"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Кримінальний кодекс України повинен містити статті зі спеціальним складом злочину щодо неналежного надання медичної допомоги
НААУ направила до робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України зауваження та пропозиції до проєкту Кримінального кодексу України у контексті охорони здоров’я (станом на 30.01.2023).
Правовий аналіз здійснено Комітетом медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ.
Доцільність внесення змін до проєкту Кримінального кодексу України у контексті охорони здоров’я прокоментувала д. ю. н., професор, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта: «Професійна спільнота занепокоєна відсутністю спеціального складу злочину щодо неналежного надання медичної допомоги, адже кваліфікація протиправних дій медичних працівників на підставі загальних статей призведе до проблем у правозастосуванні та латентності злочинів. Незрозумілою є позиція законотворця, чому є спеціальні статті щодо, приміром, штучного переривання вагітності, проте немає окремої статті за неналежне чи невиконання професійних обов’язків медиком, дії якого при смерті пацієнта слід буде кваліфікувати за статтею вбивство з необережності, що з огляду на тривале існування ст. 140 КК України, видається невиправданим, а також породить суспільний резонанс у медичній спільноті. Вважаємо за необхідне повернути спеціальний склад злочину до Кодексу, що і було в попередній редакції проєкту».
З детальними зауваженнями та пропозиціями можна ознайомитися за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою Координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Доступ до професії
Кандидатам у адвокати: РАУ нагадала правила зарахування…
Для цілей допуску до кваліфікаційного іспиту робота кандидата на посадах науково-педагогічних працівників може бути зарахована як стаж у галузі права лише за умови, якщо ця посада вимагає юридичної освіти.
Привітання
Названо молодих правників року
Рада молодих юристів України відзначила правників, які у 2024–2025 роках продемонстрували найвищий рівень фахової майстерності, відповідальності та відданості професії.
Cудова практика
Судова практика у сфері містобудування: огляд рішень ВС
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань будівельного права підготував та оприлюднив Дайджест судової практики у сфері містобудування за перший квартал 2025 року.
Етика
Корені професійної честі: як формувалися правила адвокатської…
Повага до клієнта, чесність перед судом і гідність у поведінці — ці принципи супроводжують адвокатуру протягом століть. Ще в часи магдебурського права на українських землях діяли приписи, які регулювали поведінку захисників і визначали межі їхньої відповідальності. І хоча змінилися епохи, а законодавство набуло сучасних форм, сам зміст етичних засад залишився незмінним: професія адвоката тримається на довірі, яку потрібно постійно підтверджувати.
Дискусія
Містобудівний кодекс: якими мають бути нові правила для відбудови…
Чи потрібна Україні окрема кодифікація у сфері містобудування, яку модель закону обрати та як забезпечити баланс між інтересами держави, громад, бізнесу і громадян в умовах повоєнної відбудови?
Взаємодія
Адвокати й музейники об’єдналися для збереження історії професії
Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів Львівської області та Львівський історичний музей підписали Меморандум про співпрацю.
Дискусія
Лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України спільно з кафедрою медичного права ФПДО ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» організували та провели науково-практичний лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на тему «Повага до прав людини як категоричний імператив Європейської конвенції з прав людини».
Дискусія
Власність народу України на природні ресурси: між політикою, наукою…
Право власності народу України на природні ресурси, закріплене у статті 13 Конституції, залишається дискусійним щодо свого змісту й механізмів реалізації. Чи має воно реальне правове наповнення, хто є носієм цього права та як його забезпечити на практиці?