"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокат стає суб’єктом фінмоніторингу за умов залучення до фіноперацій на підставі угоди з клієнтом – рішення РАУ
У відповідь на звернення адвоката Чишинського Р.В. Рада адвокатів України надала роз’яснення щодо деяких питань виконання обов’язків адвокатом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
Відповідне рішення РАУ № 51 від 3 липня 2021 року оприлюднено на сайті НААУ.
Так, у документі йдеться, що питання віднесення адвокатів до суб’єктів фінансового моніторингу регулюється Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Зокрема, згідно зі статтею 6 закону адвокат є спеціально визначеним суб’єктом фінансового моніторингу і відповідно має зобов’язання забезпечувати організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти підозрілі фінансові операції (діяльність) та повідомляти про них Державну службу фінансового моніторингу України, а також запобігати використанню його послуг для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (пп. 2, 4, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону визначається, що вимоги Закону поширюються на адвокатів у виключних випадках, а саме тоді, коли адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
- купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
- купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав; - управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
- відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
- залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
- створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
Якщо адвокат не бере участі у підготовці і здійсненні вищезазначених правочинів, то і обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України і виконувати всі інші вимоги закону у нього не виникає.
Частиною 3 ст. 10 закону встановлено, що адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
Водночас, потрібно зазначити, що для належного виконання своїх обов’язків спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу адвокат повинен використовувати у своїй діяльності ризико-орієнтований підхід – визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Також до обов’язків адвоката згідно з Законом належить здійснення належної перевірки нових клієнтів, а також існуючих клієнтів, що включає в себе наступні заходи:
- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);
- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);
- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);
- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
Враховуючи вищезазначені норми закону, важливо відмітити, що здійснення обов’язків спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу адвокатом неможливе без встановлення ділових відносин з особою. Зокрема, статтею 26 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Отже, адвокат може стати спеціально визначеним суб’єктом фінансового моніторингу і повинен виконувати встановлені законом обов’язки лише тоді, коли виконується низка умов:
- між ним і клієнтом укладений договір про надання правової допомоги;
- звернення клієнта стосується конкретних операцій (п.1 ч.1 ст. 10 Закону);
- не застосовуються винятки, передбачені Законом (ч. 3 ст. 10 Закону).
Крім того, в рішенні РАУ наголошено, що адвокат як суб’єкт фінансового моніторингу, на виконання положень закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», не має права подавати до уповноважених органів державної влади, передбачену вказаним законом інформацію щодо особи, яка не є його клієнтом.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».