"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не з’являються у засідання: хто винен і що робити?
Коли захисники, обрані обвинуваченими, не ходять у судові засідання, суддя постановляє ухвалу, якою доручає системі БПД призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття.
Що не так із цим механізмом і як можна удосконалити кримінальне процесуальне законодавство? У Національній асоціації адвокатів України на прохання представника Уповноваженого ВР з прав людини дослідили проблему та підготували правовий висновок.
Представник наводить випадки, коли захисники, обрані обвинуваченими, неодноразово не з’являються на судові засідання з різних причин, а обвинувачені не залучають у встановлений законом строк іншого захисника. Тоді суди постановляють ухвали, якими доручають органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Також мають місце ситуації, коли обвинувачені не бажали мати захисника за призначенням та наполягали на відкладенні судового засідання, але їх вимоги не задовольнялися, оскільки судді керувалися ч.1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України.
Ситуація, яка моделюється законодавством, не завжди відповідає дійсності, звертають увагу в Комітеті НААУ з питань захисту прав людини. Значною прогалиною у дослідженні проблеми можна вважати відсутність статистичних даних щодо часу повідомлення захисників про проведення процесуальних дій. Завдяки таким даним існувала б можливість моніторингу за дотриманням свого обов’язку слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом своєчасно повідомляти захисника про проведення відповідних дій, аби останній мав реальну можливість надати правову допомогу своєму підзахисному.
Зі звернень до Комітету вбачається, що такі повідомлення нерідко надсилаються у формі SMS-повідомлень вже після початку певних процесуальних дій чи судового засідання. Іноді - за декілька хвилин до початку, або взагалі не надсилаються. Цим унеможливлюється присутність захисника, котрого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги.
У таких ситуаціях вбачається перешкоджання захиснику, якого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги, виконувати свої зобов’язання. До того ж несвоєчасне повідомлення захисника зазвичай є умисним.
Тож тут ідеться про порушенням конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав.
Більше того, у зв’язку із наданням новопризначеним адвокатом правничої допомоги на практиці постає низка проблем. Захисник, що призначається органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правничої допомоги, залучається виключно у тих випадках, коли захисник, що був обраний обвинуваченим, не прибув з неповажних причин або особа не залучила захисника. У такому випадку новопризначений адвокат повинен бути своєчасно повідомлений, щоб мати змогу підготуватися: ознайомитися з матеріалами справи, побудувати стратегію захисту чи ознайомитися з тією стратегією, що була підготовлена попереднім захисником, у разі потреби зібрати докази, напрацювати аргументи. Але зазвичай ця важлива умова ігнорується.
Крім цього, часто відсутня реальна можливість проведення конфіденційного спілкування призначеного захисника з обвинуваченим. Це, зокрема, проявляється у тому, що в судах не передбачені приміщення, де між захисником та обвинуваченим може відбутися таке конфіденційне спілкування.
Усе це також унеможливлює надання кваліфікованої правничої допомоги.
У разі внесення пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині участі в судових засіданнях адвокатів за призначенням, в НААУ запропонували:
- виробити механізм контролю за суб’єктами, уповноваженими завчасно повідомляти захисників про день, час та місце процесуальної дії, проведення якої передбачає обов’язкову присутність захисника;
- створити належні умови для проведення конфіденційної розмови між захисником, призначеним органом, що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, та підзахисним.
З повним текстом правового висновку можна ознайомитися за посиланням.
Популярні новини
Cудова практика
НСРД щодо адвоката: ЄСПЛ вказав на потребу обґрунтування…
Коли суд санкціонує негласні дії «загальними словами», без прив’язки до конкретних обставин справи, і просто дублює формули слідства про «істотну значущість» та «неможливість інакше», такий дозвіл не працює як реальна гарантія від свавільного втручання в приватність.
Дискусія
Чому зниження шлюбного віку позбавлене правової логіки
Хоча до 2012 року в сімейному законодавстві й існувала норма, що за певних обставин дозволяла дітям укладати шлюб з 14 років, її повернення до українського законодавства суперечило б міжнародним зобовʼязанням і логіці закону про кримінальну відповідальність.
Дискусія
Досьє адвоката та досьє лобіста: як розмежувати?
Поєднання адвокатської та лобістської діяльності можливе виключно за умов чіткого розмежування правових режимів. Адвокатська таємниця не може бути обмежена через запровадження інституту лобіювання, адже вона є фундаментальною гарантією незалежності адвокатури та довіри до професії.
Видання
Посібник з гендерної політики представили у НААУ
Комітет НААУ з питань гендерної політики підготував методичні рекомендації для адвокатів «Гендерна політика та врядування в юридичній практиці». Видання покликане дати практичні орієнтири для роботи з гендерно чутливими питаннями у правозастосуванні.
Євроінтеграція
Триває діалог між НААУ та Європейською Комісією на шляху до ЄС
Національна асоціація адвокатів України провела робочу зустріч у Брюсселі з Вольфгангом Нозаром (Wolfgang Nozar), керівником відділу «Державне управління, основи верховенства права та фінансова підтримка» Генерального директорату з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST) Європейської Комісії.
Навчання
Психологія харчування: як побудувати здорові стосунки з їжею
У стані хронічного стресу й під тиском «правил» про їжу люди втрачають контакт із голодом і ситістю та починають регулювати емоції через харчування — із заборонами, зривами, соромом і провиною. Як повернути здорові звички?
Самоврядування
У Європарламенті презентували звіт про українську адвокатуру
Чи може тіньовий звіт про адвокатуру підміняти політичну рамку Дорожньої карти з питань верховенства права вимогами перебудови самоврядування? Де межа між підзвітністю і захопленням інституції? І як відповідати на наративи даними, а не враженнями?
Різне
Повідомлення про розгляд справи №320/3145/26
Розгляд справи №320/3145/26 відбудеться у Київському окружному адміністративному суді