НААУ не підтримує проєкт закону № 7705 щодо покарання за недотримання державою розумних строків

У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України щодо можливості звернення в дохід держави застави щодо якої слідчим суддею, судом не було вирішено питання про її повернення підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю» (реєстр № 7705 від 29.08.2022).

Законопроєктом пропонується встановити, що застава, щодо якої слідчим суддею, судом не вирішено питання про її повернення підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю протягом чотирьох років з дня набрання законної сили ухвалою слідчого судді, суду про зміну або скасування запобіжного заходу у вигляді застави, ухвалою суду про закриття кримінального провадження, вироку суду, звертається в дохід держави.

На запит Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності членами Комітету з кримінального права та процесу Національної асоціації адвокатів України було здійснено правовий аналіз вказаного проєкту.

Національна асоціація адвокатів України не підтримує цю законотворчу ініціативу та вважає її такою, що підлягає доопрацюванню.

Серед іншого, в НААУ дійшли до наступних висновків.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

На сьогодні Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.

Фактично, пропонуючи внесення змін до кримінального процесуального законодавства України, в частині самостійного ініціювання питання судом про звернення застави в дохід та його вирішення без участі підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, держава стикнеться з автоматичним порушенням засади змагальності сторін у кримінальному провадженні.

Саме на державу покладено забезпечення розумних строків судового розгляду. Більше того, стаття 130 Конституції України, враховуючи незалежність суддів, покладає саме на державу обов’язок із забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів. Покладання на суди обов’язку поповнювати Державний бюджет України задля забезпечення фінансування власної діяльності і буде яскравим свідченням порушення засади їх незалежності.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