"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не з’являються у засідання: хто винен і що робити?
Коли захисники, обрані обвинуваченими, не ходять у судові засідання, суддя постановляє ухвалу, якою доручає системі БПД призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття.
Що не так із цим механізмом і як можна удосконалити кримінальне процесуальне законодавство? У Національній асоціації адвокатів України на прохання представника Уповноваженого ВР з прав людини дослідили проблему та підготували правовий висновок.
Представник наводить випадки, коли захисники, обрані обвинуваченими, неодноразово не з’являються на судові засідання з різних причин, а обвинувачені не залучають у встановлений законом строк іншого захисника. Тоді суди постановляють ухвали, якими доручають органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Також мають місце ситуації, коли обвинувачені не бажали мати захисника за призначенням та наполягали на відкладенні судового засідання, але їх вимоги не задовольнялися, оскільки судді керувалися ч.1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України.
Ситуація, яка моделюється законодавством, не завжди відповідає дійсності, звертають увагу в Комітеті НААУ з питань захисту прав людини. Значною прогалиною у дослідженні проблеми можна вважати відсутність статистичних даних щодо часу повідомлення захисників про проведення процесуальних дій. Завдяки таким даним існувала б можливість моніторингу за дотриманням свого обов’язку слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом своєчасно повідомляти захисника про проведення відповідних дій, аби останній мав реальну можливість надати правову допомогу своєму підзахисному.
Зі звернень до Комітету вбачається, що такі повідомлення нерідко надсилаються у формі SMS-повідомлень вже після початку певних процесуальних дій чи судового засідання. Іноді - за декілька хвилин до початку, або взагалі не надсилаються. Цим унеможливлюється присутність захисника, котрого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги.
У таких ситуаціях вбачається перешкоджання захиснику, якого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги, виконувати свої зобов’язання. До того ж несвоєчасне повідомлення захисника зазвичай є умисним.
Тож тут ідеться про порушенням конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав.
Більше того, у зв’язку із наданням новопризначеним адвокатом правничої допомоги на практиці постає низка проблем. Захисник, що призначається органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правничої допомоги, залучається виключно у тих випадках, коли захисник, що був обраний обвинуваченим, не прибув з неповажних причин або особа не залучила захисника. У такому випадку новопризначений адвокат повинен бути своєчасно повідомлений, щоб мати змогу підготуватися: ознайомитися з матеріалами справи, побудувати стратегію захисту чи ознайомитися з тією стратегією, що була підготовлена попереднім захисником, у разі потреби зібрати докази, напрацювати аргументи. Але зазвичай ця важлива умова ігнорується.
Крім цього, часто відсутня реальна можливість проведення конфіденційного спілкування призначеного захисника з обвинуваченим. Це, зокрема, проявляється у тому, що в судах не передбачені приміщення, де між захисником та обвинуваченим може відбутися таке конфіденційне спілкування.
Усе це також унеможливлює надання кваліфікованої правничої допомоги.
У разі внесення пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині участі в судових засіданнях адвокатів за призначенням, в НААУ запропонували:
- виробити механізм контролю за суб’єктами, уповноваженими завчасно повідомляти захисників про день, час та місце процесуальної дії, проведення якої передбачає обов’язкову присутність захисника;
- створити належні умови для проведення конфіденційної розмови між захисником, призначеним органом, що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, та підзахисним.
З повним текстом правового висновку можна ознайомитися за посиланням.
Популярні новини
Євроінтеграція
Як тіньові звіти стали грантовим сервісом, пояснили дослідники зі…
Тіньова звітність часто стає інструментом грантової економіки й конкуренції за вплив на політику. Така «експертиза» підміняє неупереджений аналіз делегітимізацією адвокатського самоврядування, маскує конфлікт інтересів і використовується як канал зовнішнього тиску на інституцію.
Cудова практика
Чи може захисник лишатися у справі після втрати довіри?
Порушене місцевим судом питання про відповідальність адвоката перед КДКА через неналежну процесуальну поведінку та відмова обвинуваченого від нього з цих підстав унеможливлює перегляд справи за участю даного захисника.
Євроінтеграція
З’явився переклад звіту про адвокатуру, презентованого у…
Оприлюднено переклад дослідницького звіту про українську адвокатуру в умовах війни, який раніше презентували в Європейському парламенті у Брюсселі. Документ представлений як підґрунтя для розмови про верховенство права, євроінтеграційні прагнення України та протидію російській дезінформації у правовій сфері.
Захист військових
Як оформити звільнення з військової служби: практикум
Питання звільнення з військової служби залишається одним із найбільш актуальних та складних для українських захисників та їхніх родин. Через постійні зміни в законодавстві військовослужбовці часто стикаються з відмовами у звільненні зі служби, або ж навіть у розгляді рапортів.
Взаємодія
НААУ і НАБУ розпочали роботу над «кабінетом захисника» в іКейс
Національна асоціація адвокатів України та Національне антикорупційне бюро України розпочали робочий діалог щодо створення в інформаційно-телекомунікаційній системі іКейс окремого кабінету захисника.
Законодавство
У комітеті ВР розкритикували формат урядової робочої групи з…
Виконання Дорожньої карти з питань верховенства права (схвалена розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р) в частині адвокатури виводить на практичний рівень питання, хто саме і в який спосіб має готувати законодавчі зміни.
Навчання
Правові межі війни очима Червоного Хреста: про МГП говорили з…
Як працюють правила міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту та що вони означають для захисту людей і юридичної практики — про це розповідали адвокатам під час онлайн-тренінгу на тему «Міжнародне гуманітарне право. Правові межі війни».
Самоврядування
РАУ вимагає переглянути склад урядової робочої групи з…
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова звернулася до Кабінету Міністрів України з проханням переглянути персональний склад робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності.