"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чому в Україні довго розглядають кримінальні справи, - думка суддів
Основна проблема, яка зумовлює порушення розумних строків розгляду кримінальних справ українськими судами, - це нестача суддів, а відтак – надмірне навантаження. А от фактор зловживання адвокатами процесуальними правами схоже сьогодні перебільшений.
Судді двох столичних судів на запитання кореспондента видання «Закон і Бізнес» під час XIII Kyiv Criminal Law Forum озвучили основні причини, які зумовлюють тривалість розгляду справ у суді.
«У нас основна проблема - це шалене навантаження, - зауважила суддя Солом’янського районного суду міста Києва Вікторія Жовноватюк. - У Солом’янському суді близько 180-ти колегій, де ми розглядаємо справи по суті. Фізично ми не можемо призначати справи частіше, ніж один раз на місяць. Це і доставка тих осіб, які тримаються під вартою».
При цьому суддя не бачить проблеми зловживання адвокатами процесуальними правами, оскільки останнім часом не стикається з нею. «Коли, наприклад, ми узгоджуємо дати на п’ять засідань наперед по всім справам, на жаль, бувають такі випадки. Всі люди, і прокурори, і сторона захисту… Ну я не бачу останнім часом, щоб зловживали сторони. Бувають відкладення за їх клопотаннями, - зазначила суддя. - Але повторюсь, основна проблема все ж таки це шалене навантаження, нестача суддів, те, що змінюється головуючий, змінюється склади і знову по колу все повторюється».
Болючим питання довготривалості кримінального провадження називає і її колега з Голосіївського райсуду м.Києва Наталія Дмитрук. Вона все ж визнає, що затягування процесу сторонами (учасниками) існує.
Але актуальним вона назвала випадки розгляду справ за участі присяжних. «Це взагалі утопія, - говорить суддя. Чому? Тому що присяжні обираються на певний строк, ці строки закінчуються і добре, якщо цей список буде однаковий. Але якщо присяжні змінюються? В мене є кримінальне провадження, де я розпочала процедуру відбору присяжних з самого початку, хоча ми вже там і досліджували матеріали, і все інше… Як я не намагалась бігти швидше, щоб призначати цю справу, її слухали рік, може більше, але ми її слухали». Н.Дмитрук уважає, що хоча присяжні і мають статус судді, коли вже в процесі, але не вони не усвідомлюють покладених на них обов’язків, оскільки раптом може з’ясуватися, наприклад, «а у мене пари». «Я перепрошую, але у мене теж багато чого… Бувають такі моменти, що дивуєшся, злишся, а сенс?», - жаліється суддя.
Вона погоджується, із колегою стосовно перевантаженості суддів. «Про кількість (справ, - прим. Ред.) я взагалі мовчу. Це нікого не цікавить, крім суддів. У мене може бути щодня слухання по 15 справ і хочеться всім приділити увагу. Звісно, люди чекають, я це все розумію. Але прохання до вас, професіоналів, все ж таки мати терпіння. Хоча я не можу сказати, що я стикаюсь з тим, щоб хтось сильно чимось обурений. Ставляться з розумінням», - додала Н.Дмитрук.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.
Призначення
У Каїрі зʼявилася представниця НААУ
Адвокатку Ірену Марію Острозьку-Санґушко призначено представником Національної асоціації адвокатів України в Арабській Республіці Єгипет, у місті Каїр. Відповідне розпорядження № 80 від 10.03.2026 підписала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Дискусія
Моніторинг судових процесів: адвокати долучилися до обговорення…
Моніторинг судових процесів має значення не лише як спосіб фіксації порушень, а і як інструмент оцінки того, наскільки судовий розгляд відповідає стандартам справедливого суду, виробленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.
