Комітетами з сімейного права, з цивільного права та процесу НААУ здійснено правовий аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення місця проживання дитини в безспірному порядку», реєстр. № 4154 від 25.09.2020 року.

НААУ вважає за доцільне повернути Законопроект № 4154 на доопрацювання.

Намагання законодавців включити в Сімейний кодекс України питання процедури вирішення питання між батьками щодо місця проживання дитини призведе до ще більшої правової колізії, оскільки  в матеріальний закон намагаються включити норми виключно процесуального характеру, що є недопустимим. Такі визначення, як «окреме провадження», «строк розгляду справи», «розгляд справи без виклику учасників справи» не відповідають суті та характеру Сімейного кодексу України.

Намагання змішати норми матеріального й процесуального права призведе до грубого порушення принципу правової визначеності, адже текст закону має бути легкодоступним, чітким та однозначним, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

Крім того, недоречним є доповнення статті 293 Цивільного процесуального кодексу України словами «про визначення місця проживання дитини в безспірному порядку». Адже під час розгляду відповідних справ у порядку окремого провадження може виникнути спір про право, який за заявою заінтересованих осіб вирішується в порядку позовного провадження.

Також законодавець у пояснювальній записці оперує терміном «сімейний кіднепінг», незважаючи на те, що в чинному законодавстві на сьогодні немає визначення поняття «сімейний кіднепінг», що і стає причиною його розповсюдження в нашій країні без жодної відповідальності винуватих осіб.

Із метою зупинення «сімейного кіднепінгу» законодавець має взяти на себе відповідальність та надати визначення на законодавчому рівні поняттю «сімейний кіднепінг», з’ясувати, чи це – злочин чи проступок, хто є суб’єктами сімейного кіднепінгу та яка відповідальність має наставати за наслідками його здійснення. Відповідних змін, у зв’язку з цим, потребують і норми Сімейного кодексу України (Глава 13 Розділу ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі ст. ст. 141, 160, 162), норми Кримінального кодексу України (стаття 146 КК України) тощо.

Більш детально із зауваженнями можна ознайомитися за посиланням.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