(Не)доступність правосуддя: чому в Україні затягується розгляд справ?

Строки розгляду справ судами в Україні далекі від європейського критерію розумності. І схоже, що провину за це сьогодні намагаються перекласти на адвокатів, які заважають правосуддю тим, що подають «зайві» клопотання і відводи. На думку окремих політиків, це має каратися судом на місці.

Останнім часом у ЗМІ почали з’являтися публікації, які досить однобоко висвітлюють проблему тривалості розгляду справ. У суспільства формують думку, що в проблемах українського судочинства винні адвокати, які постійно зловживають наданими їм правами.

Вже навіть підготовлено до розгляду низку законопроектів, згідно з якими судді окремими ухвалами встановлюватимуть факти зловживання та самостійно каратимуть «порушників» або передаватимуть свої рішення для виконання дисциплінарними органами адвокатури. Останнім у такому випадку відводиться роль статистів.

Таке викривлене розуміння проблематики може порушити принцип незалежності адвокатури.

Зрозуміло, що український суддя сьогодні вже має важелі реагування на порушення сторонами норм процесуальних кодексів. І, реалізуючи принцип правової визначеності в інтересах учасників, він наділений відповідними повноваженнями протидіяти так званим зловживанням правами.

Але чому цього не відбувається, навіщо запроваджувати додатковий механізм тиску, який зрештою суперечить Конституції?

Національна асоціація адвокатів України запрошує усіх практикуючих адвокатів долучитися до обговорення проблеми ефективності і доступності правосуддя та розповісти про власний досвід роботи в судах:

• в чому, на ваш погляд, полягають справжні причини тривалого розгляду справ українськими судами;
• які ви вбачаєте правомірні механізми реалізації судами принципу правової визначеності у контексті додержання розумних строків;
• чи стикалися ви зі «зловживаннями правами» з боку процесуальних опонентів: як колегами-адвокатами, так і представниками сторони обвинувачення, якщо так, то які з них є найбільш поширені;
• чи можуть судді зловживати правами, чи стикалися ви з цим у судових засіданнях, якщо так, то у якій формі це відбувалося, які є найбільш поширеними;
• в яких випадках клопотання і заяви адвокатів, подані відповідно до процесуального закону, можуть (або не можуть) сприйматися як зловживання та як судді можуть і повинні реагувати на це;
• яка частина від усіх поданих вами заяв та клопотань задовольняється судом (у цивільних, адміністративних, господарських і кримінальних процесах);
• чи враховують суди вашу завантаженість (участь у слідчих діях, в інших провадженнях, відрядження, хвороби тощо), коли призначають дату і час судових засідань;
• чи вважаєте ви перенесення судових засідань через відсутність адвоката або прокурора масовим явищем;
• у яких формах «обвинувальний ухил» судочинства може впливати на тривалість розгляду судами кримінальних справ.

Відповідями на ці запитання, а також думками та прикладами з власної практики ви можете поділитися до 18 жовтня із координатором Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Віталієм Федірком (v.fedirko@unba.org.ua).

Уся зібрана інформація буде проаналізована та використана під час підготовки звіту про стан ефективності і доступності правосуддя, який НААУ надішле національним та міжнародним інституціям.