"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Відбулася міжнародна науково-практична конференція щодо сучасних досягнень та перспектив розвитку медичного права в Україні
24 квітня кафедра медичного права ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького спільно з Комітетом медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ за підтримки ГО «Фундація медичного права та біоетики України» провели міжнародну науково-практичну конференцію на тему «Медичне право України: сучасні досягнення та перспективи розвитку», присвячену 10-річчю з дня створення першої в Україні кафедри медичного права.
Відкрила захід завідувач кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, д. ю. н., професор Ірина Сенюта, яка привітала учасників з ювілеєм кафедри, поділилася спогадами про день створення кафедри і відкрила конференцію.
На конференції своїм досвідом ділилися міжнародні експерти та провідні вітчизняні фахівці у сфері медичного права. Зокрема, професор Бакинського державного університету та Азербайджанського медичного університету, д. м. н. та д. ю. н. Вугар Мамадов, який презентував нормативне підґрунтя та стан впровадження допоміжних технологій в Азербайджані, вказав на існуючі проблеми у цій сфері та наголосив на шляхах їх подолання. Завідувач кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет», д. ю. н., професор Сібілла Булеца висвітлила дослідження у сфері тривимірного біопринтингу. Досліджуючи питання відповідальності за використання таких новітніх технологій, доповідачка звернула увагу на необхідності поділу суб’єктів відповідальності на три групи: розробника, власника і користувача. Доцент школи Гілінса Глобального університету громадського здоров’я в Північній Кароліні, д. ю. н. Дін Гаріс розповів про проблематику нормативного балансу права на аборт, врегульованого законами на федеративному рівні та на рівні штатів.
Науковий співробітник НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України, радник юридичної фірми ILF, к. ю. н., доцент Ірина Селіванова розкрила питання еволюції законодавчих підходів до організаційно-правової форми закладу охорони здоров’я. На думку доповідачки, Україна стоїть на порозі грандіозних нормативних змін, пов’язаних із рекодифікацією двох ключових кодексів: Цивільного і Господарського. Продовжила тематику нормативного регулювання академік НАПрН України, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, д. ю. н., професор Наталія Гуторова, яка вказала на прогалини вітчизняного законодавства у сфері обігу лікарських засобів і звернула увагу учасників на міжнародні інструменти протидії незаконному ринку медичної продукції.
З доповіддю про правове регулювання обігу дієтичних добавок виступив завідувач лабораторії дослідження проблем національної безпеки у сфері громадського здоров'я НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, д. ю. н., професор Віталій Пашков. Аналізуючи досвід ФРН, науковець наголосив, що в Україні доцільно встановити на законодавчому рівні належний контроль за обігом дієтичних добавок з боку органів державного контролю якості лікарських засобів, який на сьогодні є повністю відсутнім.
Член Центру медичного права ВША НААУ, адвокат Лариса Гретченко висвітлила проблематику балансу права дитини на охорону здоров’я із суміжними правами в сім’ї та освіті. Спікер привернула увагу до проблем, які на сьогодні потребують невідкладного нормативного вирішення, зокрема отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, процедури легалізації свідоцтва про народження, отриманого на тимчасово окупованій території, реалізації права на освіту і недопуск невакцинованих дітей до освітніх закладів.
Доцент кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, д. ю. н. Наталія Квіт розкрила питання тенденцій законотворчої діяльності у сфері допоміжної репродуктивної медицини. Питання допоміжних репродуктивних технологій у своєму виступі торкнувся директор Науково-експертного Центру медичного та репродуктивного права, член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, к. ю. н., LL.M (UNSW Australia) Сергій Антонов. Спікер висвітлив проблеми тривалості збереження репродуктивного матеріалу та ембріонів людини.
Провідний науковий співробітник відділу міжнародного приватного права та правових проблем євроінтеграції Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, д. ю. н. Галина Миронова висвітлювала питання медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в сучасному правовому концепті прийняття клінічного рішення. На думку доповідачки, сучасний алгоритм вибору методів лікування є складним поліфакторним процесом, що відбувається у системі координат «стандарт – лікарська дискреція – вибір пацієнта», де фінальне рішення все ж залишається за пацієнтом.
