"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Зловживання правами – це оксюморон, - Лідія Ізовітова

Якщо хтось піднімає тему зловживання адвокатами процесуальними правами, він просто приховує справжні проблеми судочинства. Адже право можна лише реалізувати. І якщо це робиться у спосіб, передбачений законом, то говорити про недобросовісність недоречно.
Про це зазначила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова, оцінюючи позицію голови ВАКС Віри Михайленко, висловлену під час XII Судового форуму, який днями проходив у Києві.
Нагадаємо, окрема сесія заходу була присвячена відповідальності правників у контексті судової реформи. В ході виступу суддя заявила, що хоча адвокати і є професіоналами, далеко не всі з них використовують Кримінальний процесуальний кодекс добросовісно. «Виникає ситуація з точки зору адвоката: якщо я формально дотримуюсь положень, які передбачені в КПК, то я молодець. А те, що крім закону ми в процесі говоримо про такі речі як етику, чистоту, репутацію, яка формується… У гонитві досягти інтересів будь-яким способом, чомусь це опускається», - пояснила вона.
В.Михайленко вважає, що «використання формально законних інструментів адвокатами дає можливість, якщо не уповільнити процес, то деякі справи заблокувати повністю».
Також вона озвучила статистику щодо дисциплінарних скарг, які подавалися на адвокатів за час діяльності ВАКС. Ці випадки були пов’язані не з дрібним дисциплінарним порушенням, а з систематичною роботою адвоката на затягування або блокування справи. Суддя навела декілька прикладів: коли адвокати без поважних причин по черзі не ходять у засідання, а обвинувачений при цьому сам не розуміє, що відбувається; коли адвокати встають і виходять із зали судового засідання. «Колеги, ну як це, - обурюється В.Михайленко. - Твій клієнт залишається в залі, а ти показуєш, що я роблю все, що хочу». Також суддя нарікає на некоректні висловлювання по відношенню до суду, в судовому процесі, аж до ненормативної лексики.
З 94 випадків, коли скарги на адвокатів направлялися суддями до КДКА регіонів, у 13 справах адвокатів притягнули до відповідальності.
«В деяких випадках, враховуючи тривалість процедур, комісії встановлювали порушення, але при цьому закривали провадження, оскільки сплив строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності», - додала В.Михайленко.
Вона переконана, що на випадки порушень з боку адвокатів має реагувати не суд, а адвокатська спільнота. «Коли ми говоримо про добросовісність адвокатів у кримінальному провадженні, то сама адвокатська спільнота має перша реагувати на такі випадки. Не суд. Суд – як остання інстанція, коли вже просто критично і неможливо спостерігати за порушенням етичних правил, закону. Або неможливо розглядати справу у зв’язку з тим, що адвокат користується начебто формально законними способами і просто її блокує», - зауважила голова ВАКС.
На запитання модератора сесії про те, чи є інститут дисциплінарних скарг достатнім інструментом реагування на зловживання правами, В.Михайленко відповіла таким чином: Якщо направляються скарги, то ці питання піднімаються... Колеги направляють скарги і це не залишається непоміченим. Про це говорять у новинах, пишуть у ЗМІ. Навіть якщо КДКА не притягне адвоката до дисциплінарної відповідальності, то наступного разу цей адвокат подумає... Бо це неприємно, коли притягають до відповідальності».
«Якщо адвокат дотримується положень закону, то він не просто молодець, як це чомусь іронічно говорить голова ВАКС. Коли він виконує усі вимоги закону і досягає при цьому успіху у захисті інтересів свого клієнта, то такий адвокат є зразком для наслідування. Подобається при цьому він суддям чи стороні обвинувачення або дратує їх, – це питання другорядне», - зауважила Л.Ізовітова.
Очільниця НААУ також нагадала про додержання етичних норм та суб’єкта, який визначає відповідні норми. «Етика, чистота професії та репутація, про які нагадує суддя, - усе це також є. Але відповідні норми виписані у Правилах адвокатської етики, які кожен адвокат обіцяє дотримуватися, складаючи присягу, - пояснила вона. - І норми поведінки для адвокатів, а також допустимі межі визначають зовсім не судді. Свого часу їх затвердив з’їзд адвокатів України. Оцінку на предмет виконання ПАЕ дають винятково дисциплінарні органи адвокатури в рамках спеціальної процедури, визначеної нашим профільним законом».
У зв’язку із цим Л. Ізовітова звернула увагу на необхідність розмежовувати етичну поведінку адвоката та сприйняття такої поведінки суддею. «Не слід плутати етичну поведінку адвоката з тією, яка повністю влаштовує суддю. Адвокат не є працівником суду. Згідно з ПАЕ, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний виходити з переваги інтересів лише клієнта. Звісно, при цьому від нього вимагається як компетентність, так і добросовісність, - пояснила голова НААУ, РАУ. – ПАЕ зобов’язують адвоката бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта, побоюючись погіршити стосунків з суддями».
Більше того, в деяких випадках допускаються навіть робочі конфлікти із суддями. «Адвокат не може йти на компроміси, в тих випадках, коли суд чинить тиск на нього. Він не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії», - нагадала положення ПАЕ Л.Ізовітова.
«Отже, зловживання процесуальними правами – це фактично оксюморон. Закон або виконують, або ні. І всі без винятку процесуальні інструменти в цьому контексті є законними. Тож коли хтось засуджує «формальне» виконання закону, протиставляючи його «добросовісному» використанню, мабуть той намагається приховати справжні причини проблем судочинства», - резюмувала голова НААУ, РАУ.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Роль адвокатури в інформаційній безпеці країни обговорили за…
У сучасних умовах війни дезінформація стала одним із ключових інструментів впливу, який використовується для дестабілізації ситуації в країні, дискредитації інституцій, зокрема і адвокатури, та маніпулювання громадською думкою.

Законодавство
Примусова евакуація дітей: чим має займатися Нацполіція?
На законодавчому рівні сьогодні не визначено чіткого порядку і повноважень органів влади для проведення примусової евакуації дітей із зон бойових дій. А це ускладнює захист їхнього життя в умовах воєнного стану.

За кордоном
Коли вирок чекає на захисника: в США засуджений відтермінував…
Суд в Айові (США) відклав винесення вироку 35-річному Джароду Андерсону, якого суд присяжних визнав винним у вчиненні низки злочинів проти неповнолітньої, включаючи торгівлю людьми, сексуальне насильство та експлуатацію. Підставою рішення стала заява підсудного про конфлікт із адвокатами.

Законодавство
Як ідентифікувати пряму рекламу?
Після оновлення у 2023 році Закону «Про рекламу» практика його застосування виявила необхідність доопрацювання окремих положень. Зокрема, виникла потреба у чіткому відмежуванні поняття прямої реклами як окремої форми реклами.

Cудова практика
Надсилання заяви на електронну пошту суду не є належною формою…
Із запровадженням обов’язкових для адвокатів електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі існує дві форми подання процесуальних документів. Верховний Суд нагадав, що не кожен цифровий підпис і не кожне електронне звернення є належними.

За кордоном
Тимчасовий захист, робота, навчання: що українцям варто знати про…
Яка процедура отримання статусу тимчасового захисту у Франції та Великій Британії? Коли можуть відмовити у його наданні та чи реально оскаржити таке рішення? Які є варіанти легалізації та зміни статусу? Що з працевлаштуванням, навчанням та бізнес-можливостями?

Регіони
У Львові зʼявився унікальний освітній простір для…
У Навчально-науковому інституті права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» урочисто відкрили навчальну аудиторію «Історія адвокатури України».

Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за грудень 2024 - березень 2025 року.