"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Загрози електронних аграрних розписок як ЦП озвучили у НААУ
Середнім та малим аграрним господарствам слід готуватися до важкої та тривалої боротьби на виживання. Адже глобальні фінансові ринки отримують потужний інструмент прямого впливу на аграрний ринок держави.
Комітет НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права проаналізував проект «Про електронні аграрні розписки» (реєстр. №9266 від 02.05.2023), який Верховна Рада нещодавно ухвалила за основу.
Документом пропонується перетворити звичну для ринку аграрну розписку в електронний цінний папір.
Проект розроблявся з метою запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва, який, базуючись на перевагах аграрних розписок, що функціонують відповідно до Закону «Про аграрні розписки», дозволив би використовувати переваги ринків капіталу, депозитарної системи України, забезпечив би залучення коштів у сільське господарство з іноземних ринків через кореспондентські відносини Центрального депозитарію цінних паперів. Це, на думку суб’єктів законодавчої ініціативи, має покращити доступ виробників сільськогосподарської продукції до виробничих ресурсів та фінансування.
У НААУ зауважили, що законопроектом фактично створюється окремий правовий інститут для вже існуючого виду цінних паперів (електронні аграрні розписки). І, за задумом нардепів, аграрні розписки вже як цінні папери просто вилучаються зі сфери регулювання профільного Закону «Про аграрні розписки».
Натомість запроваджуються безпрецедентні засоби правового регулювання обігу новостворених цінних паперів та гарантій. Вони суттєво відрізняються як від засобів, передбачених для обігу стандартних цінних паперів, так і від обігу чинних аграрних розписок. Відрізняються настільки, що знадобилися, з одного боку, концептуальні зміни до законодавства про цінні папери, а з іншого – повне виведення електронних аграрних розписок за межі правового регулювання відповідного профільного законодавства.
Ухвалення закону у редакції його проекту матиме наслідком паралельне існування інститутів аграрних розписок як товаророзпорядчих документів та як електронних цінних паперів, застерігають у Комітеті НААУ. Рівень плутанини при виборі механізмів кредитування сектору та інвестування в сільськогосподарське виробництво суттєво зросте. Крім того, за умови збереження редакції законопроекту, що запропонована, кредитори та інвестори наполягатимуть саме на електронних аграрних розписках. Це призведе до фактичної ліквідації інституту стандартних товаророзпорядчих аграрних розписок – моделі, яка добре прижилася на нашому ринку.
А от пріоритетне унормування по суті експериментальної законодавчої моделі, яка не пройшла випробування мирним часом і вільним ринком, в умовах повномасштабної військової агресії та воєнного стану, окупації, зневоднення, замінування та забруднення значних за обсягом територій країни, негарантованого енергопостачання через зруйнування відповідної інфраструктури, проблем із збутом вирощеної продукції несе значні непрогнозовані ризики, які є невід’ємною частиною будь-якого складного експерименту в неналежних умовах.
Тож, роблять висновок у Комітеті НААУ, проект Закону №9266 доцільно повернути в профільне законодавче поле, доопрацювати його з урахуванням зауважень до концептуально тотожного законопроекту №2805 від 24.01.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок».
Ці та інші зауваження і пропозиції направлені до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Популярні новини
Гарантії діяльності
СБУ запросила представника НААУ на обшук у житлі адвоката до… метро
Слідчі Служби безпеки розпочали обшук у житлі київського адвоката, поки представник Комітету НААУ, якого запросили на слідчу дію біля станції метро, шукав адресу. В ході обшуку правоохоронці вилучили телефон адвоката, на якому зберігається адвокатська таємниця.
Cудова практика
Практику ЄСПЛ щодо прийнятності заяв проти України систематизували…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики ЄСПЛ щодо України за 2025 – 2026 роки: аналіз критеріїв ratione personae, ratione temporis, ratione loci та ratione materiae».
Гарантії діяльності
Гарантії адвокатури без інструментів захисту: що пропонують…
Чинний закон містить права й гарантії адвокатської діяльності, проте бракує інструментів для їх захисту. Майбутній закон про адвокатуру має заповнити цю прогалину через зміни до кримінального, адміністративного та процесуального законодавства.
За кордоном
Життя за кордоном не обнуляє зв’язки з Україною: що варто…
Переїзд до іншої держави і навіть тривале проживання за кордоном автоматично не припиняють правових зв’язків особи з Україною. Податкове резидентство, ФОП, іноземні доходи, виконавчі провадження та військовий облік залишаються актуальними й після переїзду.
Навчання
Чим Darknet відрізняється від Dark Web і які ризики несе юристу робота з ним
Слово «даркнет» звучить як вирок: здається, кожен, хто туди зазирнув, уже під підозрою. Та чи справді за кожною «темною» адресою ховається злочин і що в цих страшилках правда, а що — міф?
Гарантії діяльності
Відповідальність за ігнорування адвокатського запиту: чого бракує…
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте на практиці недостатньо встановити факт порушення. Через низку проблем порушники часто залишаються непокараними.
Законодавство
Незалежність НКРЕКП не можна забезпечити поза системою виконавчої…
Хоча посилення незалежності НКРЕКП і відповідає міжнародним зобов’язанням України, обраний спосіб досягнення цієї мети не узгоджується з Конституцією, послаблює гарантії учасників ринку і створює колізію з бюджетним законодавством.
Дискусія
У Клайпеді говорили про взаємодію адвокатів із судовими експертами
Сьогодні сторони кримінального провадження мають нерівні фінансові й організаційні можливості. Обвинувачення має безперешкодний доступ до державних експертних установ, робота яких фінансується з бюджету. Захист самостійно залучає експертів на договірних засадах, що потребує витрат клієнта.