"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Експерти у галузях медичного та репродуктивного права обговорили колізії законопроектів щодо застосування ДРТ

У НААУ відбулося експертне обговорення на тему «Законопроєктні пазли для застосування допоміжних репродуктивних технологій: чи очікувати довершеної мозаїки закону?», організоване за ініціативою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики спільно з Всеукраїнською фундацією компаній з організаційно-правового забезпечення програм ДРТ. Модерували захід голова Комітету Ірина Сенюта та Сергій Антонов - член Комітету і президент Всеукраїнської фундації.
Ірина Сенюта виступила з доповіддю на тему «Принципи правотворчої діяльності та законопроєкти по ДРТ: окремі колізії». Під час виступу доповідачка зазначила, що закон про ДРТ вже на вістрі актуальності, проте довгоочікуваний акт має бути ціннісноорієнтованим, відповідати міжнародним стандартам, враховувати найкращі інтереси дитини, кращий зарубіжний досвід і закріплювати національну автентику. Із проєктів найбільше заслуговує уваги № 6475, але все ж потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням прогресивних положень проєктів № 6475-1, № 6475-2. ДРТ — медична послуга, спрямована на лікування безпліддя, що повинна бути доступна людині з дотриманням принципу рівності, учасники ДРТ-програм є пацієнтами, а відтак на них поширюється увесь спектр національного законодавства в цьому контексті.
Яна Триньова у своєму виступі проаналізувала всі законопроєкти щодо правового регулювання ДРТ в Україні, які подавалися до Верховної Ради України. Акцентувала увагу на застосуванні в чинному законодавстві терміна «репродуктивний вік» у контексті надання можливості використання ДРТ, який фактично обмежує можливість скористатися цими технологіями особам, які вже фізіологічно вийшли з цього віку. Доповідачка висвітлила пропозиції щодо удосконалення правового регулювання правовідносин у сфері ДРТ, зокрема не обмежувати коло суб’єктів, які можуть скористатися програмою сурогатного материнства (СМ), цивільно-правовим статусом та їх статтю; обмежити допустиму кількість одночасно пересаджених ембріонів одним; закріпити заборону статевої селекції ембріонів, за винятком певних обставин.
Сергій Антонов наголосив, що основним завданням державної політики у сфері ДРТ визначено: забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ, контроль за їх застосуванням, додержання прав дітей, народжених у результаті застосування ДРТ, захист прав пацієнтів, щодо яких застосовуються допоміжні репродуктивні технології, а також захист прав сурогатної (замінної) матері та генетичних батьків. Доповідач звернув увагу, що жоден із законопроєктів не містить переліку інструментів впливу держави у сфері застосування методів ДРТ, зокрема централізованого обліку та моніторингу репродуктивних програм, ведення загальнодержавного реєстру донорів гамет.
Катерина Москаленко у своєму виступі говорила про окремі біоетичні проблеми допоміжної репродукції людини, які є в аналізованих проєктах. Зокрема, щодо вибору статі майбутньої дитини вказала про невідповідність між Конвенцією Ов'єдо та законопроєктами, зазначила про відсутність регулювання постмортальної репродукції.
Оксана Кашинцева звернула увагу на недопущення обмеження доступу до лікування за соціальними ознаками (наявність шлюбу, відсутність судимості чи невдалого досвіду усиновлення), а також неприпустимість втручання в особисте життя особи при обранні методу лікування із використанням методів ДРТ, зокрема сурогатного материнства.
Ольга Кришевич розкрила необхідність детальної регламентації діяльності репродуктивних клінік, посередників з чітким регламентом роботи і державним контролем, а не стихійною діяльністю з відбору сурогатних матерів, наголосила на чіткій юридичній, зокрема кримінальній, відповідальності за діяльність, яка буде незаконною.
Також з доповідями виступили експерти в галузях медичного та репродуктивного права: Роман Майданик, Олександр Дарій, Наталія Дубицька, Марія Менджул, Святослав Шеремет, Олександр Юзьков та Владислав Феськов. Окрім того, відбулася жвава дискусія з учасниками заходу.
За результатами експертного обговорення готується резолюція, яка буде надіслана до органів державної влади, насамперед до Верховної Ради України.
Переглянути запис заходу можна за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини

Гарантії діяльності
РАУ закликала Президента підписати Закон про відповідальність за…
15 вересня 2025 року Рада адвокатів України на позачерговому засіданні ухвалила звернення до Президента із проханням підписати Закон № 4547-IX від 16.07.2025, який запроваджує адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом.

Дискусія
Чому в адвокатів неможливий «невідкладний» обшук пояснили в НААУ
Обшук у адвоката не може проводитися без ухвали слідчого судді. Невідкладні обшуки у приміщеннях адвоката чи його транспортних засобах є незаконними, адже кримінальний процесуальний закон передбачає спеціальну процедуру.

Дискусія
Тиск через мобілізацію та кримінальні справи: хто захистить…
Воєнний стан створює нові виклики для адвокатури: порушення професійних прав набули системного характеру, серед найпоширеніших форм тиску – мобілізація адвокатів під час виконання ними професійних обовʼязків та притягнення їх як обвинувачених у справах, де вони здійснювали захист.

Дискусія
Воєнні виклики адвокатури окреслили на конференції у Кишиневі
Завдяки чинному закону адвокатура України має конституційно закріплену незалежність і особливий статус, посилений судовою реформою 2016 року. Та воєнний час поставив професію перед новими викликами.

Дискусія
Лідія Ізовітова: Моніторинг CCBE має стати щитом адвокатури від…
12 вересня у Кишиневі, під час Міжнародної конференції Союзу адвокатів Республіки Молдова, голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова виступила з ініціативою посилити роль Ради адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE) у процесі реформування адвокатури в країнах, що прямують до Європейського Союзу.

Самоврядування
Акти РАУ не визначають прав і обовʼязків людини – рішення КС
Рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.

Самоврядування
Набрання чинності рішеннями ОАС: КС підтвердив конституційність…
Ч. 3 ст. 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями, відповідає Конституції України.

Призначення
У НААУ створено Комітет з питань лобіювання
З метою надання підтримки та проведення навчань адвокатам, які прагнуть брати участь у лобіюванні та адвокації при Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган - Комітет з питань лобіювання.