Зміни до Конституції в частині правосуддя постійно демонструють дефіцит легітимності - Марина Ставнійчук | НААУ

"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням

Зміни до Конституції в частині правосуддя постійно демонструють дефіцит легітимності - Марина Ставнійчук

Різне
18:13 Пт 25.09.20 2423 Переглядів
Версія для друку

Зміни до Конституції в частині правосуддя постійно демонструють дефіцит легітимності і на даному етапі ставлять питання про повноту державного суверенітету.

Про це заявила під час ІІ-го Одеського Конституційного форуму «Судове врядування та Конституціоналізм: синергія заради ефективності» Голова Комітету з питань верховенства права НААУ, екс-член Венеційської комісії Марина Ставнійчук.

В своєму виступі вона нагадала ключові етапи формування конституційних основ правосуддя та подальших змін до Основного закону, які стосувалися судової влади і суміжних інституцій. В Україні відбулося шість  етапів конституційного процесу, у тому числі щодо судової влади, а саме: 1991 – 1996 рр., 1997 – 2004 рр., 2004 – 2010 рр., 2010 – 2013 рр., 2014 – 2016 рр., 2019 почався новий актуальний етап судової реформи. За цей період часу Венеційською комісією було надано 25 Висновків та Рекомендацій щодо судової реформи, із них 13 - щодо конституційних змін і судової влади. Однак, внаслідок помилок у побудові діалогу з Венеційською комісією роль міжнародного партнера в судовій реформи займають інші структури без відповідного досвіду і компетенцій. При цьому міжнародні інституції втручаються не лише на рівні публічних політичних позицій, а й через вимогу формального закріплення повноважень іноземних громадян у сфері функціонування судової влади, фактично у державний суверенітет держави на постійній основі

«За майже 30 років фактично не завершувався конституційний процес. Зараз посли Великої сімки наполягають на запровадженні в Україні нової судової реформи, і це не може не обурювати»,  - сказала Марина Ставнійчук.  

За цей проміжок часу було ухвалено декілька концептуальних базових етапних ідеологічних стратегічних документів щодо судової реформи. Наприклад, Концепція судово-правової реформи в Україні, затверджена Постановою парламенту у квітні 1992 року, Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затверджена Указом Президента України В. Ющенка № 361 від 10 травня 2006 року, дуже амбіційна Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 – 2020 роки була прийнята Президентом Порошенком, «і багато суміжних інститутів на собі відчули сенс цієї стратегії».

Наявна низка Рішень і Висновків Конституційного Суду України у ході здійснення превентивного і наступного конституційного контролю. У січні 2015 року Конституційний суд за 3 дні надав висновки на останній з проектів законів Петра Порошенка стосовно судової реформи і внесення змін до Конституції, не акцентуючи на тому, що вони були прийняті у порушення регламенту ВР в ході політичних домовленостей.

«Триває безкінечний процес удосконалення процесуального і спеціального матеріального законодавства. Попри зовнішню, формально-показову демонстрацію наявності національного концепту судової реформи, все ж реальний алгоритм реформування Конституції вказує на постійно існуючий дефіцит легітимності», - наголосила Марина Ставнійчук.

За її словами, ключова позиція, на якій увесь час наполягала Венеційська комісія (згодом до цієї позиції долучився і ЄСПЛ, зокрема, у справі «Олександр Волков проти України») – це те, що реформа має розпочатися і здійснюватися зі збалансованих змін до Конституції України. Проте, ця рекомендація була перекреслена тим, що ігнорувалася думка спеціально створених структур для реформи на кшталт Конституційної Ради, Асамблеї тощо, а також документи концепцій, проектів змін. Так відбувалося у період, до прикладу, 2006 – 2010 рр. та 2010 – 2013 рр.. Інша причина, з якої згадана позиція Венеціанки ігнорувалася, - політичні кризи і домінування політичних цілей.

«Забезпечення тих чи інших політичних інтересів політиків відбувалося за рахунок перезавантаження судової влади, суддівського корпусу та забезпечення політичних і корпоративних впливів владної сили (президента, окремих представників парламенту) на судову владу тощо. Як це, наприклад, було у період 2014 – 2016 рр і ця тенденція, на жаль, і зараз має місце», - констатувала Марина Ставнійчук. В цьому контексті вона нагадала про порушення у порядку прийняття змін до профільного законодавства і Конституції від 2016 року, які є наразі чинними.

«Після обрання Порошенка парламент з новою президентською більшістю відхиляє 3 липня 2014 р. проект Закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» (2522-а), що на той час отримав серйозну підтримку Венеційської комісії. Він міг відчинити вікно можливостей для всеосяжної судової реформи відразу після обрання нової влади, однак цього зроблено не було. Натомість, тоді було прийнято три знакові Закони України «Про відновлення довіри до суддівської влади в Україні» від 8 квітня 2014 р. № 1188-VII, «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 р. № 1682-VII, «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 р. № 192-VIIІ, які подавалися як позачергові «перші кроки» повномасштабної реформи судочинства», - нагадала Марина Ставнійчук.

