"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не з’являються у засідання: хто винен і що робити?
Коли захисники, обрані обвинуваченими, не ходять у судові засідання, суддя постановляє ухвалу, якою доручає системі БПД призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття.
Що не так із цим механізмом і як можна удосконалити кримінальне процесуальне законодавство? У Національній асоціації адвокатів України на прохання представника Уповноваженого ВР з прав людини дослідили проблему та підготували правовий висновок.
Представник наводить випадки, коли захисники, обрані обвинуваченими, неодноразово не з’являються на судові засідання з різних причин, а обвинувачені не залучають у встановлений законом строк іншого захисника. Тоді суди постановляють ухвали, якими доручають органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Також мають місце ситуації, коли обвинувачені не бажали мати захисника за призначенням та наполягали на відкладенні судового засідання, але їх вимоги не задовольнялися, оскільки судді керувалися ч.1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України.
Ситуація, яка моделюється законодавством, не завжди відповідає дійсності, звертають увагу в Комітеті НААУ з питань захисту прав людини. Значною прогалиною у дослідженні проблеми можна вважати відсутність статистичних даних щодо часу повідомлення захисників про проведення процесуальних дій. Завдяки таким даним існувала б можливість моніторингу за дотриманням свого обов’язку слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом своєчасно повідомляти захисника про проведення відповідних дій, аби останній мав реальну можливість надати правову допомогу своєму підзахисному.
Зі звернень до Комітету вбачається, що такі повідомлення нерідко надсилаються у формі SMS-повідомлень вже після початку певних процесуальних дій чи судового засідання. Іноді - за декілька хвилин до початку, або взагалі не надсилаються. Цим унеможливлюється присутність захисника, котрого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги.
У таких ситуаціях вбачається перешкоджання захиснику, якого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги, виконувати свої зобов’язання. До того ж несвоєчасне повідомлення захисника зазвичай є умисним.
Тож тут ідеться про порушенням конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав.
Більше того, у зв’язку із наданням новопризначеним адвокатом правничої допомоги на практиці постає низка проблем. Захисник, що призначається органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правничої допомоги, залучається виключно у тих випадках, коли захисник, що був обраний обвинуваченим, не прибув з неповажних причин або особа не залучила захисника. У такому випадку новопризначений адвокат повинен бути своєчасно повідомлений, щоб мати змогу підготуватися: ознайомитися з матеріалами справи, побудувати стратегію захисту чи ознайомитися з тією стратегією, що була підготовлена попереднім захисником, у разі потреби зібрати докази, напрацювати аргументи. Але зазвичай ця важлива умова ігнорується.
Крім цього, часто відсутня реальна можливість проведення конфіденційного спілкування призначеного захисника з обвинуваченим. Це, зокрема, проявляється у тому, що в судах не передбачені приміщення, де між захисником та обвинуваченим може відбутися таке конфіденційне спілкування.
Усе це також унеможливлює надання кваліфікованої правничої допомоги.
У разі внесення пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині участі в судових засіданнях адвокатів за призначенням, в НААУ запропонували:
- виробити механізм контролю за суб’єктами, уповноваженими завчасно повідомляти захисників про день, час та місце процесуальної дії, проведення якої передбачає обов’язкову присутність захисника;
- створити належні умови для проведення конфіденційної розмови між захисником, призначеним органом, що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, та підзахисним.
З повним текстом правового висновку можна ознайомитися за посиланням.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.