"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Проблеми впровадження відновного правосуддя в Україні та шляхи їхнього подолання обговорили в НААУ
22 вересня 2020 року за ініціативою Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини у НААУ відбувся круглий стіл на тему: «Відновне правосуддя – проблеми впровадження та шляхи їхнього вирішення».
В обговоренні проблем щодо впровадження в Україні відновного правосуддя узяли участь: адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний; адвокат, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко; Голова ГО «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль та адвокат Тетяна Поповська.
Так, у ході дискусії Ігор Свєтлічний акцентував увагу на практичних проблемах упровадження принципів відновного правосуддя в кримінальних справах, зокрема питаннях оцінки потреб сторін, доступу до інформації у справах, упровадження методів відновного правосуддя тощо. При цьому доповідач зауважив, що визнання обома сторонами основних фактів справи, тобто згода сторін із фактичними обставинами – одна з найголовніших перешкод на шляху відновного правосуддя.
«Невинуватий угод не укладає» – це постулат для адвокатів, слідчих, суддів та прокурорів, який унеможливлює процеси відновлення в разі невизнання фактичних обставин і провини.
Існує великий пласт техніко-юридичних проблем, пов'язаних з імплементацією результатів дії механізмів відновного правосуддя, тобто легалізації юридичних наслідків.
Не секрет, що багато адвокатів системи безоплатної правової допомоги та співробітників місцевих центрів БПД проходять у цьому році тренінги саме з відновного правосуддя. Це чудова нагода імплементувати основні принципи та здобути практичний досвід відновного правосуддя завдяки клієнтам безоплатної правової допомоги.
Маємо надію, що спільними зусиллями, у тому числі, обговоренням кращих світових практик ми зможемо разом поступово знайти шляхи вирішення проблем впровадження відновного правосуддя на користь нашої країни та її громадян», – зауважив Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний.
Голова Громадської організації «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль зазначив: «Відновне правосуддя має суттєвий вплив не лише на ефективність самого правосуддя, а й на стан суспільства, у якому воно впроваджується. Воно не просто якась альтернатива кримінальному судочинству, це абсолютно інший підхід реагування на певну ситуацію. Найбільше проблем при впровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції України виникає саме у зв'язку з нерозумінням принципів відновного правосуддя, до яких зараховують: активну участь сторін, рівну увагу до потреб та інтересів сторін, курс на відшкодування збитків, реінтеграцію та досягнення взаєморозуміння, виправлення завданої шкоди, добровільність, конфіденційність, незалежність та неупередженість сторін тощо».
Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко розповіла про відновне правосуддя як елемент реформування системи юстиції щодо дітей в Україні та проаналізувала ключові аспекти урядових стратегій і заходів, зазначивши таке: «На мою думку, відновне правосуддя – це сучасне реагування на протиправну поведінку неповнолітніх на балансі взаємних інтересів між дитиною, що в конфлікті, та дитиною, яка в контакті із законом. На сьогоднішній день, Україна підтримує позитивний світовий досвід щодо впровадження й практики відновного правосуддя. Особливе місце при його впровадженні посідає створення правосуддя, дружнього до дитини, незалежно від статусу, у якому остання перебуває».
Наприкінці заходу модератор Ігор Свєтлічний подякував усім, хто долучився до обговорення, і висловив сподівання, що все ж таки, не зважаючи на всі перешкоди, відновне правосуддя скоро запрацює в Україні повною мірою.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
За кордоном
Обрано нове керівництво CCBE на 2026 рік
Рада адвокатів і правничих товариств Європи (Council of Bars and Law Societies of Europe, CCBE) обрала нового очільника. Ним став Роман Завршек, адвокат зі Словенії, який наразі обіймає посаду першого віцепрезидента організації.
Законодавство
Звільнення з публічної служби під час війни: у НААУ вивчили…
Впорядкування питань організації публічної служби та трудових відносин в умовах воєнного стану має забезпечувати справедливі умови праці, зрозумілі й адекватні гарантії для посадових осіб та інших працівників органів влади.
Самоврядування
У CCBE засудили підміну НААУ громадськими організаціями
26 листопада в Парижі в рамках заходів, організованих Радою адвокатів і правничих товариств Європи, відбулося засідання Платформи для обміну, співпраці та просвітницької діяльності (PECO-комітет CCBE).
Етика
Наслідки зупинення дії рішення КДКА розʼяснила РАУ
Як рахувати строк дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, якщо Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури тимчасово зупинила дію рішення КДКА регіону, а адвокат у цей період продовжував працювати?
Самоврядування
Заява Комітету НААУ щодо маніпулятивного журналістського…
Заява Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації щодо маніпулятивного журналістського матеріалу, спрямованого на дискредитацію інституту адвокатури.
Дискусія
Висновки ЄСПЛ і ЄКСП у трудових спорах: проблеми застосування…
14 листопада в Навчально-науковому інституті права КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція «Трудові та соціальні права в Україні: європейська інтеграція, воєнний стан, повоєнне відновлення».
Законодавство
Примусове виконання: посилювати наявні механізми, а не залучати…
Обов’язкова участь органів опіки та соціальних служб на стадії примусового виконання рішень за участю дітей лише затягне провадження. Яких фахівців залучати, має вирішувати виконавець, а сторони й зараз можуть клопотати про участь соцпрацівників і психологів.
Навчання
Як належно зафіксувати думку дитини для суду: поради адвокатам
У сімейних спорах, про визначення місця проживання, участь у вихованні, позбавлення чи поновлення батьківських прав, саме спосіб отримання та документування висловлювань дитини впливає на те, чи сприйме суд таку думку як автентичну, добровільну і вільну від тиску дорослих. Але відсутність єдиного підходу до з'ясування думки дітей, залучення психологів, застосування аудіо- чи відеофіксації та відображення цих даних у матеріалах справи створює ризики формального «вислуховування» та перекручення реальної волі дитини.