"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження вже криміналізоване – Комітет НААУ

Кримінальний кодекс України вже передбачає відповідальність за видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження командиром чи начальником військового формування. Це перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Але конкретизувати певний вид перевищення можна у спеціальній нормі.
На це звернули увагу у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу, де проаналізували проект Закону № 9391 від 16.06.2023 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження».
Автор законодавчої ініціативи виходив з того, що службова особа, яка віддала явно злочинний наказ (розпорядження), підлягає кримінальній відповідальності за зловживання владою або службовим становищем відповідно до статті 364 Кримінального кодексу України). Проте ця стаття не охоплює видання кримінально протиправного наказу чи розпорядження командиром/начальником військового формування. Тому пропонується запровадити відповідний склад злочину у новій статті 403-1.
Водночас, вважають у НААУ, це діяння вже охоплюється статтею 426-1 (Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень) Кримінального кодексу України. І прийняття Закону у редакції, запропонованій проектом, штучно розширить криміналізацію діянь. Якщо ж існує потреба у конкретизації певного виду перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, то положення, запропоновані проектом, доцільно закріпити у новій статті КК за порядковим номером 426-2.
Ці та інші зауваження і пропозиції було направлено Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності для врахування під час доопрацювання законопроекту.
Популярні новини

Дискусія
Консультації експертів, захист таємниці і статус спеціалістів: що…
Належна організація співпраці між адвокатами і експертами, гарантії збереження адвокатської таємниці під час замовлення дослідження, а також урегулювання статусу висновків спеціалістів залишаються серед ключових питань, які сьогодні цікавлять професійну спільноту.

Дискусія
Медіація як інструмент адвоката: законодавство та практика за…
Медіація дедалі частіше стає для українських адвокатів не лише альтернативою судовому розгляду, а й інструментом підтримки клієнта у складних переговорах. Аспекти застосування цього інструменту обговорили адвокати, медіатори, судді та науковці.

Законодавство
Адвокати розкритикували ідею формалізувати визначення місця…
Уточнення положень Сімейного кодексу щодо самочинної зміни місця проживання малолітньої дитини одним із батьків звужує можливості для добровільного врегулювання цього питання та зводить оцінку обставин до формальностей, що не відповідає найкращим інтересам дитини.

Дискусія
Незалежність адвокатури і підзвітність експертизи: моделі різні,…
В Україні співіснують дві різні моделі професійної організації: адвокатура зі сформованим самоврядуванням і судово-експертна діяльність, яка залишається підконтрольною державі. Як збалансувати підходи, забезпечити відкритість експертних висновків і налагодити ефективну взаємодію між фахівцями?

Взаємодія
Українські адвокати долучаються до формування стандартів етики ШІ
Штучний інтелект стрімко змінює юридичну практику. Водночас, без чітких етичних принципів його застосування зростають ризики, пов’язані із захистом прав людини і професійною відповідальністю тих, хто використовує новітні технології у своїй роботі.

Самоврядування
Рада адвокатів України звернулась до ВРП через затримку у…
13 червня 2025 року Голова Ради адвокатів України Лідія Ізовітова звернулась до Голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика з приводу порушення строків формування нового складу Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Дискусія
Застава втрачає сенс, коли її розмір унеможливлює звільнення, -…
Комітет НААУ з питань захисту прав людини провів круглий стіл, присвячений обговоренню практики застосування застав. У фокусі — випадки, коли розмір застави є настільки завищеним, що фактично позбавляє людину свободи. Учасники заходу — адвокати, судді, представники правозахисних структур — проаналізували причини такої ситуації та окреслили можливі шляхи її подолання.

За кордоном
Після тимчасового захисту: майбутнє українців в ЄС обговорили у…
Як забезпечити права мільйонів українців після завершення дії тимчасового захисту в Європейському Союзі? Це питання стало одним із ключових на щорічній конференції Центру міграційної політики (MPC) та Глобальної обсерваторії з питань громадянства (GLOBALCIT), що проходила у травні у Флоренції (Італія).