Не менш актуальною була доповідь завідувача кафедри громадського здоров’я та фізичного виховання Національного університету «Острозька Академія», д. м. н., професора Ігоря Гущука, який наголосив на необхідності прийняття єдиного кодифікованого документа — Кодексу охорони здоров’я.
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, аспірантка відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Вікторія Бучківська поділилася з присутніми міркуваннями щодо використання комплексної судової психолого-психіатричної експертизи як доказу у кримінальних провадженнях за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання.
Член ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, провідний інспектор-фахівець з публічних закупівель Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОВА Богдан Волчко розкрив проблемні питання публічних закупівель, породжені воєнним часом, окреслив шляхи їх розв’язання.
Також на заході виступила викладачка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Наталія Дубицька, яка звернула увагу учасників конференції на особливості відповідальності в приватному праві, пов’язані із сучасними тенденціями державотворення.
Підсумовуючи, голова оргкомітету Ірина Сенюта подякувала усім присутнім за участь у конференції, плідні дискусії та яскраві доповіді, за любов до медичного права та гостювання на святі науки медичного права. Слова вдячності лунали ректорові та науково-педагогічному і студентському колективам Університету за спільнодію у розвитку національного медичного права, а також ЗСУ, завдяки яким можна спільно творити правову медицину в Україні, яка є важливою складовою правової держави. Відзначила, що незабаром буде опублікована збірка статей, присвячених цій ювілейній події.
Запис конференції за посиланням: https://bit.ly/3HjdxOR.
Текст і фото підготовлені командою Координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Самоврядування
Адвокатський внесок 2026: хто має право на пільги
До 31 грудня адвокати можуть подати заяви, за результатами розгляду яких рада адвокатів регіону та Національна асоціація адвокатів України вирішують питання про звільнення, зменшення чи відтермінування сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
Дискусія
Чому в Україні запобіжний захід перетворився на превентивне…
Європейський підхід, закріплений у КПК, передбачає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід: суди мають доводити неможливість мʼякших альтернатив і ретельно перевіряти ризики. Натомість на практиці його дедалі частіше застосовують майже автоматично, розмиваючи стандарти свободи.
За кордоном
Гучний голос адвоката не подіяв на індійський суд
Високий суд Делі визнав «надзвичайно неприйнятною» поведінку адвоката, який підвищив голос і намагався тиснути на суддю першої інстанції після відмови відкласти розгляд справи. Суд підкреслив, що «суддя є суддею» на будь-якому рівні судової системи, і неповага до суду є неприпустимою.
Дискусія
Незалежність адвокатури виключає участь зовнішніх експертів у…
Залучати міжнародних експертів у процес відбору в органи адвокатського самоврядування – це пряме втручання у незалежність конституційного інституту адвокатури. Адвокати мають самі визначатися кого обирати на керівні посади в органи адвокатського самоврядування.
Законодавство
Управління ризиками затоплення має спиратися на механізм…
Ухвалений за основу проект Закону щодо управління ризиками затоплення потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням вимог до організації Механізму цивільного захисту Європейського Союзу.
Законодавство
Гарантії для батьків, які виховують дітей самі, не мають обмежувати…
Ідея зрівняти гарантії для батьків, які самостійно виховують дітей, заслуговує на підтримку. Разом із тим, законодавчі зміни не повинні обмежувати право батька на шлюб і мають враховувати реальні, в тому числі воєнні, обставини самостійного виховання дитини.
Законодавство
Відступи від якості питної води: закон має містити чіткі правила
Запровадження до законодавства поняття «тимчасові відступи від вимог до якості питної води» без чіткого визначення та запобіжників, створює ризики для санітарно-епідеміологічної безпеки, прав споживачів і відповідності України європейським стандартам у сфері водопостачання.
Cудова практика
Межі критики суду адвокатом дослідив ЄСПЛ
Адвокат має право гостро критикувати дії суду в межах провадження, якщо це потрібно для захисту клієнта, а не для особистої образи судді. Покарання за такі слова можливе лише у виняткових випадках і не повинно змушувати адвокатів мовчати.