"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Експерти у галузях медичного та репродуктивного права обговорили колізії законопроектів щодо застосування ДРТ
У НААУ відбулося експертне обговорення на тему «Законопроєктні пазли для застосування допоміжних репродуктивних технологій: чи очікувати довершеної мозаїки закону?», організоване за ініціативою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики спільно з Всеукраїнською фундацією компаній з організаційно-правового забезпечення програм ДРТ. Модерували захід голова Комітету Ірина Сенюта та Сергій Антонов - член Комітету і президент Всеукраїнської фундації.
Ірина Сенюта виступила з доповіддю на тему «Принципи правотворчої діяльності та законопроєкти по ДРТ: окремі колізії». Під час виступу доповідачка зазначила, що закон про ДРТ вже на вістрі актуальності, проте довгоочікуваний акт має бути ціннісноорієнтованим, відповідати міжнародним стандартам, враховувати найкращі інтереси дитини, кращий зарубіжний досвід і закріплювати національну автентику. Із проєктів найбільше заслуговує уваги № 6475, але все ж потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням прогресивних положень проєктів № 6475-1, № 6475-2. ДРТ — медична послуга, спрямована на лікування безпліддя, що повинна бути доступна людині з дотриманням принципу рівності, учасники ДРТ-програм є пацієнтами, а відтак на них поширюється увесь спектр національного законодавства в цьому контексті.
Яна Триньова у своєму виступі проаналізувала всі законопроєкти щодо правового регулювання ДРТ в Україні, які подавалися до Верховної Ради України. Акцентувала увагу на застосуванні в чинному законодавстві терміна «репродуктивний вік» у контексті надання можливості використання ДРТ, який фактично обмежує можливість скористатися цими технологіями особам, які вже фізіологічно вийшли з цього віку. Доповідачка висвітлила пропозиції щодо удосконалення правового регулювання правовідносин у сфері ДРТ, зокрема не обмежувати коло суб’єктів, які можуть скористатися програмою сурогатного материнства (СМ), цивільно-правовим статусом та їх статтю; обмежити допустиму кількість одночасно пересаджених ембріонів одним; закріпити заборону статевої селекції ембріонів, за винятком певних обставин.
Сергій Антонов наголосив, що основним завданням державної політики у сфері ДРТ визначено: забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ, контроль за їх застосуванням, додержання прав дітей, народжених у результаті застосування ДРТ, захист прав пацієнтів, щодо яких застосовуються допоміжні репродуктивні технології, а також захист прав сурогатної (замінної) матері та генетичних батьків. Доповідач звернув увагу, що жоден із законопроєктів не містить переліку інструментів впливу держави у сфері застосування методів ДРТ, зокрема централізованого обліку та моніторингу репродуктивних програм, ведення загальнодержавного реєстру донорів гамет.
Катерина Москаленко у своєму виступі говорила про окремі біоетичні проблеми допоміжної репродукції людини, які є в аналізованих проєктах. Зокрема, щодо вибору статі майбутньої дитини вказала про невідповідність між Конвенцією Ов'єдо та законопроєктами, зазначила про відсутність регулювання постмортальної репродукції.
Оксана Кашинцева звернула увагу на недопущення обмеження доступу до лікування за соціальними ознаками (наявність шлюбу, відсутність судимості чи невдалого досвіду усиновлення), а також неприпустимість втручання в особисте життя особи при обранні методу лікування із використанням методів ДРТ, зокрема сурогатного материнства.
Ольга Кришевич розкрила необхідність детальної регламентації діяльності репродуктивних клінік, посередників з чітким регламентом роботи і державним контролем, а не стихійною діяльністю з відбору сурогатних матерів, наголосила на чіткій юридичній, зокрема кримінальній, відповідальності за діяльність, яка буде незаконною.
Також з доповідями виступили експерти в галузях медичного та репродуктивного права: Роман Майданик, Олександр Дарій, Наталія Дубицька, Марія Менджул, Святослав Шеремет, Олександр Юзьков та Владислав Феськов. Окрім того, відбулася жвава дискусія з учасниками заходу.
За результатами експертного обговорення готується резолюція, яка буде надіслана до органів державної влади, насамперед до Верховної Ради України.
Переглянути запис заходу можна за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.