"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Одну кваліфікаційну вимогу до адвокатів пропонують уточнити
Ступінь вищої освіти для осіб, які мають право здійснювати адвокатську діяльність, хочуть уточнити. Аби привести дефініцію «вища освіта» у відповідність до чинного Закону «Про вищу освіту».
Текст відповідного проекту Закону №10312 від 04.12.2023 «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо уточнення ступеня вищої освіти для осіб, які мають право здійснювати адвокатську діяльність з’явився на сайті Верховної Ради.
Документ передбачає одну правку в частині кваліфікаційних вимог до адвоката, встановлених статтею 6 Закону.
Так, сьогодні адвокатом може бути «особа, яка має повну вищу юридичну освіту…». Автор законодавчої ініціативи пояснює, що в Законі «Про вищу освіту» такого ступеню вищої освіти не існує. «Повна вища освіта» вживається один раз у перехідних положеннях як вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, яка прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Водночас, згідно зі ст. 5 Закону «Про вищу освіту», підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень;
- другий (магістерський) рівень;
- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень».
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
- молодший бакалавр;
- бакалавр;
- магістр;
- доктор філософії/доктор мистецтва».
Тож пропонується замість вимоги повної вищої освіти закріпити вищу освіту за освітнім ступенем магістра на основі освітнього ступеня бакалавра в галузі права.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Токенізація як право і інвестиції: українські та міжнародні…
26 лютого у межах щорічного загальношотландського тижня кіберобізнаності відбулася III щорічна міжнародна науково-практична конференція «Соціальна справедливість та цифрова економіка 2026: токенізація».
Навчання
Від промпту до відповідальності: про застосування ШІ в адвокатській…
У юридичній практиці штучний інтелект може знімати рутину й пришвидшувати аналіз великих масивів даних. Але типові вади генеративних моделей — від галюцинацій і упередженості до кіберризиків — підвищують вимоги до професійної обачності адвоката.
Євроінтеграція
«Свобода або безпека» — хибна формула: виступ Л.Ізовітової на…
Сьогодні держава захищає суспільство від злочинності чи поступово руйнує верховенство права, прикриваючись цією боротьбою? Тривожні тенденції окреслила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час виступу на 54-й Європейській конференції президентів адвокатур.
Законодавство
Підгрупа з дисциплінарних процедур і етики розпочала опрацювання…
2 березня у Національній асоціації адвокатів України відбулося засідання підгрупи «Дисциплінарні процедури та адвокатська етика» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, схваленої розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р.
Самоврядування
НААУ створила Комітет із захисту постраждалих від збройної агресії…
Національна асоціація адвокатів України створила Комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.
Самоврядування
НААУ розділила ADR: медіація тепер в окремому комітеті
У Національній асоціації адвокатів України розмежували напрями альтернативного врегулювання спорів: питаннями медіації опікуватиметься окремий дорадчий орган, а Комітет з питань альтернативного врегулювання спорів після реорганізації зосередиться на інших досудових і позасудових механізмах.
Самоврядування
У НААУ створено 4 комітети
При Національній асоціації адвокатів України почали роботу чотири нові постійно діючі колегіальні дорадчі органи – галузеві комітети.
Дискусія
Права людини у війську: акценти лекції-дискусії
Правова визначеність і чіткі етичні стандарти у війську мають не ускладнювати виконання бойових завдань, а навпаки — підвищувати якість управлінських рішень, зміцнювати довіру всередині колективів та посилювати міжнародну підтримку України.
