"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не з’являються у засідання: хто винен і що робити?
Коли захисники, обрані обвинуваченими, не ходять у судові засідання, суддя постановляє ухвалу, якою доручає системі БПД призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття.
Що не так із цим механізмом і як можна удосконалити кримінальне процесуальне законодавство? У Національній асоціації адвокатів України на прохання представника Уповноваженого ВР з прав людини дослідили проблему та підготували правовий висновок.
Представник наводить випадки, коли захисники, обрані обвинуваченими, неодноразово не з’являються на судові засідання з різних причин, а обвинувачені не залучають у встановлений законом строк іншого захисника. Тоді суди постановляють ухвали, якими доручають органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Також мають місце ситуації, коли обвинувачені не бажали мати захисника за призначенням та наполягали на відкладенні судового засідання, але їх вимоги не задовольнялися, оскільки судді керувалися ч.1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України.
Ситуація, яка моделюється законодавством, не завжди відповідає дійсності, звертають увагу в Комітеті НААУ з питань захисту прав людини. Значною прогалиною у дослідженні проблеми можна вважати відсутність статистичних даних щодо часу повідомлення захисників про проведення процесуальних дій. Завдяки таким даним існувала б можливість моніторингу за дотриманням свого обов’язку слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом своєчасно повідомляти захисника про проведення відповідних дій, аби останній мав реальну можливість надати правову допомогу своєму підзахисному.
Зі звернень до Комітету вбачається, що такі повідомлення нерідко надсилаються у формі SMS-повідомлень вже після початку певних процесуальних дій чи судового засідання. Іноді - за декілька хвилин до початку, або взагалі не надсилаються. Цим унеможливлюється присутність захисника, котрого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги.
У таких ситуаціях вбачається перешкоджання захиснику, якого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги, виконувати свої зобов’язання. До того ж несвоєчасне повідомлення захисника зазвичай є умисним.
Тож тут ідеться про порушенням конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав.
Більше того, у зв’язку із наданням новопризначеним адвокатом правничої допомоги на практиці постає низка проблем. Захисник, що призначається органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правничої допомоги, залучається виключно у тих випадках, коли захисник, що був обраний обвинуваченим, не прибув з неповажних причин або особа не залучила захисника. У такому випадку новопризначений адвокат повинен бути своєчасно повідомлений, щоб мати змогу підготуватися: ознайомитися з матеріалами справи, побудувати стратегію захисту чи ознайомитися з тією стратегією, що була підготовлена попереднім захисником, у разі потреби зібрати докази, напрацювати аргументи. Але зазвичай ця важлива умова ігнорується.
Крім цього, часто відсутня реальна можливість проведення конфіденційного спілкування призначеного захисника з обвинуваченим. Це, зокрема, проявляється у тому, що в судах не передбачені приміщення, де між захисником та обвинуваченим може відбутися таке конфіденційне спілкування.
Усе це також унеможливлює надання кваліфікованої правничої допомоги.
У разі внесення пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині участі в судових засіданнях адвокатів за призначенням, в НААУ запропонували:
- виробити механізм контролю за суб’єктами, уповноваженими завчасно повідомляти захисників про день, час та місце процесуальної дії, проведення якої передбачає обов’язкову присутність захисника;
- створити належні умови для проведення конфіденційної розмови між захисником, призначеним органом, що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, та підзахисним.
З повним текстом правового висновку можна ознайомитися за посиланням.
Популярні новини
Захист військових
Заступник міністра пояснив, як співпраця із НААУ посилює правовий…
Мінветеранів розвиває системну співпрацю з Національною асоціацією адвокатів України для посилення правового захисту ветеранів. Сторони вже підготували спільні методичні матеріали, а пропозицію Міністерства щодо спрощення пошуку адвокатів, які працюють із ветеранською тематикою, розгляне Рада адвокатів України.
Дискусія
Кібербезпека адвокатів: чим займатиметься новий Комітет НААУ
У Національній асоціації адвокатів України відбулося перше засідання Комітету з питань кібербезпеки та віртуальних активів. Учасники визначили ключові напрями його роботи та секції, що ними опікуватимуться.
Видання
Збори, строки та практика ВС: видано бюлетень з інтелектуальної…
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності підготував інформаційний дайджест за І півріччя 2026 року. У виданні зібрано нормативну базу за основними об’єктами ІВ, 20 законодавчих новел та добірку постанов Верховного Суду.
Захист військових
«Адвокат+» розширив роботу до 18 військових підрозділів
Проєкт Національної асоціації адвокатів України «Адвокат+», у межах якого за військовими підрозділами закріплюють адвокатів, поширив роботу на 18 підрозділів. Для нових учасників уже визначили фахівців, які мають розпочати консультації наступного тижня.
Регіони
На Волині UNBA NextGen започаткував новий формат зустрічей адвокатів
Молодіжний комітет НААУ — UNBA NextGen спільно з Радою адвокатів Волинської області розпочали серію професійних зустрічей «Не кодексами єдиними». Першу з них присвятили історії волинської адвокатури XVI–XVIII століть.
Видання
Адвокатам підготували рекомендації щодо комунікації з ветеранами
Для адвокатів, їхніх помічників, адвокатських бюро й об’єднань та працівників, які організовують прийом, підготували Методичні рекомендації щодо етичної та безбар’єрної комунікації адвоката з клієнтами-ветеранами війни та членами їхніх сімей.
Дискусія
Чому плату за опалення нараховують за відсутності споживання
Плату за централізоване опалення можуть продовжувати нараховувати, навіть якщо власник не проживає у приміщенні та фактично не споживає теплову енергію. Для припинення нарахувань необхідно пройти процедуру відмови від послуги, яка є складною.
Видання
Дорожню карту у справах про СНПК підготували адвокатам
Комітет НААУ з питань гендерної політики підготував Дорожню карту у справах про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.