"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Проблеми впровадження відновного правосуддя в Україні та шляхи їхнього подолання обговорили в НААУ
22 вересня 2020 року за ініціативою Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини у НААУ відбувся круглий стіл на тему: «Відновне правосуддя – проблеми впровадження та шляхи їхнього вирішення».
В обговоренні проблем щодо впровадження в Україні відновного правосуддя узяли участь: адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний; адвокат, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко; Голова ГО «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль та адвокат Тетяна Поповська.
Так, у ході дискусії Ігор Свєтлічний акцентував увагу на практичних проблемах упровадження принципів відновного правосуддя в кримінальних справах, зокрема питаннях оцінки потреб сторін, доступу до інформації у справах, упровадження методів відновного правосуддя тощо. При цьому доповідач зауважив, що визнання обома сторонами основних фактів справи, тобто згода сторін із фактичними обставинами – одна з найголовніших перешкод на шляху відновного правосуддя.
«Невинуватий угод не укладає» – це постулат для адвокатів, слідчих, суддів та прокурорів, який унеможливлює процеси відновлення в разі невизнання фактичних обставин і провини.
Існує великий пласт техніко-юридичних проблем, пов'язаних з імплементацією результатів дії механізмів відновного правосуддя, тобто легалізації юридичних наслідків.
Не секрет, що багато адвокатів системи безоплатної правової допомоги та співробітників місцевих центрів БПД проходять у цьому році тренінги саме з відновного правосуддя. Це чудова нагода імплементувати основні принципи та здобути практичний досвід відновного правосуддя завдяки клієнтам безоплатної правової допомоги.
Маємо надію, що спільними зусиллями, у тому числі, обговоренням кращих світових практик ми зможемо разом поступово знайти шляхи вирішення проблем впровадження відновного правосуддя на користь нашої країни та її громадян», – зауважив Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний.
Голова Громадської організації «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль зазначив: «Відновне правосуддя має суттєвий вплив не лише на ефективність самого правосуддя, а й на стан суспільства, у якому воно впроваджується. Воно не просто якась альтернатива кримінальному судочинству, це абсолютно інший підхід реагування на певну ситуацію. Найбільше проблем при впровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції України виникає саме у зв'язку з нерозумінням принципів відновного правосуддя, до яких зараховують: активну участь сторін, рівну увагу до потреб та інтересів сторін, курс на відшкодування збитків, реінтеграцію та досягнення взаєморозуміння, виправлення завданої шкоди, добровільність, конфіденційність, незалежність та неупередженість сторін тощо».
Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко розповіла про відновне правосуддя як елемент реформування системи юстиції щодо дітей в Україні та проаналізувала ключові аспекти урядових стратегій і заходів, зазначивши таке: «На мою думку, відновне правосуддя – це сучасне реагування на протиправну поведінку неповнолітніх на балансі взаємних інтересів між дитиною, що в конфлікті, та дитиною, яка в контакті із законом. На сьогоднішній день, Україна підтримує позитивний світовий досвід щодо впровадження й практики відновного правосуддя. Особливе місце при його впровадженні посідає створення правосуддя, дружнього до дитини, незалежно від статусу, у якому остання перебуває».
Наприкінці заходу модератор Ігор Свєтлічний подякував усім, хто долучився до обговорення, і висловив сподівання, що все ж таки, не зважаючи на всі перешкоди, відновне правосуддя скоро запрацює в Україні повною мірою.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Законодавство
Адвокатура — відповідальний суб’єкт, а не критик реформи —…
Дорожня карта з питань верховенства права — це не підстава перебудовувати модель адвокатури, а рамка для верифікації і точкового вдосконалення вже європейсько-орієнтованої системи. При цьому частину роботи вже виконано, тож далі рухатися слід в режимі узгоджених і практично застосовних рішень.
Законодавство
Ватрас про реалізацію Дорожньої карти: лише адвокати повинні…
Робота над виконанням Дорожньої карти у частині, що стосується адвокатури, має спиратися на участь самої професійної спільноти, а ключові завдання варто структурувати так, щоб не змішувати різні за змістом і процедурою процеси.
Законодавство
Лідія Ізовітова окреслила підхід до виконання Дорожньої карти щодо…
Загальним підходом до роботи над імплементацією Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури мають стати не «гасла», а збір фактів, звірка зі стандартами, консультації з професійною спільнотою й формулювання норм, за які учасники готові нести відповідальність.
Законодавство
Дорожня карта і адвокатура: робоча група провела перше засідання
2 січня відбулося перше організаційне засідання Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури. Захід був присвячений узгодженню рамки подальшої роботи та обміну стартовими позиціями учасників.
Дискусія
У НААУ напрацьовують правила для залучення інвестицій у відбудову
Адвокатура може зробити вагомий внесок у формування правової та інституційної основи для відновлення країни після завершення воєнних дій, поєднуючи теоретичну підготовку з практичним досвідом.
Законодавство
Проект рекодифікації книги «Речове право» потребує доопрацювання -…
Цивільне законодавство потребує якісного оновлення, тому проект книги третьої ЦК «Речове право», напрацьований робочою групою з рекодифікації, має бути суттєво і системно доопрацьований.
Привітання
Привітання з Новим 2026 роком
Дорогі колеги, щиро вітаю вас із Новим 2026 роком!
Самоврядування
РАУ: ініціативи НАЗК щодо адвокатури — антиконституційне втручання
Рада адвокатів України розцінила ініціативи щодо реформування адвокатури, запропоновані Національним агентством з питань запобігання корупції, як пряме, грубе та системне втручання органу виконавчої влади у діяльність незалежного конституційного інституту.