"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Настав час змінювати хибний вектор розвитку системи БПД, - голова профільного комітету НААУ
Система БПД завжди була обʼєктом особливої уваги Національної асоціації адвокатів України. Бо реалізацію конституційної гарантії права кожного на професійну правничу допомогу Основний Закон поклав на інститут адвокатури.
Про це заявила голова Комітету НААУ з питань безоплатної правничої допомоги Оксана Каденко, коментуючи Звіт з актуальних питань функціонування системи БПД в Україні.
Оцінюючи поточний стан функціонування системи БПД, вона виділила одинадцять факторів, що зумовлюють наявні проблеми у реалізації конституційної гарантії:
- Створення Координаційного центру з надання правничої допомоги за форматом міністерства, яке відповідає за надання всіх видів правничої допомоги. Хоча за Конституцією це є завданням інституту адвокатури, незалежного від держави.
- Керівник КЦ перебуває у підпорядкуванні міністра юстиції. І хоча декларувалася відкрита та прозора процедура призначення на посаду очільника Центру, на практиці цього забезпечено не було.
- Єдиний орган, який міг відстежувати демократичність обрання директора КЦ та бути гарантом людиноорієнтованості роботи центру – це Наглядова рада, яка досі не функціонує.
- Сьогодні послідовно реалізується політика усунення адвокатури від вирішення питань, які її стосуються безоплатної правничої допомоги. Навіть стандарти надання безоплатної вторинної правничої допомоги в їх останній редакції були прийняті без залучення представників адвокатури.
- Перебирання системою функцій адвокатського самоврядування. Хоча за законом оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правничої допомоги має здійснюється утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів, у Міністерстві юстиції наполягають, що цим має займатися держава.
- Надмірне розширення системи БПД. Найбільш гостро у цьому контексті стоїть питання невиправданого збільшення переліку категорій осіб, які мають право на БПД.
- Наявність значної кількості реальних і потенційних корупційних ризиків та їх реалізація в системі БПД за відсутності антикорупційної програми КЦ.
- Запровадження системи державницького управління адвокатами (піддання адвокатів процедурам, що суперечать принципу незалежності у професії адвоката).
- Відсутність рівності сторін договору про надання БПД із визначенням умов вседозволеності для центрів з надання БПД.
- Низька оплата праці адвокатів.
- Використання системи БПД для утворення процесуального дисбалансу у кримінальних провадженнях на користь сторони обвинувачення (фільтрація «незручних» адвокатів, штучна заміна адвокатів, які працюють за договоро на тих, що надають БПД тощо).
На думку О.Каденко, настав час змінювати хибний вектор розвитку системи БПД. Вона наголосила на неспроможності системи самостійно виправляти наявні недоліки функціонування, її не гнучкості та закритості від партнерів.
«Доведеними часом є й сформовані та обґрунтовані висновки НААУ про нагальну необхідність реформування системи БПД в Україні. Наприклад, у спосіб створення державою юридичної особи публічного права, яка буде управлятися колективним органом. Цей орган може складатися з адвокатів, представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Міністерства фінансів», - запропонувала голова Комітету НААУ.
Вона також повідомила про напрацювання позицій з усіх ключових питань функціонування системи. «Актуальним убачається лише обрання способів їх реалізації, включно з позицією щодо реформування системи із її передачею в управління новоствореному незалежному суб’єкту», - резюмувала О.Каденко.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Що робити адвокату, якщо клієнт у стані гострого стресу
Адвокат може зустріти клієнта в гострому стресі, коли людина дивиться на співрозмовника і не бачить його. Перш ніж говорити про справу, її варто повернути до реальності: встановити контакт, поставити кілька запитань і залучити органи чуття.
Гарантії діяльності
СБУ запросила представника НААУ на обшук у житлі адвоката до… метро
Слідчі Служби безпеки розпочали обшук у житлі київського адвоката, поки представник Комітету НААУ, якого запросили на слідчу дію біля станції метро, шукав адресу. В ході обшуку правоохоронці вилучили телефон адвоката, на якому зберігається адвокатська таємниця.
Cудова практика
Практику ЄСПЛ щодо прийнятності заяв проти України систематизували…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики ЄСПЛ щодо України за 2025 – 2026 роки: аналіз критеріїв ratione personae, ratione temporis, ratione loci та ratione materiae».
Гарантії діяльності
Гарантії адвокатури без інструментів захисту: що пропонують…
Чинний закон містить права й гарантії адвокатської діяльності, проте бракує інструментів для їх захисту. Майбутній закон про адвокатуру має заповнити цю прогалину через зміни до кримінального, адміністративного та процесуального законодавства.
За кордоном
Життя за кордоном не обнуляє зв’язки з Україною: що варто…
Переїзд до іншої держави і навіть тривале проживання за кордоном автоматично не припиняють правових зв’язків особи з Україною. Податкове резидентство, ФОП, іноземні доходи, виконавчі провадження та військовий облік залишаються актуальними й після переїзду.
Навчання
Чим Darknet відрізняється від Dark Web і які ризики несе юристу робота з ним
Слово «даркнет» звучить як вирок: здається, кожен, хто туди зазирнув, уже під підозрою. Та чи справді за кожною «темною» адресою ховається злочин і що в цих страшилках правда, а що — міф?
Гарантії діяльності
Відповідальність за ігнорування адвокатського запиту: чого бракує…
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте на практиці недостатньо встановити факт порушення. Через низку проблем порушники часто залишаються непокараними.
Законодавство
Незалежність НКРЕКП не можна забезпечити поза системою виконавчої…
Хоча посилення незалежності НКРЕКП і відповідає міжнародним зобов’язанням України, обраний спосіб досягнення цієї мети не узгоджується з Конституцією, послаблює гарантії учасників ринку і створює колізію з бюджетним законодавством.