"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не з’являються у засідання: хто винен і що робити?
Коли захисники, обрані обвинуваченими, не ходять у судові засідання, суддя постановляє ухвалу, якою доручає системі БПД призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття.
Що не так із цим механізмом і як можна удосконалити кримінальне процесуальне законодавство? У Національній асоціації адвокатів України на прохання представника Уповноваженого ВР з прав людини дослідили проблему та підготували правовий висновок.
Представник наводить випадки, коли захисники, обрані обвинуваченими, неодноразово не з’являються на судові засідання з різних причин, а обвинувачені не залучають у встановлений законом строк іншого захисника. Тоді суди постановляють ухвали, якими доручають органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Також мають місце ситуації, коли обвинувачені не бажали мати захисника за призначенням та наполягали на відкладенні судового засідання, але їх вимоги не задовольнялися, оскільки судді керувалися ч.1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України.
Ситуація, яка моделюється законодавством, не завжди відповідає дійсності, звертають увагу в Комітеті НААУ з питань захисту прав людини. Значною прогалиною у дослідженні проблеми можна вважати відсутність статистичних даних щодо часу повідомлення захисників про проведення процесуальних дій. Завдяки таким даним існувала б можливість моніторингу за дотриманням свого обов’язку слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом своєчасно повідомляти захисника про проведення відповідних дій, аби останній мав реальну можливість надати правову допомогу своєму підзахисному.
Зі звернень до Комітету вбачається, що такі повідомлення нерідко надсилаються у формі SMS-повідомлень вже після початку певних процесуальних дій чи судового засідання. Іноді - за декілька хвилин до початку, або взагалі не надсилаються. Цим унеможливлюється присутність захисника, котрого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги.
У таких ситуаціях вбачається перешкоджання захиснику, якого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги, виконувати свої зобов’язання. До того ж несвоєчасне повідомлення захисника зазвичай є умисним.
Тож тут ідеться про порушенням конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав.
Більше того, у зв’язку із наданням новопризначеним адвокатом правничої допомоги на практиці постає низка проблем. Захисник, що призначається органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правничої допомоги, залучається виключно у тих випадках, коли захисник, що був обраний обвинуваченим, не прибув з неповажних причин або особа не залучила захисника. У такому випадку новопризначений адвокат повинен бути своєчасно повідомлений, щоб мати змогу підготуватися: ознайомитися з матеріалами справи, побудувати стратегію захисту чи ознайомитися з тією стратегією, що була підготовлена попереднім захисником, у разі потреби зібрати докази, напрацювати аргументи. Але зазвичай ця важлива умова ігнорується.
Крім цього, часто відсутня реальна можливість проведення конфіденційного спілкування призначеного захисника з обвинуваченим. Це, зокрема, проявляється у тому, що в судах не передбачені приміщення, де між захисником та обвинуваченим може відбутися таке конфіденційне спілкування.
Усе це також унеможливлює надання кваліфікованої правничої допомоги.
У разі внесення пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині участі в судових засіданнях адвокатів за призначенням, в НААУ запропонували:
- виробити механізм контролю за суб’єктами, уповноваженими завчасно повідомляти захисників про день, час та місце процесуальної дії, проведення якої передбачає обов’язкову присутність захисника;
- створити належні умови для проведення конфіденційної розмови між захисником, призначеним органом, що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, та підзахисним.
З повним текстом правового висновку можна ознайомитися за посиланням.
Популярні новини
Навчання
Підготовка судової промови: 7 порад адвокатам
Підготовку судової промови варто починати з формулювання рішення, яке адвокат просить ухвалити суд. Далі під цей результат слід вибудувати структуру виступу, відібрати сильні аргументи й опрацювати слабкі місця.
Законодавство
Допуск адвокатів до ТЦК та СП слід нормативно врегулювати –…
Практика недопуску адвокатів до приміщень ТЦК та СП має ознаки системної протидії адвокатській діяльності й позбавляє людей можливості невідкладно скористатися професійною правничою допомогою. Порядок такого доступу необхідно закріпити у нормативних актах Міноборони.
Законодавство
Шлях до ратифікації Конвенції не має завершитися новим очікуванням…
Підготовка України до ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката вже пройшла ключові етапи. Тепер державні інституції мають винести питання на розгляд Верховної Ради. При цьому Україна може завершити ратифікацію швидше за держави ЄС.
Дискусія
Коли апеляція стає формальністю: НААУ пропонує вирішити проблеми…
Тримання під вартою можуть продовжувати на підставі шаблонних ризиків, а матеріали вручати захисту із запізненням. А через відкладення апеляційного розгляду строк дії оскаржуваної ухвали про тримання під вартою іноді закінчується до її фактичного перегляду.
Видання
Ветеранам дали алгоритми дій на випадки відмов
Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення разом із Міністерством у справах ветеранів України підготували черговий Правовий посібник для ветеранів війни.
Гарантії діяльності
Україна може першою запровадити європейський механізм захисту…
Україна має шанс першою ратифікувати Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Політична підтримка для цього є, однак урядовий пакет ще не надійшов до парламенту. Тим часом кількість порушень прав захисників зростає.
Гарантії діяльності
За недопуск адвоката в ІТТ до підзахисного виплачено компенсацію…
Державна казначейська служба перерахувала 25 тис. грн компенсації моральної шкоди особі, яку утримували в ІТТ ГУНП у Києві. Раніше суд присудив таке відшкодування, оскільки адвокатові не дозволили зустрітися з підзахисним.
Навчання
Як адвокату підтвердити виконану роботу, якщо клієнт не підписує…
За погодинної оплати основним документом для визначення гонорару може бути деталізований звіт про витрачений адвокатом час і виконану роботу. Щоб клієнт не міг заблокувати оплату, у договорі варто заздалегідь визначити порядок направлення та погодження такого звіту.