Проте, насправді, ці закони  були люстрацією суддівського корпусу, повним знищенням довіри до судової влади, створенням умов для власного перезавантаження як судів, насамперед - вищих, так і відповідних органів ВРЮ, ВККС, суддівського самоврядування. В результаті, судова система була паралізована на декілька років.

«Це усе одразу відобразилося на  якості правосуддя, на ефективності і незалежності, ми порушуємо ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод), а Україна входить до лідерів по кількості звернень громадян до ЄСПЛ. Наразі робота над судовою реформою зберігає тенденції, які були закладені в попередні періоди. Це дефіцит відкритості і інклюзивності процесу розробки законопроектів. «Властивими для процедур ухвалення цих законів є монополізація владою права на обговорення, дискусії; усунення від реальних засобів впливу на зміст ухвалених рішень судів, органів суддівського врядування; усунення від участі в обговоренні професійної, зокрема, адвокатської спільноти; тому адвокатура відвойовувала своє право бути частиною законодавчого процесу щодо профільного законодавства; використання спеціальної «касти» реформаторів, «грантових активістів», що паразитують на проблемах судової влади, боротьбі із корупцією», - сказала Марина Ставнійчук.

До цього переліку тенденцій вона також додала надто часті зміни до законодавства, коли ефекти від реформи немає можливості оцінити на практиці.

Популярні новини

Привітання з Днем незалежності України

Привітання

Привітання з Днем незалежності України

Шановні колеги!

9:04 Нд 24.08.25 240
Які дані достатні для початку розслідування, - зауваження НААУ до проекту №12439

Законодавство

Які дані достатні для початку розслідування, - зауваження НААУ до…

Проблема тиску правоохоронних органів на бізнес залишається однією з найгостріших для української економіки. Неврегульованість окремих процедур у Кримінальному процесуальному кодексі призводить до зловживань, у результаті яких підприємці опиняються в умовах правової невизначеності.

18:48 Пт 22.08.25 644
Закон про адвокатуру і Конвенція РЄ: у НААУ оцінили відповідність (порівняльна таблиця)

Гарантії діяльності

Закон про адвокатуру і Конвенція РЄ: у НААУ оцінили відповідність…

У Національній асоціації адвокатів України підготували та оприлюднили порівняльну таблицю, що демонструє стан відповідності українського законодавства положенням Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката.

13:52 Пт 22.08.25 910
Цифровізація виконання судових рішень: адвокатам презентували посібник

Видання

Цифровізація виконання судових рішень: адвокатам презентували…

Сфера виконання судових рішень переходить у цифровий формат: виконавчі документи оформлюються та надсилаються через ЄСІКС і АСВП. Це підвищує швидкість і прозорість, але водночас ставить перед юристами нові виклики у використанні електронних сервісів.

16:38 Чт 21.08.25 1549
У ВР чекають від міністра юстиції дій щодо підписання Конвенції про захист професії адвоката

Гарантії діяльності

У ВР чекають від міністра юстиції дій щодо підписання Конвенції про…

Україна, яка брала безпосередню участь у підготовці першої в світі Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката, досі так і не поставила під нею підпис. Формальних заперечень начебто немає, але й реальних кроків для приєднання — теж.

13:29 Чт 21.08.25 1256
Адвокатський запит і тимчасовий доступ: як це працює на практиці

Дискусія

Адвокатський запит і тимчасовий доступ: як це працює на практиці

Адвокатський запит і тимчасовий доступ до речей і документів — ключові інструменти сторони захисту для збору доказів у кримінальному провадженні. Як ефективно ними користуватися, на що звернути увагу під час підготовки та які ризики враховувати?

12:17 Ср 20.08.25 1439
Як змінюється судова практика у цивільних спорах: НААУ оприлюднила новий дайджест

Cудова практика

Як змінюється судова практика у цивільних спорах: НААУ оприлюднила…

Комітет НААУ з цивільного права та процесу підготував черговий огляд актуальної практики Верховного Суду — цього разу за перше півріччя 2025 року. Дайджест охоплює рішення КЦС, які впливають на застосування норм матеріального та процесуального права.

13:12 Вт 19.08.25 1116
Австралійський адвокат у суді вибачився за фейкові цитати ШІ

За кордоном

Австралійський адвокат у суді вибачився за фейкові цитати ШІ

В Австралії королівський адвокат вибачився перед суддею за подання документів у кримінальній справі підлітка, обвинуваченого у вбивстві, які містили вигадані цитати та неіснуючі судові рішення, згенеровані штучним інтелектом.

11:39 Вт 19.08.25 597

Вестник:№6 червень 2025 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорія

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл