"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Експерти у галузях медичного та репродуктивного права обговорили колізії законопроектів щодо застосування ДРТ
У НААУ відбулося експертне обговорення на тему «Законопроєктні пазли для застосування допоміжних репродуктивних технологій: чи очікувати довершеної мозаїки закону?», організоване за ініціативою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики спільно з Всеукраїнською фундацією компаній з організаційно-правового забезпечення програм ДРТ. Модерували захід голова Комітету Ірина Сенюта та Сергій Антонов - член Комітету і президент Всеукраїнської фундації.
Ірина Сенюта виступила з доповіддю на тему «Принципи правотворчої діяльності та законопроєкти по ДРТ: окремі колізії». Під час виступу доповідачка зазначила, що закон про ДРТ вже на вістрі актуальності, проте довгоочікуваний акт має бути ціннісноорієнтованим, відповідати міжнародним стандартам, враховувати найкращі інтереси дитини, кращий зарубіжний досвід і закріплювати національну автентику. Із проєктів найбільше заслуговує уваги № 6475, але все ж потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням прогресивних положень проєктів № 6475-1, № 6475-2. ДРТ — медична послуга, спрямована на лікування безпліддя, що повинна бути доступна людині з дотриманням принципу рівності, учасники ДРТ-програм є пацієнтами, а відтак на них поширюється увесь спектр національного законодавства в цьому контексті.
Яна Триньова у своєму виступі проаналізувала всі законопроєкти щодо правового регулювання ДРТ в Україні, які подавалися до Верховної Ради України. Акцентувала увагу на застосуванні в чинному законодавстві терміна «репродуктивний вік» у контексті надання можливості використання ДРТ, який фактично обмежує можливість скористатися цими технологіями особам, які вже фізіологічно вийшли з цього віку. Доповідачка висвітлила пропозиції щодо удосконалення правового регулювання правовідносин у сфері ДРТ, зокрема не обмежувати коло суб’єктів, які можуть скористатися програмою сурогатного материнства (СМ), цивільно-правовим статусом та їх статтю; обмежити допустиму кількість одночасно пересаджених ембріонів одним; закріпити заборону статевої селекції ембріонів, за винятком певних обставин.
Сергій Антонов наголосив, що основним завданням державної політики у сфері ДРТ визначено: забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ, контроль за їх застосуванням, додержання прав дітей, народжених у результаті застосування ДРТ, захист прав пацієнтів, щодо яких застосовуються допоміжні репродуктивні технології, а також захист прав сурогатної (замінної) матері та генетичних батьків. Доповідач звернув увагу, що жоден із законопроєктів не містить переліку інструментів впливу держави у сфері застосування методів ДРТ, зокрема централізованого обліку та моніторингу репродуктивних програм, ведення загальнодержавного реєстру донорів гамет.
Катерина Москаленко у своєму виступі говорила про окремі біоетичні проблеми допоміжної репродукції людини, які є в аналізованих проєктах. Зокрема, щодо вибору статі майбутньої дитини вказала про невідповідність між Конвенцією Ов'єдо та законопроєктами, зазначила про відсутність регулювання постмортальної репродукції.
Оксана Кашинцева звернула увагу на недопущення обмеження доступу до лікування за соціальними ознаками (наявність шлюбу, відсутність судимості чи невдалого досвіду усиновлення), а також неприпустимість втручання в особисте життя особи при обранні методу лікування із використанням методів ДРТ, зокрема сурогатного материнства.
Ольга Кришевич розкрила необхідність детальної регламентації діяльності репродуктивних клінік, посередників з чітким регламентом роботи і державним контролем, а не стихійною діяльністю з відбору сурогатних матерів, наголосила на чіткій юридичній, зокрема кримінальній, відповідальності за діяльність, яка буде незаконною.
Також з доповідями виступили експерти в галузях медичного та репродуктивного права: Роман Майданик, Олександр Дарій, Наталія Дубицька, Марія Менджул, Святослав Шеремет, Олександр Юзьков та Владислав Феськов. Окрім того, відбулася жвава дискусія з учасниками заходу.
За результатами експертного обговорення готується резолюція, яка буде надіслана до органів державної влади, насамперед до Верховної Ради України.
Переглянути запис заходу можна за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Законодавство
Невідкладний обшук без ухвали? Що адвокати пропонують змінити в КПК
Верховна Рада готує узгоджену редакцію змін до Кримінального процесуального кодексу щодо обшуків у невідкладних випадках, без попередньої ухвали слідчого судді. НААУ наполягає: судовий контроль після такого обшуку має бути реальним, а власники житла – повноправними учасниками процедури.
ЄРАУ
Технічні роботи на порталі НААУ
Сьогодні, 28 жовтня, з 19:00 до 21:00 доступ до особистого кабінету адвоката на порталі Національної асоціації адвокатів України буде тимчасово обмежено через планові технічні роботи.
Дискусія
У Нікосії говорили про захист трудових прав в умовах окупації
Як захистити трудові права людини, якщо роботодавець, архіви й трудова книжка залишилися на окупованій території? І чи не легітимізує окупаційну владу суд, який бере до уваги виданий там документ?
Cудова практика
У НААУ систематизували практику ВС в земельних спорах за І півріччя…
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права підготував «Дайджест із земельних спорів. Огляд практики Верховного Суду за І півріччя 2026 року».
Дискусія
Дитина в ЄС, спір в Україні: слабкі місця онлайн-експертизи у…
Коли дитина живе з матір’ю в Європейському Союзі, а спір про її місце проживання розглядає український суд, ключовим доказом стає висновок судово-психологічної експертизи. Але висновок, складений за результатами онлайн-сесії, може не витримати перевірки.
Навчання
Колега, а не конкурент: як молодому адвокату вбудуватися у…
Адвокат, який бачить у колегах з інших практик партнерів, а не суперників, може передати клієнта фахівцеві з його питання, отримати пораду в незнайомій справі й сам ділитися досвідом. Для молодого адвоката це ще й спосіб знайти опору в професії.
Cудова практика
Коли ЄСПЛ не приймає заяву через її суть: у НААУ підготували новий…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики Європейського суду з прав людини щодо України за 2025 – 2026 роки: критерії прийнятності заяв на основі суті справи».
Дискусія
Арешт — не повернення: як домогтися, щоб біржа віддала викрадений…
У справах про викрадення криптовалюти актив рухається швидше за кримінальний процес, тож спершу його варто заблокувати й арештувати, а вже потім встановлювати особу. Але й арешт не поверне коштів, якщо в ухвалі суду не прописано, що саме має зробити біржа чи емітент.