"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Фінмоніторинг: коли адвокат повинен подавати Мін’юсту звіти
Адвокати, адвокатські бюро та адвокатські об’єднання стають спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу лише при супроводі ними певних операцій. Відтак, вони мають забезпечити організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
Відповідні положення містить Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Йдеться про виключний перелік операцій, визначений п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону:
- купівля-продаж нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
- купівля-продаж суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
- управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
- відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
- залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
- створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
Встановлені законом процедури зобов’язують виявляти підозрілі фінансові операції клієнтів та повідомляти про них Державній службі фінансового моніторингу України. Таким чином, держава запобігає використанню послуг адвоката його клієнтами при проведенні злочинних фінансових операцій.
Водночас, слід враховувати, що адвокат, бюро та об’єднання згідно з ч. 3 ст. 10 закону не зобов’язані виконувати обов’язки встановлені законодавством про фінмоніторинг у випадках:
- надання послуг щодо захисту клієнта;
- якщо особа має статус адвоката, однак працює за трудовим договором на підприємстві, установі, організації на посаді юрисконсульта (окрім ситуації, коли особа укладає договір про надання правової допомоги зі своїм роботодавцем як адвокат);
- представництва інтересів клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів;
- надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
Під час виконання обов’язків суб’єкта первинного фінмоніторингу адвокат має застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи при цьому оновлені Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затверджені Наказом Мінфіну від 28.12.2022 року.
При оцінці ризиків адвокатам потрібно аналізувати такі критерії:
- за типом клієнта;
- пов’язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;
- за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту).
Адвокатському бюро або об’єднанню відповідно до вимог ст. 9 Закону потрібно призначити відповідального працівника та розробити внутрішні документи з питань фінмоніторингу — Правила та Програму, де детально врегулювати порядок виконання обов’язків згідно з законодавством про фінмоніторинг. Якщо адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально, саме ці вимоги закону його не стосуються.
Докладніше про все це можна дізнатися, переглянувши вебінар «Фінансовий моніторинг під час здійснення адвокатської діяльності через призму рішень РАУ».
Державне регулювання у цій сфері та нагляд за діяльністю адвокатських бюро, адвокатських об’єднань та адвокатів здійснюється Міністерством юстиції України. 16 червня 2023 року Кабміном було затверджено Порядок здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації (постанова №662).
Відповідно до цього Порядку та іншого законодавства про фінмоніторинг адвокати, бюро та об’єднання зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому Мін’юстом, на запит Мін’юста достовірну інформацію та/або документи (висновки, рішення тощо), копії документів або витяги з документів, що стосуються виконання адвокатами, АБ та АО вимог законодавства у сфері фінмоніторингу та необхідні Мін’юсту для здійснення ним нагляду.
Також потрібно мати на увазі, що 17 червня 2022 року Мін’юст видало наказ №2522/5 «Деякі питання формування адміністративної звітності Міністерством юстиції України як суб’єктом державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким було затверджено форму звітності N 1-фінмон (річна) та Інструкцію щодо заповнення та подання цієї форми звітності.
Докладні рекомендації щодо заповнення та подання цієї форми звітності N 1-фінмон адвокатами, бюро та об’єднаннями, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, містить інформаційний лист, затверджений Радою адвокатів України під час засідання 15 грудня 2023 року.
Матеріал підготував заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Захист військових
Як НААУ формує систему правового супроводу постраждалих від війни
Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення провів у Миколаєві виїзне засідання.
Гарантії діяльності
У ВР обговорили наступні кроки для ратифікації Конвенції про захист…
У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Участь у зустрічі взяли народні депутати, представники Офісу Президента, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ та Національної асоціації адвокатів України.
Навчання
Як молодому адвокату пройти перший рік практики
Перший рік адвокатської практики часто стає перевіркою не лише знань, а й готовності працювати з помилками та власними страхами. Про те, як пройти цей етап без ілюзій і з користю для професійного зростання, говорили представники Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Миколаївській області під час панельної дискусії.
Гарантії діяльності
Валентин Гвоздій: Ратифікація Україною Конвенції про захист…
Рівно рік тому, 13 травня 2025 року в Люксембурзі, на 134-й сесії Комітету міністрів Ради Європи, було відкрито для підписання Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Сьогодні у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до її ратифікації. Між цими двома датами — рік, у межах якого (9 березня) Україна стала 28-ю державою-підписантом. Про новий відрізок шляху ми поговорили із заступником голови НААУ, РАУ Валентином ГВОЗДІЄМ, який брав особисту участь у підготовці цього міжнародного акта.
Регіони
В Ірпені зʼявилася адвокатська аудиторія
У Державному податковому університеті (Ірпінь, Київська обл.) відкрили навчальну аудиторію імені адвоката, вченого-правника і державного діяча Миколи Василенка. Також в цьому виші тепер читатимуть лекції про адвокатуру.
Cудова практика
Встановлення юридичного факту: КЦС нагадав про адвоката
Справи окремого провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів не є малозначними, відповідно, представляти інтереси сторони у справі може лише адвокат.
Дискусія
Шлюб і партнерство: як новий ЦК має розмежувати різні форми сімейних…
Оновлення цивільного законодавства має враховувати різні форми сімейного життя, але не нівелювати правове значення шлюбу. Якщо зареєстрований шлюб і фактичне проживання однією сім’єю поставити в один ряд без чіткого розмежування, виникає питання про зміст самого інституту шлюбу.
Законодавство
Ризики анти-SLAPP законопроєкту вказав комітет НААУ
Спроби захистити суспільний інтерес від судового тиску не повинні призводити до демонтажу базових засад цивільного судочинства. Тому запропоновані механізми протидії стратегічним позовам проти участі громадськості потребують концептуального перегляду та узгодження з чинним процесуальним законодавством.