"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Проблеми впровадження відновного правосуддя в Україні та шляхи їхнього подолання обговорили в НААУ
22 вересня 2020 року за ініціативою Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини у НААУ відбувся круглий стіл на тему: «Відновне правосуддя – проблеми впровадження та шляхи їхнього вирішення».
В обговоренні проблем щодо впровадження в Україні відновного правосуддя узяли участь: адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний; адвокат, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко; Голова ГО «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль та адвокат Тетяна Поповська.
Так, у ході дискусії Ігор Свєтлічний акцентував увагу на практичних проблемах упровадження принципів відновного правосуддя в кримінальних справах, зокрема питаннях оцінки потреб сторін, доступу до інформації у справах, упровадження методів відновного правосуддя тощо. При цьому доповідач зауважив, що визнання обома сторонами основних фактів справи, тобто згода сторін із фактичними обставинами – одна з найголовніших перешкод на шляху відновного правосуддя.
«Невинуватий угод не укладає» – це постулат для адвокатів, слідчих, суддів та прокурорів, який унеможливлює процеси відновлення в разі невизнання фактичних обставин і провини.
Існує великий пласт техніко-юридичних проблем, пов'язаних з імплементацією результатів дії механізмів відновного правосуддя, тобто легалізації юридичних наслідків.
Не секрет, що багато адвокатів системи безоплатної правової допомоги та співробітників місцевих центрів БПД проходять у цьому році тренінги саме з відновного правосуддя. Це чудова нагода імплементувати основні принципи та здобути практичний досвід відновного правосуддя завдяки клієнтам безоплатної правової допомоги.
Маємо надію, що спільними зусиллями, у тому числі, обговоренням кращих світових практик ми зможемо разом поступово знайти шляхи вирішення проблем впровадження відновного правосуддя на користь нашої країни та її громадян», – зауважив Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний.
Голова Громадської організації «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль зазначив: «Відновне правосуддя має суттєвий вплив не лише на ефективність самого правосуддя, а й на стан суспільства, у якому воно впроваджується. Воно не просто якась альтернатива кримінальному судочинству, це абсолютно інший підхід реагування на певну ситуацію. Найбільше проблем при впровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції України виникає саме у зв'язку з нерозумінням принципів відновного правосуддя, до яких зараховують: активну участь сторін, рівну увагу до потреб та інтересів сторін, курс на відшкодування збитків, реінтеграцію та досягнення взаєморозуміння, виправлення завданої шкоди, добровільність, конфіденційність, незалежність та неупередженість сторін тощо».
Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко розповіла про відновне правосуддя як елемент реформування системи юстиції щодо дітей в Україні та проаналізувала ключові аспекти урядових стратегій і заходів, зазначивши таке: «На мою думку, відновне правосуддя – це сучасне реагування на протиправну поведінку неповнолітніх на балансі взаємних інтересів між дитиною, що в конфлікті, та дитиною, яка в контакті із законом. На сьогоднішній день, Україна підтримує позитивний світовий досвід щодо впровадження й практики відновного правосуддя. Особливе місце при його впровадженні посідає створення правосуддя, дружнього до дитини, незалежно від статусу, у якому остання перебуває».
Наприкінці заходу модератор Ігор Свєтлічний подякував усім, хто долучився до обговорення, і висловив сподівання, що все ж таки, не зважаючи на всі перешкоди, відновне правосуддя скоро запрацює в Україні повною мірою.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Cудова практика
Захист честі, гідності, ділової репутації: у НААУ підготували…
У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, крім оцінки змісту поширеної інформації, важливими також є юрисдикція спору, належний відповідач, доказування факту поширення, контекст висловлювань і межі допустимої критики.
Навчання
Адвокатська діяльність і ФОП: податкові ризики пояснили на вебінарі
Адвокатська діяльність і підприємницька діяльність із надання юридичних чи консультаційних послуг мають різні податкові режими. Тому акти, рахунки, призначення платежів і облік доходів мають відповідати статусу, в межах якого фактично отримуються кошти.
Призначення
Юрій Григоренко очолив комітет НААУ щодо правопорушень проти…
Відповідно до рекомендацій Ради адвокатів України щодо керівника комітету та у зв’язку з розпорядженням голови НААУ, РАУ, адвоката Юрія Григоренка призначено головою Комітету з питань запобігання адміністративним правопорушенням.
Законодавство
Звітність цифрових платформ не має розкривати адвокатську таємницю…
Запровадження автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи пов’язане з виконанням Україною міжнародних зобов’язань та наближенням законодавства до правил ЄС. Утім, новий податковий режим не повинен створювати механізм, через який податкові органи отримуватимуть дані про звернення клієнтів до адвокатів.
Дискусія
Спільне виховання дитини не має зводитися до формули 50/50, — круглий…
Після розлучення батьків спільне виховання дитини може стати механізмом реалізації рівності батьківських прав. Але така модель потребує чітких критеріїв і не може застосовуватися автоматично, без урахування віку дитини, рівня конфлікту між батьками, ризиків насильства та можливості виконання майбутнього рішення.
Cудова практика
Земельні спори: огляд практики Верховного Суду підготував Комітет…
Спосіб захисту, статус земельної ділянки, межі користування водними об’єктами, емфітевзис, самочинне будівництво та нормативна грошова оцінка землі залишаються ключовими питаннями у земельних спорах. Новий огляд практики Верховного Суду допоможе адвокатам швидко відстежити актуальні підходи суду до цих категорій справ.
Дискусія
Межі експертизи: що встановлює експерт, а що доводить сторона
Експертний висновок може бути дієвим інструментом доказування лише тоді, коли адвокат правильно формулює питання, надає належні матеріали і розуміє межі компетенції експерта.
Видання
Тимчасовий захист у ЄС: адвокати підготували методичний матеріал
Після кількох років вимушеного перебування значної кількості українців у країнах Європейського Союзу тимчасовий захист став правовою основою довгострокового проживання, роботи, отримання соціальної допомоги та взаємодії з українським законодавством.