"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Проблеми впровадження відновного правосуддя в Україні та шляхи їхнього подолання обговорили в НААУ
22 вересня 2020 року за ініціативою Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини у НААУ відбувся круглий стіл на тему: «Відновне правосуддя – проблеми впровадження та шляхи їхнього вирішення».
В обговоренні проблем щодо впровадження в Україні відновного правосуддя узяли участь: адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний; адвокат, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко; Голова ГО «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль та адвокат Тетяна Поповська.
Так, у ході дискусії Ігор Свєтлічний акцентував увагу на практичних проблемах упровадження принципів відновного правосуддя в кримінальних справах, зокрема питаннях оцінки потреб сторін, доступу до інформації у справах, упровадження методів відновного правосуддя тощо. При цьому доповідач зауважив, що визнання обома сторонами основних фактів справи, тобто згода сторін із фактичними обставинами – одна з найголовніших перешкод на шляху відновного правосуддя.
«Невинуватий угод не укладає» – це постулат для адвокатів, слідчих, суддів та прокурорів, який унеможливлює процеси відновлення в разі невизнання фактичних обставин і провини.
Існує великий пласт техніко-юридичних проблем, пов'язаних з імплементацією результатів дії механізмів відновного правосуддя, тобто легалізації юридичних наслідків.
Не секрет, що багато адвокатів системи безоплатної правової допомоги та співробітників місцевих центрів БПД проходять у цьому році тренінги саме з відновного правосуддя. Це чудова нагода імплементувати основні принципи та здобути практичний досвід відновного правосуддя завдяки клієнтам безоплатної правової допомоги.
Маємо надію, що спільними зусиллями, у тому числі, обговоренням кращих світових практик ми зможемо разом поступово знайти шляхи вирішення проблем впровадження відновного правосуддя на користь нашої країни та її громадян», – зауважив Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний.
Голова Громадської організації «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль зазначив: «Відновне правосуддя має суттєвий вплив не лише на ефективність самого правосуддя, а й на стан суспільства, у якому воно впроваджується. Воно не просто якась альтернатива кримінальному судочинству, це абсолютно інший підхід реагування на певну ситуацію. Найбільше проблем при впровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції України виникає саме у зв'язку з нерозумінням принципів відновного правосуддя, до яких зараховують: активну участь сторін, рівну увагу до потреб та інтересів сторін, курс на відшкодування збитків, реінтеграцію та досягнення взаєморозуміння, виправлення завданої шкоди, добровільність, конфіденційність, незалежність та неупередженість сторін тощо».
Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко розповіла про відновне правосуддя як елемент реформування системи юстиції щодо дітей в Україні та проаналізувала ключові аспекти урядових стратегій і заходів, зазначивши таке: «На мою думку, відновне правосуддя – це сучасне реагування на протиправну поведінку неповнолітніх на балансі взаємних інтересів між дитиною, що в конфлікті, та дитиною, яка в контакті із законом. На сьогоднішній день, Україна підтримує позитивний світовий досвід щодо впровадження й практики відновного правосуддя. Особливе місце при його впровадженні посідає створення правосуддя, дружнього до дитини, незалежно від статусу, у якому остання перебуває».
Наприкінці заходу модератор Ігор Свєтлічний подякував усім, хто долучився до обговорення, і висловив сподівання, що все ж таки, не зважаючи на всі перешкоди, відновне правосуддя скоро запрацює в Україні повною мірою.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Навчання
Що врахувати адвокату, коли гонорарний спір обернувся скаргою до…
Якщо адвокат звертається до суду з вимогою про стягнення гонорару з клієнта, останній у відповідь може подати до КДКА скаргу, аби у такий спосіб змусити адвоката відмовитися від позову. Як такі справи розглядають дисциплінарні органи адвокатури?
Видання
Повернення адвокатів-ветеранів до адвокатської діяльності: у НААУ…
Військова служба є несумісною з адвокатською діяльністю, тому на час служби адвокат зупиняє практику. Але після повернення йому необхідно поновити право на заняття адвокатською діяльністю, актуалізувати знання й відновити організаційні та цифрові процеси.
Навчання
Енергія, увага і пріоритет: як адвокату планувати день
Жорстке планування робочого дня втрачає актуальність, коли розклад залежить від повітряних тривог і порушеного сну через нічні вибухи. За таких умов адвокатові варто оцінювати ті ресурси, якими можна управляти.
Дискусія
Оскарження НГО і доступ адвокатів до ДЗК обговорили з…
Доступ адвокатів до даних Державного земельного кадастру залишається обмеженим: окремого доступу немає, а для отримання координат необхідне судове рішення. Водночас функціонал витягів з НГО на визначену дату ще потребує доопрацювання. І Держгеокадастр над цим працює.
Привітання
Привітання з Днем незалежності України
Шановні колеги!
Привітання
У НААУ нагородили переможців конкурсу «Мовою прози» та відкрили…
17 серпня у Національній асоціації адвокатів України відбулося нагородження переможців Другого всеукраїнського конкурсу прози серед адвокатів «Мовою прози». У межах заходу також відкрили фешн-виставку прикрас і капелюхів «Краса своїми руками».
Дискусія
Що стримує фінансування газової генерації — дискусія бізнесу і…
Для кредитування нових об’єктів газової генерації банки потребують прогнозованого грошового потоку, власної участі інвестора та механізмів розподілу ризиків. Бізнес-модель, яка залежить лише від пільгової ціни газу, не є достатньою підставою для фінансування.
Євроінтеграція
Євроінтеграційне значення захисту адвокатів пояснив представник…
Поряд із правовими наслідками ратифікація та подальша імплементація Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката матимуть для України виразне політичне значення. Це підтвердить готовність держави виконувати завдання, необхідні для майбутнього членства в Європейському Союзі.