Скасування строків розслідування узаконить бездіяльність правоохоронців, – Комітет НААУ
Скасування строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти миру та безпеки людства призведе до дисбалансу закріплених засад та узаконить бездіяльність органу досудового розслідування.
Такого висновку дійшли у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу за підсумками аналізу законопроекту № 9314-3 «Про внесення змін до деяких статей Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану».
Проектом пропонується припинити обчислення перебігу строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст. 437 (Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), ст. 438 (Порушення законів та звичаїв війни), ст. 439 (Застосування зброї масового знищення) та ст. 442 (Геноцид) Кримінального кодексу. Йдеться про випадки, коли відомості про ці злочини були внесені до ЄРДР, але в них жодній особі не було повідомлено про підозру як в період дії воєнного стану так і після його закінчення.
Автор законодавчої ініціативи переконаний, що притягнення до кримінальної відповідальності за воєнні злочини і злочини проти людяності під час війни представляє велику складність і з юридичної і з практичної точки зору.
Водночас, наголошують у НААУ, відступлення від загальних принципів кримінального процесуального законодавства за окремими видами злочинів призведе до дисбалансу закріплених засад та узаконить бездіяльність органу досудового розслідування під час розслідування таких злочинів. Тож даний законопроект не відповідає принципам, закріпленим кримінальним процесуальним законодавством, а його ухвалення матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, фундаментальних конвенційних гарантій, прав та свобод людини.
Ці застереження скеровані до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, який визначено профільним у супроводженні проекту Закону № 9314-3.
Правовий аналіз проекту готували голова Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Анжеліка Моісєєва та член Ради цього Комітету Володимир Мацко.
З повним текстом зауважень і пропозицій можна ознайомитися за посиланням.
Популярні новини
Дискусія
Стан енергетичної спроможності країни: чого очікувати бізнесу
Незважаючи на всі намагання держави зменшити дефіцит електроенергії, сподіватися бізнесу на покращення ситуації поки не варто.
Дискусія
Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.
Анонс
Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза
23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.
Cудова практика
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
Навчання
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
Дискусія
Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…
16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.
Взаємодія
У Раді Європи підтримують розвиток НААУ
Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.
Дискусія
Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…
В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.