Новий стандарт правосуддя: суди штрафуватимуть адвокатів за наполегливість?

Трагічна подія у Шевченківському районному суді м. Києва стала детонатором можливих законодавчих змін, які можуть мати надзвичайні наслідки для суспільства, громадян та адвокатури України.

На це звернула увагу голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час спільного засідання шести комітетів Національної асоціації адвокатів України, присвяченого обговоренню проекту Закону №5661 від 14.06.2021 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування».

Про необхідність його ухвалення у контексті посилення відповідальності адвокатів за зловживання процесуальними правами у суді заговорили у зв’язку із кейсом Ігоря Гуменюка – обвинуваченого, який вісім років чекав на вирок і нещодавно здійснив у суді самопідрив.

За повідомленням Шевченківського суду, у цьому кримінальному провадженні відбулось 164 судових засідання, під час яких допитувались свідки, потерпілі, досліджувались письмові та речові докази. При цьому у суді однією із причин тривалого не розгляду справи назвали відсутність достатнього правового механізму реагування на зловживання сторонами їхніми процесуальними правами та нехтування своїми процесуальними обов’язками.

У Раді суддів заявили, що цей випадок викрив суттєві проблеми недосконалості КПК, які також пов’язані з можливими зловживаннями процесуальними правами з боку сторін. У зв’язку з цим, за наявною інформацією, Рада суддів ініціює вивчення стану розгляду справ у справах, де підсудні тримаються під вартою понад 5 років. Збиратиметься інформація про кількість таких справ і про причину їх тривалого розгляду.

Після заяв Шевченківського райсуду Києва та Ради суддів України, голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов повідомив, що для учасників судового процесу, зокрема, адвокатів і прокурорів, посилять відповідальність за подання безпідставних відводів суддям і введуть норми про неприпустимість зловживання процесуальними правами.  Для цього планується ухвалити законопроект №5661.

Відповідно до цього законопроекту, слідчий суддя у певних випадках зможе визнати зловживанням процесуальними правами з боку адвоката, наприклад, подання скарги на судове рішення, внесення клопотання, заявлення відводу судді, які останній вважатиме безпідставними. Документ передбачає штрафи, які можуть бути накладені на адвоката у таких випадках.

«Положення даного законопроекту надзвичайно спірні, - зауважила Л.Ізовітова. - У разі його прийняття парламентом безперечно будуть порушені права громадян на захист. Адже йдеться про звуження конституційних прав людини».

Вона наголосила, що адвокатура сьогодні відстоює позицію, що законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, повинна бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Також має знайти своє законодавче втілення практика Верховного Суду, згідно з якою у випадках, якщо слідчий суддя постановив ухвалу, що не передбачена КПК, апеляційний суд в такому разі не може відмовити в перевірці її законності. «Як у такому випадку оцінювати ситуацію: це зловживання правами сторони захисту, яка оскаржила процесуальний документ, який не можна оскаржувати, чи це зловживання з боку судді, який виніс ухвалу, не передбачену кодексом?», - пояснює голова НААУ, РАУ.

«Ми можемо говорити про те, що на тлі подій в Шевченківському суді адвокатів вже призначили винуватими у тривалому 8-річному розгляді справи Ігоря Гуменюка. Дуже зручно під такі події змінювати законодавство, закручувати гайки, обмежувати права людей, - застерегла Л.Ізовітова. – Тож Національна асоціація адвокатів України зі свого боку має дослідити причинний зв'язок між діями сторін і тривалим розглядом кримінального провадження. Можливо існують інші чинники, про які свідомо сьогодні замовчують».

У цьому контексті вона нагадала рішення Європейського суду з прав людини у справі «Крайняк проти України», яке стосується другого обвинуваченого у цій самій кримінальній справі Шевченківського райсуду Києва. Суд у Страсбурзі констатував порушення пунктів 3, 4, 5 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку із триманням людини під вартою та продовженням судом протягом майже п’яти років цього обмеження. Також у ЄСПЛ чекає на розгляд справа самого Гуменюка.

«Наділення судів додатковими повноваженнями щодо реагування на зловживання адвокатами їх процесуальними правами спотворює існуючу модель незалежної адвокатури та є формою заміщення дисциплінарних процедур відносно адвокатів надмірним судовим втручанням», - зауважила голова Комітету НААУ з питань безоплатної правової допомоги Оксана Каденко, характеризуючи зміст проекту №5661.

Адже чинний КПК вже передбачає форми і способи реагування суду на безпідставні клопотання, скарги, відводи тощо. До повноважень суддів віднесено право відмовити у задоволенні клопотання, не розглядати повторно заявлений відвід, відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню. «Це і є формою судового розв’язання процесуально неоднозначних питань», - переконана голова комітету.

А от притягнення учасників судового процесу до дисциплінарної чи суміжної відповідальності завданнями кримінального судочинства не охоплюється, - вважає вона. - Для цього законодавцем створений інший механізм, який виведено за межі впливу судової влади.  Він передбачений Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та рішеннями органів адвокатського самоврядування.

Так, зокрема, відповідно до ст. 34 Закону, порушення правил адвокатської етики, а також невиконання чи неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків, передбачених законом, є дисциплінарним проступком адвоката. Цим же законом детально врегульована процедура притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності (розділ VI), а її реалізація віднесена до виключної компетенції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (ст. 50).

«Таким чином, - робить висновок О.Каденко, - притягнення адвокатів до відповідальності за неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення процесуального законодавства тощо відноситься до завдань адвокатського самоврядування та є виключною його функцією».

Нагадаємо, аналогічну за змістом позицію нещодавно висловлював Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. На його погляд, механізми відповідальності адвокатів за зловживання процесуальними правами мають працювати у рамках відповідної діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури.

«Наділення слідчих суддів та суд повноваженнями визнавати дії адвоката зловживанням процесуальними правами та притягувати їх за це до відповідальності у вигляді грошового стягнення є спробою перекладення на судову владу функцій, які їй не властиві, - говорить О.Каденко. - Більше того, це фактично нівелює незалежність та самоврядність адвокатури у сфері самостійного вирішення дисциплінарних та подібних питань та значною мірою заміщує інститут дисциплінарних проваджень адвокатів інститутом судового контролю за етичністю їх поведінки. Додаткові повноваження суду, які не охоплюються завданнями кримінального провадження, очевидно мають на меті створення інструментарію впливу на поведінку адвокатів, що повністю суперечить і Конституції, і профільному законодавству».

Про фактичні обставини розгляду кримінальної справи проти Ігоря Гуменюка та допущені процесуальні порушення розповів на засіданні комітетів захисник обвинуваченого Олександр Свиридовський. Він спростував інформацію, поширену судом, в частині стану розгляду справи.

«Жоден із 153 потерпілих і жоден із свідків, яких налічується близько півтисячі, досі не були допитані. Ми все ще перебуваємо на стадії розгляду письмових доказів», - зауважив адвокат.

О.Свиридовський заперечив, що сторона захисту намагалася затягнути справу. «В наших інтересах було якраз якомога швидше завершити процес. Коли один із суддів колегії пішов у відставку, ми мали законні підстави наполягати на розгляді справи з самого початку, адже відбулися зміни у колегії. Але клопотань з цього приводу не заявлялося і ми продовжили розгляд», - пояснив він.

Адвокат переконаний, що справа має політичне забарвлення. «ЄСПЛ у своїй практиці виробив чотири ознаки політичної справи. Усі вони присутні в кейсі Гуменюка. Оскільки тут фігурують громадські активісти, можу припустити, що самі судді не зацікавлені в постановленні остаточного рішення, - говорить захисник. - Ймовірно вони самі не бажають брати на себе відповідальності за вирок».

У Комітеті НААУ з питань захисту прав людини проаналізували кількість відводів, заявлених стороною захисту у справі Гуменюка і встановили приблизний час, витрачений на них. «Як з’ясувалося, це взагалі майже не вплинуло на розгляд справи, тому що відома кількість досудових засідань при прорахуванні часу, витраченого на відводи. Ми встановили, що було витрачено менше 5% від часу загального розгляду справи за 8 років. Це говорить про те, що кількість відводів дійсно не вплинула ні нащо. Тож називати відводи підставою для затягування справи є перебільшенням», - розповіла голова Комітету Ганна Колесник.

«Заявлення та подання клопотань, відводів, скарг є законодавчо визначеним інструментарієм реалізації права особи на захист. І адвокат зобов’язаний використовувати цей інструментарій наполегливо та принципово, - звернула увагу О.Каденко. – Це константа успішного захисту та однозначний законодавчо визначений стандарт гарантованого кожному права на захист».

Вона переконана, що саме на послаблення цього стандарту і направлені норми проекту 5661. Фактично суд каратиме захисника за те, що він наполегливо використовує наданий йому процесуальний інструментарій. Щоб присікти будь-які спроби адвоката робити те, що гарантує якість правозахисту.

«Насправді адвокати  у кримінальних провадженнях роблять те, що відповідає їх ролі: використовують всі передбачені законом способи для відстоювання позиції захисту. Майже не існує кримінальних проваджень, у яких робота адвокатів стала перешкодою для здійснення правосуддя, - говорить О.Каденко. Тож така законодавча ініціатива може розцінюватися як спроба перекласти на адвокатів вину за неякісне досудове розслідування, дефекти доказів обвинувачення, особливості судового розгляду, завантаженість суддів  і таке інше. Але це одночасно удар по самій конституційній моделі правосуддя, яка не може функціонувати без належної роботи сторони захисту».

Голова комітету упевнена, що зміщення інформаційних акцентів з належної роботи адвокатів на нібито тотальність зловживання ними своїми процесуальними правами спотворює уявлення суспільства про роль адвокатури в системі правосуддя та знижує довіру до правосуддя в цілому. А це не може бути і підґрунтям для законодавчих змін.

Участь у спільному засіданні взяли комітети Національної асоціації адвокатів з питань захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки, з питань захисту прав людини, з питань верховенства права, з питань кримінального права та процесу, з питань безоплатної правової допомоги.

Проблеми, які були окреслені під час засідання, стануть предметом розгляду та оцінки на найближчому засіданні Ради адвокатів України.