Експерти у галузях медичного та репродуктивного права обговорили колізії законопроектів щодо застосування ДРТ
У НААУ відбулося експертне обговорення на тему «Законопроєктні пазли для застосування допоміжних репродуктивних технологій: чи очікувати довершеної мозаїки закону?», організоване за ініціативою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики спільно з Всеукраїнською фундацією компаній з організаційно-правового забезпечення програм ДРТ. Модерували захід голова Комітету Ірина Сенюта та Сергій Антонов - член Комітету і президент Всеукраїнської фундації.
Ірина Сенюта виступила з доповіддю на тему «Принципи правотворчої діяльності та законопроєкти по ДРТ: окремі колізії». Під час виступу доповідачка зазначила, що закон про ДРТ вже на вістрі актуальності, проте довгоочікуваний акт має бути ціннісноорієнтованим, відповідати міжнародним стандартам, враховувати найкращі інтереси дитини, кращий зарубіжний досвід і закріплювати національну автентику. Із проєктів найбільше заслуговує уваги № 6475, але все ж потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням прогресивних положень проєктів № 6475-1, № 6475-2. ДРТ — медична послуга, спрямована на лікування безпліддя, що повинна бути доступна людині з дотриманням принципу рівності, учасники ДРТ-програм є пацієнтами, а відтак на них поширюється увесь спектр національного законодавства в цьому контексті.
Яна Триньова у своєму виступі проаналізувала всі законопроєкти щодо правового регулювання ДРТ в Україні, які подавалися до Верховної Ради України. Акцентувала увагу на застосуванні в чинному законодавстві терміна «репродуктивний вік» у контексті надання можливості використання ДРТ, який фактично обмежує можливість скористатися цими технологіями особам, які вже фізіологічно вийшли з цього віку. Доповідачка висвітлила пропозиції щодо удосконалення правового регулювання правовідносин у сфері ДРТ, зокрема не обмежувати коло суб’єктів, які можуть скористатися програмою сурогатного материнства (СМ), цивільно-правовим статусом та їх статтю; обмежити допустиму кількість одночасно пересаджених ембріонів одним; закріпити заборону статевої селекції ембріонів, за винятком певних обставин.
Сергій Антонов наголосив, що основним завданням державної політики у сфері ДРТ визначено: забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ, контроль за їх застосуванням, додержання прав дітей, народжених у результаті застосування ДРТ, захист прав пацієнтів, щодо яких застосовуються допоміжні репродуктивні технології, а також захист прав сурогатної (замінної) матері та генетичних батьків. Доповідач звернув увагу, що жоден із законопроєктів не містить переліку інструментів впливу держави у сфері застосування методів ДРТ, зокрема централізованого обліку та моніторингу репродуктивних програм, ведення загальнодержавного реєстру донорів гамет.
Катерина Москаленко у своєму виступі говорила про окремі біоетичні проблеми допоміжної репродукції людини, які є в аналізованих проєктах. Зокрема, щодо вибору статі майбутньої дитини вказала про невідповідність між Конвенцією Ов'єдо та законопроєктами, зазначила про відсутність регулювання постмортальної репродукції.
Оксана Кашинцева звернула увагу на недопущення обмеження доступу до лікування за соціальними ознаками (наявність шлюбу, відсутність судимості чи невдалого досвіду усиновлення), а також неприпустимість втручання в особисте життя особи при обранні методу лікування із використанням методів ДРТ, зокрема сурогатного материнства.
Ольга Кришевич розкрила необхідність детальної регламентації діяльності репродуктивних клінік, посередників з чітким регламентом роботи і державним контролем, а не стихійною діяльністю з відбору сурогатних матерів, наголосила на чіткій юридичній, зокрема кримінальній, відповідальності за діяльність, яка буде незаконною.
Також з доповідями виступили експерти в галузях медичного та репродуктивного права: Роман Майданик, Олександр Дарій, Наталія Дубицька, Марія Менджул, Святослав Шеремет, Олександр Юзьков та Владислав Феськов. Окрім того, відбулася жвава дискусія з учасниками заходу.
За результатами експертного обговорення готується резолюція, яка буде надіслана до органів державної влади, насамперед до Верховної Ради України.
Переглянути запис заходу можна за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Привітання
Оголошено переможців Турніру із судових дебатів
Завершився суперфінал III Турніру із судових дебатів серед студентів-юристів 3-4-х курсів ступеня «Бакалавр» та «Магістр», організований Національною асоціацією адвокатів України.
Дискусія
Підвищення податків: як вижити бізнесу?
1 грудня набрав чинності Закон № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану». Як підвищення податків уплине на українських підприємців?
Законодавство
Як захистити працюючих медпрацівників після зміни стандартів…
Зміна професійних стандартів призведе до зміни умов праці вже працюючих медичних працівників і це може мати наслідком порушення їхніх трудових прав з боку роботодавців.
Навчання
Спеціалізація суддів у справах сім’ї та дітей: досвід та виклики
Запровадження спеціалізації суддів на розгляді справ за участі дітей є важливим елементом правосуддя, дружнього до дитини, що підтверджено міжнародними стандартами. Водночас, стримувачами є кризові явища в українському суспільстві та відсутність єдиного підходу і чіткого бачення такого процесу.
Видання
Опубліковано черговий номер Вісника НААУ за листопад 2024 року
Публікуємо Вісник НААУ за листопад 2024 року
Дискусія
Потребу змін у земельному законодавстві обговорили у…
Нечіткість земельного законодавства та довільне тлумачення його норм призводять до юридичних колізій, втрати власності та конфліктів, які доводиться вирішувати судам. Як подолати ці проблеми?
Навчання
Переваги форм адвокатської діяльності дослідили у Рівному
Профільний закон передбачає три організаційно-правові форми для здійснення в Україні адвокатської діяльності: індивідуальна, адвокатське бюро та адвокатське обʼєднання. Яку краще обрати?
Дискусія
«Національний кешбек»: про юридичні ризики застеріг голова…
Програма «Національний кешбек, яка стартувала 11 жовтня 2024 року, набула значної популярності в Україні. З одного боку – що може бути кращим за повернення частини коштів при покупці українських товарів, а з іншого – чи захищені фінансові дані українців?