"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокат стає суб’єктом фінмоніторингу за умов залучення до фіноперацій на підставі угоди з клієнтом – рішення РАУ
У відповідь на звернення адвоката Чишинського Р.В. Рада адвокатів України надала роз’яснення щодо деяких питань виконання обов’язків адвокатом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
Відповідне рішення РАУ № 51 від 3 липня 2021 року оприлюднено на сайті НААУ.
Так, у документі йдеться, що питання віднесення адвокатів до суб’єктів фінансового моніторингу регулюється Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Зокрема, згідно зі статтею 6 закону адвокат є спеціально визначеним суб’єктом фінансового моніторингу і відповідно має зобов’язання забезпечувати організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти підозрілі фінансові операції (діяльність) та повідомляти про них Державну службу фінансового моніторингу України, а також запобігати використанню його послуг для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (пп. 2, 4, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону визначається, що вимоги Закону поширюються на адвокатів у виключних випадках, а саме тоді, коли адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
- купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
- купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав; - управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
- відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
- залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
- створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
Якщо адвокат не бере участі у підготовці і здійсненні вищезазначених правочинів, то і обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України і виконувати всі інші вимоги закону у нього не виникає.
Частиною 3 ст. 10 закону встановлено, що адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
Водночас, потрібно зазначити, що для належного виконання своїх обов’язків спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу адвокат повинен використовувати у своїй діяльності ризико-орієнтований підхід – визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Також до обов’язків адвоката згідно з Законом належить здійснення належної перевірки нових клієнтів, а також існуючих клієнтів, що включає в себе наступні заходи:
- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);
- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);
- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);
- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
Враховуючи вищезазначені норми закону, важливо відмітити, що здійснення обов’язків спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу адвокатом неможливе без встановлення ділових відносин з особою. Зокрема, статтею 26 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Отже, адвокат може стати спеціально визначеним суб’єктом фінансового моніторингу і повинен виконувати встановлені законом обов’язки лише тоді, коли виконується низка умов:
- між ним і клієнтом укладений договір про надання правової допомоги;
- звернення клієнта стосується конкретних операцій (п.1 ч.1 ст. 10 Закону);
- не застосовуються винятки, передбачені Законом (ч. 3 ст. 10 Закону).
Крім того, в рішенні РАУ наголошено, що адвокат як суб’єкт фінансового моніторингу, на виконання положень закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», не має права подавати до уповноважених органів державної влади, передбачену вказаним законом інформацію щодо особи, яка не є його клієнтом.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Суцільний доступ до рахунків адвокатів загрожує розголошенням…
Відомості про операції за банківськими рахунками адвоката, адвокатського бюро чи об’єднання, за якими можна встановити клієнтів, факт і предмет звернення за правничою допомогою, призначення платежів та розмір гонорару, становлять адвокатську таємницю. Цей режим діє незалежно від того, що інформація одночасно є банківською та перебуває у володінні банку.
Гарантії діяльності
Договір передбачає ВКЗ, а суд вимагає особистої явки: як діяти…
Чимало адвокатів сьогодні працюють дистанційно, відтак, у договорі з клієнтом передбачають надання правничої допомоги через засоби відеоконференцзвʼязку. Однак така форма роботи сама по собі не створює для суду безумовного обов’язку проводити кожне засідання в режимі відеоконференції.
Гарантії діяльності
У НААУ проаналізують судові дозволи на обшуки адвокатів та інші…
Ухвали слідчих суддів за 2025–2026 роки перевірять на предмет дотримання вимог законодавства та гарантій адвокатської діяльності під час їх постановлення і виконання.
Етика
Цивільний позов не може підміняти оскарження рішення КДКА
Чи може цивільний суд у справі про захист честі, гідності та ділової репутації повторно оцінювати відомості з дисциплінарної скарги на адвоката, які вже перевірила КДКА і на підставі яких ухвалила рішення про дисциплінарну відповідальність?
Захист військових
«Адвокат+» розширив роботу до 31 військової бригади
Проєкт «Адвокат+» розширив роботу з трьох пілотних бригад до 31 військової бригади. Цього тижня до ініціативи долучилися нові підрозділи Національної гвардії України, а правничу допомогу в межах проєкту надають понад 60 адвокатів з різних регіонів України.
Гарантії діяльності
Адвокат – співрозмовник об’єкта НСРД: чи можна використати запис?
Якщо під час негласних заходів, санкціонованих щодо однієї особи, було зафіксовано спілкування з адвокатом, подальше використання отриманих матеріалів викликає запитання з огляду на забезпечення захисту адвокатської таємниці.
Навчання
Попит адвокатів на навчання з європейського права зріс майже на…
Кількість адвокатів на власних заходах Вищої школи адвокатури НААУ з європейської тематики у 2026 році зросла на 22,9% порівняно з 2025 роком. За три квартали такими заходами охопили 8 373 адвокатів.
Видання
Від Олександрівська до радянських репресій: презентовано книгу про…
Вийшла друком книга «Запорізька адвокатура: нариси історії, факти, особистості» — четвертий том серії «Регіональна історія адвокатури». Автори видання простежили становлення та розвиток адвокатури Запорізького краю наприкінці XIX — у XX століттях.