумнівається і керівник Секретаріату НААУ, РАУ Вадим Красник. Він припустив, що розглядуваний випадок не єдиний серед тих дев’яти тисяч адвокатів, які присутні в реєстрі, і насправді багато з ким можуть бути не укладені контракти.
За підсумками обговорення питання, учасники засідання дійшли висновку, що в держави (в особі центрів з надання БПД) виникає обов’язок укласти контракти з адвокатами, які пройшли конкурс і були включені до реєстру адвокатів, які надають БВПД. Аби захистити адвокатів, відповідну норму варто закріпити у Порядку і умовах укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу (постанова Кабміну від 11.02.2012 №8). З відповідними пропозиціями Рада адвокатів України звернеться до Уряду та Уповноваженого ВР з прав людини.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Анонс
Адвокатів запрошують до створення стандартів для ШІ
До 18 липня триває прийом заявок до Юридичного комітету Міжнародної асоціації етики та доброчесності штучного інтелекту (AI Ethics & Integrity International Association, AIEI).

Законодавство
У НААУ оцінили ідею збільшення строків відповідальності за…
Неспроможність держави забезпечити відповідальність за порушення у сфері доступу до інформації, зокрема за несвоєчасне надання, ненадання або надання неповної чи недостовірної інформації у відповідь на адвокатський запит, є не лише питанням свободи слова, а й проблемою доступу до правосуддя.

Різне
Адвокати підсумували тиждень захисту бізнесу велозаїздом
У НААУ завершили тиждень захисту бізнесу незвичним форматом. Після оприлюднення тематичних публікацій і проведення серії круглих столів про наслідки скасування Господарського кодексу адвокати зібралися на підсумкове засідання… у крос-кантрійних перегонах.

Дискусія
Чому в затримці формування КК ВККС адвокати вбачають загрозу…
Для України звичною стала практика, коли норми закону спершу приймаються, а потім нівелюються. Але коли реформа за реформою обирають взірців доброчесності, а їх «святість» порушує будь-які закони, логіка побудови карткового будиночку ламається вщент.

Дискусія
Експерти мають винятковий потенціал, який варто розвивати спільно…
Професії адвоката і експерта можуть і повинні розвиватися, навчаючись одна в одної, обмінюючись досвідом та кращими практиками. Разом ми зможемо побудувати сильну, незалежну та ефективну систему правосуддя, гідну європейської України.

Взаємодія
У вихідні не працюватимуть електронні судові сервіси
На суботу, 12 липня, заплановано глобальні роботи на інфраструктурі ДП «Інформаційні судові системи». У звʼязку із цим, в цей день з продовженням на 13 липня, можуть бути недоступні сервіси електронного суду, електронного кабінету та інші.

Дискусія
Як пережити скасування ГК без утрат — радили адвокати за круглим…
Що зміниться для бізнесу після скасування Господарського кодексу? Як тепер укладати договори, хто нестиме відповідальність, як захищати інтереси у спорах і чим компенсувати втрату спеціального регулювання?

Дискусія
Прозорі правила будівельної галузі: навіщо Україні Містобудівний…
Українське містобудівне законодавство залишається фрагментарним, суперечливим і непридатним до завдань відбудови. Тож ідея кодифікації викликає значний інтерес і серед юристів, і серед фахівців будівельної галузі.