"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Експерти у галузях медичного та репродуктивного права обговорили колізії законопроектів щодо застосування ДРТ
У НААУ відбулося експертне обговорення на тему «Законопроєктні пазли для застосування допоміжних репродуктивних технологій: чи очікувати довершеної мозаїки закону?», організоване за ініціативою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики спільно з Всеукраїнською фундацією компаній з організаційно-правового забезпечення програм ДРТ. Модерували захід голова Комітету Ірина Сенюта та Сергій Антонов - член Комітету і президент Всеукраїнської фундації.
Ірина Сенюта виступила з доповіддю на тему «Принципи правотворчої діяльності та законопроєкти по ДРТ: окремі колізії». Під час виступу доповідачка зазначила, що закон про ДРТ вже на вістрі актуальності, проте довгоочікуваний акт має бути ціннісноорієнтованим, відповідати міжнародним стандартам, враховувати найкращі інтереси дитини, кращий зарубіжний досвід і закріплювати національну автентику. Із проєктів найбільше заслуговує уваги № 6475, але все ж потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням прогресивних положень проєктів № 6475-1, № 6475-2. ДРТ — медична послуга, спрямована на лікування безпліддя, що повинна бути доступна людині з дотриманням принципу рівності, учасники ДРТ-програм є пацієнтами, а відтак на них поширюється увесь спектр національного законодавства в цьому контексті.
Яна Триньова у своєму виступі проаналізувала всі законопроєкти щодо правового регулювання ДРТ в Україні, які подавалися до Верховної Ради України. Акцентувала увагу на застосуванні в чинному законодавстві терміна «репродуктивний вік» у контексті надання можливості використання ДРТ, який фактично обмежує можливість скористатися цими технологіями особам, які вже фізіологічно вийшли з цього віку. Доповідачка висвітлила пропозиції щодо удосконалення правового регулювання правовідносин у сфері ДРТ, зокрема не обмежувати коло суб’єктів, які можуть скористатися програмою сурогатного материнства (СМ), цивільно-правовим статусом та їх статтю; обмежити допустиму кількість одночасно пересаджених ембріонів одним; закріпити заборону статевої селекції ембріонів, за винятком певних обставин.
Сергій Антонов наголосив, що основним завданням державної політики у сфері ДРТ визначено: забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ, контроль за їх застосуванням, додержання прав дітей, народжених у результаті застосування ДРТ, захист прав пацієнтів, щодо яких застосовуються допоміжні репродуктивні технології, а також захист прав сурогатної (замінної) матері та генетичних батьків. Доповідач звернув увагу, що жоден із законопроєктів не містить переліку інструментів впливу держави у сфері застосування методів ДРТ, зокрема централізованого обліку та моніторингу репродуктивних програм, ведення загальнодержавного реєстру донорів гамет.
Катерина Москаленко у своєму виступі говорила про окремі біоетичні проблеми допоміжної репродукції людини, які є в аналізованих проєктах. Зокрема, щодо вибору статі майбутньої дитини вказала про невідповідність між Конвенцією Ов'єдо та законопроєктами, зазначила про відсутність регулювання постмортальної репродукції.
Оксана Кашинцева звернула увагу на недопущення обмеження доступу до лікування за соціальними ознаками (наявність шлюбу, відсутність судимості чи невдалого досвіду усиновлення), а також неприпустимість втручання в особисте життя особи при обранні методу лікування із використанням методів ДРТ, зокрема сурогатного материнства.
Ольга Кришевич розкрила необхідність детальної регламентації діяльності репродуктивних клінік, посередників з чітким регламентом роботи і державним контролем, а не стихійною діяльністю з відбору сурогатних матерів, наголосила на чіткій юридичній, зокрема кримінальній, відповідальності за діяльність, яка буде незаконною.
Також з доповідями виступили експерти в галузях медичного та репродуктивного права: Роман Майданик, Олександр Дарій, Наталія Дубицька, Марія Менджул, Святослав Шеремет, Олександр Юзьков та Владислав Феськов. Окрім того, відбулася жвава дискусія з учасниками заходу.
За результатами експертного обговорення готується резолюція, яка буде надіслана до органів державної влади, насамперед до Верховної Ради України.
Переглянути запис заходу можна за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Захист військових
Як НААУ формує систему правового супроводу постраждалих від війни
Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення провів у Миколаєві виїзне засідання.
Гарантії діяльності
У ВР обговорили наступні кроки для ратифікації Конвенції про захист…
У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Участь у зустрічі взяли народні депутати, представники Офісу Президента, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ та Національної асоціації адвокатів України.
Навчання
Як молодому адвокату пройти перший рік практики
Перший рік адвокатської практики часто стає перевіркою не лише знань, а й готовності працювати з помилками та власними страхами. Про те, як пройти цей етап без ілюзій і з користю для професійного зростання, говорили представники Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Миколаївській області під час панельної дискусії.
Гарантії діяльності
Валентин Гвоздій: Ратифікація Україною Конвенції про захист…
Рівно рік тому, 13 травня 2025 року в Люксембурзі, на 134-й сесії Комітету міністрів Ради Європи, було відкрито для підписання Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Сьогодні у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до її ратифікації. Між цими двома датами — рік, у межах якого (9 березня) Україна стала 28-ю державою-підписантом. Про новий відрізок шляху ми поговорили із заступником голови НААУ, РАУ Валентином ГВОЗДІЄМ, який брав особисту участь у підготовці цього міжнародного акта.
Регіони
В Ірпені зʼявилася адвокатська аудиторія
У Державному податковому університеті (Ірпінь, Київська обл.) відкрили навчальну аудиторію імені адвоката, вченого-правника і державного діяча Миколи Василенка. Також в цьому виші тепер читатимуть лекції про адвокатуру.
Cудова практика
Встановлення юридичного факту: КЦС нагадав про адвоката
Справи окремого провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів не є малозначними, відповідно, представляти інтереси сторони у справі може лише адвокат.
Дискусія
Шлюб і партнерство: як новий ЦК має розмежувати різні форми сімейних…
Оновлення цивільного законодавства має враховувати різні форми сімейного життя, але не нівелювати правове значення шлюбу. Якщо зареєстрований шлюб і фактичне проживання однією сім’єю поставити в один ряд без чіткого розмежування, виникає питання про зміст самого інституту шлюбу.
Законодавство
Ризики анти-SLAPP законопроєкту вказав комітет НААУ
Спроби захистити суспільний інтерес від судового тиску не повинні призводити до демонтажу базових засад цивільного судочинства. Тому запропоновані механізми протидії стратегічним позовам проти участі громадськості потребують концептуального перегляду та узгодження з чинним процесуальним законодавством.