"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ вважає недопустимим намагання законодавців включити норми процесуального права у Сімейний кодекс України
Комітетами з сімейного права, з цивільного права та процесу НААУ здійснено правовий аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення місця проживання дитини в безспірному порядку», реєстр. № 4154 від 25.09.2020 року.
НААУ вважає за доцільне повернути Законопроект № 4154 на доопрацювання.
Намагання законодавців включити в Сімейний кодекс України питання процедури вирішення питання між батьками щодо місця проживання дитини призведе до ще більшої правової колізії, оскільки в матеріальний закон намагаються включити норми виключно процесуального характеру, що є недопустимим. Такі визначення, як «окреме провадження», «строк розгляду справи», «розгляд справи без виклику учасників справи» не відповідають суті та характеру Сімейного кодексу України.
Намагання змішати норми матеріального й процесуального права призведе до грубого порушення принципу правової визначеності, адже текст закону має бути легкодоступним, чітким та однозначним, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
Крім того, недоречним є доповнення статті 293 Цивільного процесуального кодексу України словами «про визначення місця проживання дитини в безспірному порядку». Адже під час розгляду відповідних справ у порядку окремого провадження може виникнути спір про право, який за заявою заінтересованих осіб вирішується в порядку позовного провадження.
Також законодавець у пояснювальній записці оперує терміном «сімейний кіднепінг», незважаючи на те, що в чинному законодавстві на сьогодні немає визначення поняття «сімейний кіднепінг», що і стає причиною його розповсюдження в нашій країні без жодної відповідальності винуватих осіб.
Із метою зупинення «сімейного кіднепінгу» законодавець має взяти на себе відповідальність та надати визначення на законодавчому рівні поняттю «сімейний кіднепінг», з’ясувати, чи це – злочин чи проступок, хто є суб’єктами сімейного кіднепінгу та яка відповідальність має наставати за наслідками його здійснення. Відповідних змін, у зв’язку з цим, потребують і норми Сімейного кодексу України (Глава 13 Розділу ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі ст. ст. 141, 160, 162), норми Кримінального кодексу України (стаття 146 КК України) тощо.
Більш детально із зауваженнями можна ознайомитися за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Навчання
Як адвокату відновлювати ресурс, якщо після вихідних втома не минає
Втома після тривалого навантаження не завжди минає після сну, вихідних або відпустки. В умовах хронічного стресу адвокатам важливо не лише «брати паузу», а розуміти, який саме ресурс виснажений і який тип відпочинку потрібен.
Дискусія
Скарги, строки і прокурорські повноваження: які прогалини КПК…
На стадії досудового розслідування ефективність захисту значною мірою залежить від належної реалізації процесуальних гарантій: своєчасного розгляду скарг, доступу адвоката до інформації про рух провадження тощо.
Гарантії діяльності
Розʼяснення НАЗК щодо декларування членства в НААУ слід уточнити –…
Членство адвоката України в НААУ є елементом професійного статусу, що виникає в силу закону, а не добровільним приватним членством в об’єднанні. Тому його незазначення в декларації не має автоматично тягти висновок про недоброчесність або приховування приватного інтересу.
Дискусія
Репутація адвоката починається з передбачуваності – думка
Сильна професійна репутація адвоката формується через передбачувану поведінку, якісну комунікацію з клієнтами й колегами та здатність відповідально виконувати взяті на себе зобов’язання.
Законодавство
Адвокати оцінять правові ризики законопроєкту про спорт
Проєкт Закону №15169 «Про спорт» покликаний змінити правила для спортивних клубів, федерацій, інвесторів, організаторів змагань і цифрових сервісів у цій сфері. До його доопрацювання запросили долучитися адвокатів профільних комітетів НААУ.
Дискусія
Захист кредиторів: судова практика випереджає законодавство?
У спорах про борги суди аналізують фактичну поведінку боржника: мету правочинів, контроль над активами, момент їх відчуження та наслідки для кредиторів. Субсидіарна відповідальність і оскарження фраудаторних правочинів уже застосовуються в судовій практиці, але законодавство не дає достатньо чітких правил.
Дискусія
Арбітраж може бути швидшим та ефективнішим, але не за рахунок прав…
У міжнародному арбітражі стислі строки, розгляд справи на основі документів без проведення усного засідання, відхилення явно необґрунтованих вимог на ранній процесуальній стадії і використання ШІ можуть скорочувати час розгляду і витрати прозорості даних від арбітражних інституцій, однак усе це потребує запобіжників від формального підходу до прав сторін.
Дискусія
Спадкування в сучасних умовах: строки, докази і цифрові активи
У спадкових справах під час воєнного стану виникають досить специфічні питання: спадкоємці перебувають за кордоном, пропускаються строки, реєстрація місця проживання не збігається з фактичним проживанням, а частина майна існує у цифровому середовищі.