"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Проблеми впровадження відновного правосуддя в Україні та шляхи їхнього подолання обговорили в НААУ
22 вересня 2020 року за ініціативою Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини у НААУ відбувся круглий стіл на тему: «Відновне правосуддя – проблеми впровадження та шляхи їхнього вирішення».
В обговоренні проблем щодо впровадження в Україні відновного правосуддя узяли участь: адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний; адвокат, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко; Голова ГО «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль та адвокат Тетяна Поповська.
Так, у ході дискусії Ігор Свєтлічний акцентував увагу на практичних проблемах упровадження принципів відновного правосуддя в кримінальних справах, зокрема питаннях оцінки потреб сторін, доступу до інформації у справах, упровадження методів відновного правосуддя тощо. При цьому доповідач зауважив, що визнання обома сторонами основних фактів справи, тобто згода сторін із фактичними обставинами – одна з найголовніших перешкод на шляху відновного правосуддя.
«Невинуватий угод не укладає» – це постулат для адвокатів, слідчих, суддів та прокурорів, який унеможливлює процеси відновлення в разі невизнання фактичних обставин і провини.
Існує великий пласт техніко-юридичних проблем, пов'язаних з імплементацією результатів дії механізмів відновного правосуддя, тобто легалізації юридичних наслідків.
Не секрет, що багато адвокатів системи безоплатної правової допомоги та співробітників місцевих центрів БПД проходять у цьому році тренінги саме з відновного правосуддя. Це чудова нагода імплементувати основні принципи та здобути практичний досвід відновного правосуддя завдяки клієнтам безоплатної правової допомоги.
Маємо надію, що спільними зусиллями, у тому числі, обговоренням кращих світових практик ми зможемо разом поступово знайти шляхи вирішення проблем впровадження відновного правосуддя на користь нашої країни та її громадян», – зауважив Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний.
Голова Громадської організації «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль зазначив: «Відновне правосуддя має суттєвий вплив не лише на ефективність самого правосуддя, а й на стан суспільства, у якому воно впроваджується. Воно не просто якась альтернатива кримінальному судочинству, це абсолютно інший підхід реагування на певну ситуацію. Найбільше проблем при впровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції України виникає саме у зв'язку з нерозумінням принципів відновного правосуддя, до яких зараховують: активну участь сторін, рівну увагу до потреб та інтересів сторін, курс на відшкодування збитків, реінтеграцію та досягнення взаєморозуміння, виправлення завданої шкоди, добровільність, конфіденційність, незалежність та неупередженість сторін тощо».
Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко розповіла про відновне правосуддя як елемент реформування системи юстиції щодо дітей в Україні та проаналізувала ключові аспекти урядових стратегій і заходів, зазначивши таке: «На мою думку, відновне правосуддя – це сучасне реагування на протиправну поведінку неповнолітніх на балансі взаємних інтересів між дитиною, що в конфлікті, та дитиною, яка в контакті із законом. На сьогоднішній день, Україна підтримує позитивний світовий досвід щодо впровадження й практики відновного правосуддя. Особливе місце при його впровадженні посідає створення правосуддя, дружнього до дитини, незалежно від статусу, у якому остання перебуває».
Наприкінці заходу модератор Ігор Свєтлічний подякував усім, хто долучився до обговорення, і висловив сподівання, що все ж таки, не зважаючи на всі перешкоди, відновне правосуддя скоро запрацює в Україні повною мірою.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Призначення
У НААУ створено Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних…
При Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган — Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних активів.
Захист військових
Лікування, вислуга і правнича допомога: які зміни необхідні для…
Наслідки катувань і захворювання українських військових у полоні не завжди належно фіксуються та враховуються під час надання соціальних гарантій. Тому на етапі реінтеграції важливе медичне обстеження, яке також необхідне для документування воєнних злочинів.
Взаємодія
Енергетичне право: НААУ та АСРМГ домовилися про співпрацю
Адвокати поглиблюватимуть фахову експертизу у сфері енергетичного права, а учасники ринку розподіленої та маневрової генерації матимуть ширші можливості для отримання професійної правничої допомоги.
Навчання
Як окуляри допомагають вимкнути режим адвоката – лайфхак
Постійна готовність відповідати клієнтам, думки про справи поза робочим часом і переживання чужих емоцій стирають межу між професійним та особистим життям адвоката. Саме тому варто тренувати перемикання між контекстами, використовувати зовнішні «якорі» й відокремлювати власну відповідальність від відповідальності клієнта.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за квітень-червень 2026 року.
Навчання
Куди йде ресурс адвоката і що він отримує натомість
Щоб оцінити баланс у житті, варто визначити сфери, куди спрямовуються найбільші зусилля, час і гроші, а потім з’ясувати, що людина отримує натомість: дохід, повагу, підтримку, любов, відчуття значущості або реалізації важливої ідеї.
Дискусія
СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування…
Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.
Навчання
Адвокатська таємниця під загрозою: чим небезпечна компрометація…
Зараження робочого комп’ютера інфостілером може відкрити стороннім доступ до пошти адвоката, правових інформаційних систем, державних сервісів, банківських рахунків, хмарних сховищ, месенджерів і сервісів штучного інтелекту, зокрема до інформації клієнтів, що міститься в них.