"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ вважає недопустимим намагання законодавців включити норми процесуального права у Сімейний кодекс України
Комітетами з сімейного права, з цивільного права та процесу НААУ здійснено правовий аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення місця проживання дитини в безспірному порядку», реєстр. № 4154 від 25.09.2020 року.
НААУ вважає за доцільне повернути Законопроект № 4154 на доопрацювання.
Намагання законодавців включити в Сімейний кодекс України питання процедури вирішення питання між батьками щодо місця проживання дитини призведе до ще більшої правової колізії, оскільки в матеріальний закон намагаються включити норми виключно процесуального характеру, що є недопустимим. Такі визначення, як «окреме провадження», «строк розгляду справи», «розгляд справи без виклику учасників справи» не відповідають суті та характеру Сімейного кодексу України.
Намагання змішати норми матеріального й процесуального права призведе до грубого порушення принципу правової визначеності, адже текст закону має бути легкодоступним, чітким та однозначним, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
Крім того, недоречним є доповнення статті 293 Цивільного процесуального кодексу України словами «про визначення місця проживання дитини в безспірному порядку». Адже під час розгляду відповідних справ у порядку окремого провадження може виникнути спір про право, який за заявою заінтересованих осіб вирішується в порядку позовного провадження.
Також законодавець у пояснювальній записці оперує терміном «сімейний кіднепінг», незважаючи на те, що в чинному законодавстві на сьогодні немає визначення поняття «сімейний кіднепінг», що і стає причиною його розповсюдження в нашій країні без жодної відповідальності винуватих осіб.
Із метою зупинення «сімейного кіднепінгу» законодавець має взяти на себе відповідальність та надати визначення на законодавчому рівні поняттю «сімейний кіднепінг», з’ясувати, чи це – злочин чи проступок, хто є суб’єктами сімейного кіднепінгу та яка відповідальність має наставати за наслідками його здійснення. Відповідних змін, у зв’язку з цим, потребують і норми Сімейного кодексу України (Глава 13 Розділу ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі ст. ст. 141, 160, 162), норми Кримінального кодексу України (стаття 146 КК України) тощо.
Більш детально із зауваженнями можна ознайомитися за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Законодавство
Адвокату потрібен власний доступ до електронного кабінету АСВП –…
Новий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження не дає адвокату можливості самостійно увійти до електронного кабінету сторони, яку він представляє. Через це право на представництво, гарантоване законом, в електронній формі реалізується не повною мірою.
Дискусія
Що адвокату слід перевірити у висновку про смерть військового
Від висновку судово-медичного експерта про причину смерті військового залежить, чи пов’яже ВЛК її із захистом Батьківщини. Перевірити такий висновок часто можна лише за гістологічним дослідженням. Проте матеріал для нього в архіві зберігається три роки, а інколи його не беруть узагалі.
Дискусія
Чому застереження слідчого судді щодо обшуку в адвоката не…
Слідчі судді нерідко прямо забороняють вилучати в адвоката документи й носії, пов’язані з професійною діяльністю. Проте під час обшуку для виконання цих застережень бракує процедури, і адвокатська таємниця опиняється під загрозою.
Навчання
Як ПТСР і контузія клієнта впливають на справу
Клієнт-військовий плутає дати в поясненнях, пропускає засідання або зривається через затримку відповіді від органу влади. Якщо за цим стоять наслідки контузії чи посттравматичного розладу, адвокату варто враховувати їх і в організації роботи, і в позиції у справі.
Захист військових
Гарантії при затриманні та алгоритми для військових: напрацювання…
Найчастіше військові звертаються до адвокатів через заблоковані рахунки, затягування звільнення. Для таких ситуацій підготували покрокові алгоритми. Для родин загиблих представлено пам'ятку щодо одноразової грошової допомоги. А нове регулювання організації перебування мобілізованих осіб у ТЦК потребує змін в частині гарантій зв’язку з адвокатом.
Гарантії діяльності
Спершу ратифікація, потім реформа: Валентин Гвоздій про Конвенцію…
Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката ратифікували Албанія та Боснія і Герцеговина. Для набрання нею чинності потрібно вісім ратифікацій, тож Україна ще може опинитися серед держав, які запустять механізм контролю за гарантіями професії.
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.
За кордоном
Конвенцію про захист професії адвоката ратифікувала перша держава
Боснія і Герцеговина стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226). Країна підписала Конвенцію 17 березня 2026 року, тож на ратифікацію їй знадобилося трохи більше ніж сім місяців.