"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Експерти у галузях медичного та репродуктивного права обговорили колізії законопроектів щодо застосування ДРТ

У НААУ відбулося експертне обговорення на тему «Законопроєктні пазли для застосування допоміжних репродуктивних технологій: чи очікувати довершеної мозаїки закону?», організоване за ініціативою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики спільно з Всеукраїнською фундацією компаній з організаційно-правового забезпечення програм ДРТ. Модерували захід голова Комітету Ірина Сенюта та Сергій Антонов - член Комітету і президент Всеукраїнської фундації.
Ірина Сенюта виступила з доповіддю на тему «Принципи правотворчої діяльності та законопроєкти по ДРТ: окремі колізії». Під час виступу доповідачка зазначила, що закон про ДРТ вже на вістрі актуальності, проте довгоочікуваний акт має бути ціннісноорієнтованим, відповідати міжнародним стандартам, враховувати найкращі інтереси дитини, кращий зарубіжний досвід і закріплювати національну автентику. Із проєктів найбільше заслуговує уваги № 6475, але все ж потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням прогресивних положень проєктів № 6475-1, № 6475-2. ДРТ — медична послуга, спрямована на лікування безпліддя, що повинна бути доступна людині з дотриманням принципу рівності, учасники ДРТ-програм є пацієнтами, а відтак на них поширюється увесь спектр національного законодавства в цьому контексті.
Яна Триньова у своєму виступі проаналізувала всі законопроєкти щодо правового регулювання ДРТ в Україні, які подавалися до Верховної Ради України. Акцентувала увагу на застосуванні в чинному законодавстві терміна «репродуктивний вік» у контексті надання можливості використання ДРТ, який фактично обмежує можливість скористатися цими технологіями особам, які вже фізіологічно вийшли з цього віку. Доповідачка висвітлила пропозиції щодо удосконалення правового регулювання правовідносин у сфері ДРТ, зокрема не обмежувати коло суб’єктів, які можуть скористатися програмою сурогатного материнства (СМ), цивільно-правовим статусом та їх статтю; обмежити допустиму кількість одночасно пересаджених ембріонів одним; закріпити заборону статевої селекції ембріонів, за винятком певних обставин.
Сергій Антонов наголосив, що основним завданням державної політики у сфері ДРТ визначено: забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ, контроль за їх застосуванням, додержання прав дітей, народжених у результаті застосування ДРТ, захист прав пацієнтів, щодо яких застосовуються допоміжні репродуктивні технології, а також захист прав сурогатної (замінної) матері та генетичних батьків. Доповідач звернув увагу, що жоден із законопроєктів не містить переліку інструментів впливу держави у сфері застосування методів ДРТ, зокрема централізованого обліку та моніторингу репродуктивних програм, ведення загальнодержавного реєстру донорів гамет.
Катерина Москаленко у своєму виступі говорила про окремі біоетичні проблеми допоміжної репродукції людини, які є в аналізованих проєктах. Зокрема, щодо вибору статі майбутньої дитини вказала про невідповідність між Конвенцією Ов'єдо та законопроєктами, зазначила про відсутність регулювання постмортальної репродукції.
Оксана Кашинцева звернула увагу на недопущення обмеження доступу до лікування за соціальними ознаками (наявність шлюбу, відсутність судимості чи невдалого досвіду усиновлення), а також неприпустимість втручання в особисте життя особи при обранні методу лікування із використанням методів ДРТ, зокрема сурогатного материнства.
Ольга Кришевич розкрила необхідність детальної регламентації діяльності репродуктивних клінік, посередників з чітким регламентом роботи і державним контролем, а не стихійною діяльністю з відбору сурогатних матерів, наголосила на чіткій юридичній, зокрема кримінальній, відповідальності за діяльність, яка буде незаконною.
Також з доповідями виступили експерти в галузях медичного та репродуктивного права: Роман Майданик, Олександр Дарій, Наталія Дубицька, Марія Менджул, Святослав Шеремет, Олександр Юзьков та Владислав Феськов. Окрім того, відбулася жвава дискусія з учасниками заходу.
За результатами експертного обговорення готується резолюція, яка буде надіслана до органів державної влади, насамперед до Верховної Ради України.
Переглянути запис заходу можна за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини

Різне
Адвокати підсумували тиждень захисту бізнесу велозаїздом
У НААУ завершили тиждень захисту бізнесу незвичним форматом. Після оприлюднення тематичних публікацій і проведення серії круглих столів про наслідки скасування Господарського кодексу адвокати зібралися на підсумкове засідання… у крос-кантрійних перегонах.

Дискусія
Чому в затримці формування КК ВККС адвокати вбачають загрозу…
Для України звичною стала практика, коли норми закону спершу приймаються, а потім нівелюються. Але коли реформа за реформою обирають взірців доброчесності, а їх «святість» порушує будь-які закони, логіка побудови карткового будиночку ламається вщент.

Дискусія
Експерти мають винятковий потенціал, який варто розвивати спільно…
Професії адвоката і експерта можуть і повинні розвиватися, навчаючись одна в одної, обмінюючись досвідом та кращими практиками. Разом ми зможемо побудувати сильну, незалежну та ефективну систему правосуддя, гідну європейської України.

Взаємодія
У вихідні не працюватимуть електронні судові сервіси
На суботу, 12 липня, заплановано глобальні роботи на інфраструктурі ДП «Інформаційні судові системи». У звʼязку із цим, в цей день з продовженням на 13 липня, можуть бути недоступні сервіси електронного суду, електронного кабінету та інші.

Дискусія
Як пережити скасування ГК без утрат — радили адвокати за круглим…
Що зміниться для бізнесу після скасування Господарського кодексу? Як тепер укладати договори, хто нестиме відповідальність, як захищати інтереси у спорах і чим компенсувати втрату спеціального регулювання?

Дискусія
Прозорі правила будівельної галузі: навіщо Україні Містобудівний…
Українське містобудівне законодавство залишається фрагментарним, суперечливим і непридатним до завдань відбудови. Тож ідея кодифікації викликає значний інтерес і серед юристів, і серед фахівців будівельної галузі.

Дискусія
Укріплення суверенітету країни потребує нової моделі формування…
Модель конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запроваджена як антикризова, себе вичерпала. Бездіяльність ВРП щодо формування нового складу КК, відсутність відповідальності та наявні ознаки політичного впливу свідчать: повноваження мають бути передані безпосередньо законодавчо визначеним субʼєктам формування ВККС.

Законодавство
Аграрна підтримка не може зводитися до досягнення KPI – Комітет НААУ
Підміна державної аграрної політики орієнтацією на показники ігнорує реальні потреби сільського господарства в умовах війни.