На Запоріжжі пригадали коріння української адвокатури

Сучасна адвокатура України є спадкоємицею історичних традицій інституту захисту, яка формувалася і розвивалася на українських землях під впливом литовсько-руського, польського, імперських австрійського та російського законодавства. Кожен регіон України здобув власний досвід розвитку професії та імена славетних адвокатів, які увійшли до скарбниці історичної пам’яті.

Про історію та сучасність адвокатури Запоріжжя говорили під час тематичного круглого столу в Національному університеті «Запорізька політехніка» 6 лютого. Участь у заході взяли представники Національної асоціації адвокатів України, Центру досліджень адвокатури і права, Ради адвокатів Запорізької області, місцевої влади, а також історики, краєзнавці, адвокати, науковці, викладачі і студенти університету.

Розвиток адвокатури на Запоріжжі сягає своїм корінням часів Гетьманщини та пов’язаний з правничими традиціями козацької доби. Керівник Центру досліджень адвокатури і права НААУ Ірина Василик розповіла, що правове поле для розвитку адвокатури у цей період формували норми Литовського Статуту 1566 року та, частково, указ Петра І від 5 листопада 1723 року, яким цар намагався нівелювати радикальні відмінності української правової ситуації від московської, але зумів втрутитися лише у діловодство. Адвокати, як і судді та сторони процесу, керувалися Литовськими статутами та універсалами українських гетьманів.

За словами вченої-історика, у Російській імперії створення адвокатури як самостійного незалежного інституту було запроваджено судовою реформою 1864 року. З невеликими змінами це законодавство проіснувало до 1917 року. Саме за цим законодавством відбувалося становлення адвокатури на Запоріжжі наприкінці XIX – на початку XX століття.

Згідно із Судовим статутом інститут присяжних повірених створювався як особлива корпорація при судових палатах, але не входив до їх складу. Встановлювалися жорсткі етичні вимоги для присяжних повірених. «Особі, яка хотіла стати адвокатом, могли відмовити у прийнятті, хоча вона формально відповідала законним вимогам, - звернула увагу І.Василик. - Такий підхід обґрунтовувався тим, що «високого престижу повірених в очах суспільства добитися можливо тільки моральною бездоганністю і слова, і діла».

Очільниця Центру досліджень адвокатури і права розповіла про окремі норми тогочасного законодавства, які зберегли свою актуальність та знайшли втілення в сьогоднішніх законах. Зокрема, це засади недопущення конфлікту інтересів. Статутом встановлювалися заборони виступати присяжному повіреному у суді як повіреному проти своїх батьків, дружини, дітей, рідних братів та сестер, дядьків та двоюрідних братів і сестер. Це положення базувалося на нормах моралі та суворо дотримувалося. Також не можна було бути представником протилежних сторін спору. Встановлювалася заборона на придбання присяжними повіреними прав своїх  довірителів по їх тяжбам як на себе, так і під видом придбання на інших осіб. Усі такі правочини визнавалися недійсними, а присяжний повірений притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Присяжні повірені також зобов’язані були дотримуватися адвокатської таємниці як протягом часу ведення справи, так і по її завершенні.

Кожний повірений мав вести список справ, доручених йому, та зобов’язаний був його надати до Ради присяжних повірених у будь-який час за першою вимогою. Присяжний повірений, призначений до провадження Радою або головою суду, не мав права відмовитися від виконання даного йому доручення без поважних причин.

Радою присяжних повірених призначалися повірені з ведення цивільних справ по праву бідності. Присяжні повірені призначалися по черзі, яка визначалася старшинством вступу до стану повірених. Відмовлялося у призначенні присяжних повірених, головним чином, коли особи, що зверталися до Ради, не користувалися правом бідності, коли справи варто було вести в інших округах, коли зверталися за веденням кримінальних, а не цивільних справ. Незважаючи на відмови, кількість осіб, що зверталися за призначенням присяжного повіреного, щороку зростала. 

Справи за призначенням Ради присяжних велися безоплатно. Кожний присяжний повірений зобов’язаний був також вести кримінальні справи на підставі ордерів голови Ради.

Дисциплінарна влада Ради присяжних повірених поширювалася на вчинки присяжного повіреного, здійснені ним до набуття цього статусу.

Рада мала право накладати дисциплінарні стягнення, наприклад, попередження, догана, заборона здійснювати обов’язки повіреного протягом визначеного радою строку, але не більше одного року, виключення зі стану присяжних повірених. В особливих випадках адвоката передавали кримінальному суду. Особи, виключені з реєстру, позбавлялися права повторного вступу в це звання у межах держави.

В цілому під час заходу учасники дослідили історію адвокатури, вивчили окремі питання адвокатської біографістики та вшанували пам'яті про славетних діячів, обговорили роль адвокатів у національному відродженні і державному будівництві України, а також поділилися проблемами вивчення й збереження інформації про сучасних представників адвокатури - захисників української державності у російсько-українській війні. За підсумками було напрацьовано низку ідей і проектів для майбутньої реалізації, які були записані у резолюцію круглого столу.

З метою сприяння розвитку наукових та освітніх ініціатив з вивчення та популяризації адвокатської справи також відбулося урочисте відкриття кабінету-музею історії адвокатури Запорізької області.

«Одним із завдань Національної асоціації адвокатів України та Центру досліджень адвокатури і права є розробка і проведення фахових досліджень з історії адвокатури усіх регіонів України», - наголосив заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. Як приклад він навів створення спеціальної серії видань «Регіональна історія адвокатури». «Відкриття кабінету-музею та проведення круглого столу є кроками у напрямі створення грунтовного видання про історію адвокатури Запоріжжя. Дякую усім причетним до справи збереження історичної пам’яті української адвокатури, адже це наша місія і наш обов’язок», - резюмував заступник голови НААУ, РАУ.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.