"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати не з’являються у засідання: хто винен і що робити?

Коли захисники, обрані обвинуваченими, не ходять у судові засідання, суддя постановляє ухвалу, якою доручає системі БПД призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття.
Що не так із цим механізмом і як можна удосконалити кримінальне процесуальне законодавство? У Національній асоціації адвокатів України на прохання представника Уповноваженого ВР з прав людини дослідили проблему та підготували правовий висновок.
Представник наводить випадки, коли захисники, обрані обвинуваченими, неодноразово не з’являються на судові засідання з різних причин, а обвинувачені не залучають у встановлений законом строк іншого захисника. Тоді суди постановляють ухвали, якими доручають органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Також мають місце ситуації, коли обвинувачені не бажали мати захисника за призначенням та наполягали на відкладенні судового засідання, але їх вимоги не задовольнялися, оскільки судді керувалися ч.1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України.
Ситуація, яка моделюється законодавством, не завжди відповідає дійсності, звертають увагу в Комітеті НААУ з питань захисту прав людини. Значною прогалиною у дослідженні проблеми можна вважати відсутність статистичних даних щодо часу повідомлення захисників про проведення процесуальних дій. Завдяки таким даним існувала б можливість моніторингу за дотриманням свого обов’язку слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом своєчасно повідомляти захисника про проведення відповідних дій, аби останній мав реальну можливість надати правову допомогу своєму підзахисному.
Зі звернень до Комітету вбачається, що такі повідомлення нерідко надсилаються у формі SMS-повідомлень вже після початку певних процесуальних дій чи судового засідання. Іноді - за декілька хвилин до початку, або взагалі не надсилаються. Цим унеможливлюється присутність захисника, котрого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги.
У таких ситуаціях вбачається перешкоджання захиснику, якого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги, виконувати свої зобов’язання. До того ж несвоєчасне повідомлення захисника зазвичай є умисним.
Тож тут ідеться про порушенням конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав.
Більше того, у зв’язку із наданням новопризначеним адвокатом правничої допомоги на практиці постає низка проблем. Захисник, що призначається органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правничої допомоги, залучається виключно у тих випадках, коли захисник, що був обраний обвинуваченим, не прибув з неповажних причин або особа не залучила захисника. У такому випадку новопризначений адвокат повинен бути своєчасно повідомлений, щоб мати змогу підготуватися: ознайомитися з матеріалами справи, побудувати стратегію захисту чи ознайомитися з тією стратегією, що була підготовлена попереднім захисником, у разі потреби зібрати докази, напрацювати аргументи. Але зазвичай ця важлива умова ігнорується.
Крім цього, часто відсутня реальна можливість проведення конфіденційного спілкування призначеного захисника з обвинуваченим. Це, зокрема, проявляється у тому, що в судах не передбачені приміщення, де між захисником та обвинуваченим може відбутися таке конфіденційне спілкування.
Усе це також унеможливлює надання кваліфікованої правничої допомоги.
У разі внесення пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині участі в судових засіданнях адвокатів за призначенням, в НААУ запропонували:
- виробити механізм контролю за суб’єктами, уповноваженими завчасно повідомляти захисників про день, час та місце процесуальної дії, проведення якої передбачає обов’язкову присутність захисника;
- створити належні умови для проведення конфіденційної розмови між захисником, призначеним органом, що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, та підзахисним.
З повним текстом правового висновку можна ознайомитися за посиланням.
Популярні новини

Самоврядування
Набрання чинності рішеннями ОАС: КС підтвердив конституційність…
Ч. 3 ст. 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями, відповідає Конституції України.

Призначення
У НААУ створено Комітет з питань лобіювання
З метою надання підтримки та проведення навчань адвокатам, які прагнуть брати участь у лобіюванні та адвокації при Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган - Комітет з питань лобіювання.

Захист військових
Суд підтвердив, що підставою звільнення зі служби через догляд може…
Військовослужбовці, які під час воєнного стану звільняються за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю постійного догляду за дружиною чи чоловіком з інвалідністю I або II групи, мають підтверджувати цю підставу висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та довідкою за формою №080-4/о.

Підтримка
Ще шість адвокатів отримають матеріальну допомогу від Опікунської…
Опікунська рада НААУ вирішила надати матеріальну підтримку ще шістьом адвокатам, які опинилися в скрутних життєвих обставинах через війну в Україні. Решті було відмовлено. Загалом розглянуто 12 звернень.

Дискусія
Ототожнення адвоката з клієнтом: НААУ представила гайд для медіа
У Національній асоціації адвокатів України підготували гайд для журналістів, медіа та громадськості, який роз’яснює зміст поняття «ототожнення адвоката з клієнтом» і пропонує практичні рекомендації, як уникати порушень гарантій адвокатської діяльності.

Дискусія
Ототожнення – це удар не тільки по адвокату, а й по верховенству…
У ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплена заборона ототожнення адвоката з клієнтом. Але норма наразі має декларативний характер. Закон про зміни до КУпАП, який перебуває на підписі Президента, робить цю гарантію реальною.

Дискусія
Адвокати мають бути не об’єктом обговорення, а повноцінними…
Професійна дискусія, яка покликана висвітлити один із найчутливіших аспектів адвокатської діяльності — ототожнення адвоката з клієнтом — відбувається без участі самих українських адвокатів.

Дискусія
Ініціативи посилення гарантій адвокатської діяльності окреслив…
Адвокатура залишається однією з небагатьох інституцій в Україні, яка зберігає незалежність від державних органів, і саме ця незалежність є запорукою якісного захисту громадян.