"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чому в Україні довго розглядають кримінальні справи, - думка суддів
Основна проблема, яка зумовлює порушення розумних строків розгляду кримінальних справ українськими судами, - це нестача суддів, а відтак – надмірне навантаження. А от фактор зловживання адвокатами процесуальними правами схоже сьогодні перебільшений.
Судді двох столичних судів на запитання кореспондента видання «Закон і Бізнес» під час XIII Kyiv Criminal Law Forum озвучили основні причини, які зумовлюють тривалість розгляду справ у суді.
«У нас основна проблема - це шалене навантаження, - зауважила суддя Солом’янського районного суду міста Києва Вікторія Жовноватюк. - У Солом’янському суді близько 180-ти колегій, де ми розглядаємо справи по суті. Фізично ми не можемо призначати справи частіше, ніж один раз на місяць. Це і доставка тих осіб, які тримаються під вартою».
При цьому суддя не бачить проблеми зловживання адвокатами процесуальними правами, оскільки останнім часом не стикається з нею. «Коли, наприклад, ми узгоджуємо дати на п’ять засідань наперед по всім справам, на жаль, бувають такі випадки. Всі люди, і прокурори, і сторона захисту… Ну я не бачу останнім часом, щоб зловживали сторони. Бувають відкладення за їх клопотаннями, - зазначила суддя. - Але повторюсь, основна проблема все ж таки це шалене навантаження, нестача суддів, те, що змінюється головуючий, змінюється склади і знову по колу все повторюється».
Болючим питання довготривалості кримінального провадження називає і її колега з Голосіївського райсуду м.Києва Наталія Дмитрук. Вона все ж визнає, що затягування процесу сторонами (учасниками) існує.
Але актуальним вона назвала випадки розгляду справ за участі присяжних. «Це взагалі утопія, - говорить суддя. Чому? Тому що присяжні обираються на певний строк, ці строки закінчуються і добре, якщо цей список буде однаковий. Але якщо присяжні змінюються? В мене є кримінальне провадження, де я розпочала процедуру відбору присяжних з самого початку, хоча ми вже там і досліджували матеріали, і все інше… Як я не намагалась бігти швидше, щоб призначати цю справу, її слухали рік, може більше, але ми її слухали». Н.Дмитрук уважає, що хоча присяжні і мають статус судді, коли вже в процесі, але не вони не усвідомлюють покладених на них обов’язків, оскільки раптом може з’ясуватися, наприклад, «а у мене пари». «Я перепрошую, але у мене теж багато чого… Бувають такі моменти, що дивуєшся, злишся, а сенс?», - жаліється суддя.
Вона погоджується, із колегою стосовно перевантаженості суддів. «Про кількість (справ, - прим. Ред.) я взагалі мовчу. Це нікого не цікавить, крім суддів. У мене може бути щодня слухання по 15 справ і хочеться всім приділити увагу. Звісно, люди чекають, я це все розумію. Але прохання до вас, професіоналів, все ж таки мати терпіння. Хоча я не можу сказати, що я стикаюсь з тим, щоб хтось сильно чимось обурений. Ставляться з розумінням», - додала Н.Дмитрук.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?
Гарантії діяльності
Підготовка до ратифікації Конвенції про захист професії адвоката…
9 червня у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча зустріч щодо підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Міністерство юстиції та Національна асоціація адвокатів України узгодили підходи до законопроєктів щодо ратифікації та імплементації Конвенції. На підготовку проєктів законів, які буде запропоновано до розгляду, учасникам відведено 10 днів.
