Що не так з ідеєю позбавлення злочинців пенсій пояснили у НААУ
![](/assets/uploads/news/zakonodavstvo/2024-01-18-zp_65a93309769ed.jpg)
Зважаючи на положення Конституції України і практики ЄСПЛ, для обмежень у виплаті пенсії має бути процедура оскарження рішення. У такий спосіб забезпечується баланс між правом власності особи та інтересами суспільства.
На прохання голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса у Національній асоціації адвокатів України проаналізували проекти законів:
- № 10355 від 18.12.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку»;
- № 10356 від 18.12.2023 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення».
Документами пропонується позбавляти або обмежувати розмір пенсії вказаних категорій осіб (проект №10355) та внести відповідні технічні зміни до КПК (проект №10356).
Так, змінами передбачається:
1) позбавити права призначення пенсій особам, яких засуджено до обмеження або позбавлення волі за вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 109, 110, 110-2, 111, ч.3 - 8 ст. 111-1, ст.ст. 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 447 Кримінального кодексу, та які мають право на призначення пенсії за спецзаконами. Встановити, що призначення пенсії таким особам відбуватиметься відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
2) виплату пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення умисного кримінального правопорушення, протягом строку відбування покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі, відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» обмежити до розміру, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
3) встановити обов’язок територіальних органів Пенсійного фонду України або суду своїм рішенням припинити виплати пенсії через 6 місяців після набуття процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні умисного кримінального правопорушення, особам, які оголошені в розшук, міжнародний розшук і до зняття цих осіб з розшуку, міжнародного розшуку.
У Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу зауважили, що ці пропозиції спрямовані на скасування або звуження прав особи на соціальний захист, закріплений ст. 46 Конституції України. Водночас, відповідно до ст. 22 Конституції права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
А згідно з рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2009 № 9-рп/2009 невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремої категорії осіб призводить до порушення принципів соціальної, правової держави, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави.
Також у НААУ послалися на практику Європейського суду з прав людини. У рішенні у справі Paul Banfield vs. UK (№ 6223/04) суд констатував, що коли державна професійна пенсія зменшується як дисциплінарний захід, зменшення діє як втручання в мирне володіння власністю. Цим та іншими рішеннями ЄСПЛ відносить пенсію до майна у розумінні ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, згідно з якою особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, право на пенсію захищається ст. 1 Протоколу 1 Конвенції і до такої виплати повинні застосовуватись вимоги щодо обов’язкової процедури оскарження рішення про позбавлення або обмеження розміру. Це необхідно для забезпечення балансу між правом власності заявника та інтересами суспільства.
Натомість автори законодавчої ініціативи пропонують обмежувати права на законодавчому рівні без надання особі можливості захистити це право в суді, довести надмірність такого позбавлення.
На думку фахівців, одним із можливих шляхів упровадження пропонованої ідеї може бути внесення змін до ст.ст. 52, 59 КК шляхом передбачення можливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення пенсії (пенсійних виплат) та/або зменшення розміру. Вказаний механізм дозволить забезпечити перевірку судом підстав обмеження права та оскарження відповідного рішення.
Повністю зауваження і пропозиції до проектів №10355 та №10356 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-shabel-n-kov_66a23321e916a.jpg)
Дискусія
Стан енергетичної спроможності країни: чого очікувати бізнесу
Незважаючи на всі намагання держави зменшити дефіцит електроенергії, сподіватися бізнесу на покращення ситуації поки не варто.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-kom-teti_66a22557170a0.jpg)
Дискусія
Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.
![](/assets/uploads/news/anons/2024-07-24-forum_66a0f5a9635cd.jpg)
Анонс
Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза
23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2024-07-24-ks_66a0be6398aaf.jpg)
Cудова практика
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
![](/assets/uploads/news/navchannya/2024-07-23-veb-nar_669fa2d718c84.jpg)
Навчання
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-18-tck_669911b9e97a7.jpg)
Дискусія
Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…
16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.
![](/assets/uploads/news/vzaemodiya/2024-07-17-r_66977b8025826.jpg)
Взаємодія
У Раді Європи підтримують розвиток НААУ
Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-16-shabel-n-kov_66962c2da2216.jpg)
Дискусія
Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…
В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.