"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Проблеми впровадження відновного правосуддя в Україні та шляхи їхнього подолання обговорили в НААУ
22 вересня 2020 року за ініціативою Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини у НААУ відбувся круглий стіл на тему: «Відновне правосуддя – проблеми впровадження та шляхи їхнього вирішення».
В обговоренні проблем щодо впровадження в Україні відновного правосуддя узяли участь: адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний; адвокат, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко; Голова ГО «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль та адвокат Тетяна Поповська.
Так, у ході дискусії Ігор Свєтлічний акцентував увагу на практичних проблемах упровадження принципів відновного правосуддя в кримінальних справах, зокрема питаннях оцінки потреб сторін, доступу до інформації у справах, упровадження методів відновного правосуддя тощо. При цьому доповідач зауважив, що визнання обома сторонами основних фактів справи, тобто згода сторін із фактичними обставинами – одна з найголовніших перешкод на шляху відновного правосуддя.
«Невинуватий угод не укладає» – це постулат для адвокатів, слідчих, суддів та прокурорів, який унеможливлює процеси відновлення в разі невизнання фактичних обставин і провини.
Існує великий пласт техніко-юридичних проблем, пов'язаних з імплементацією результатів дії механізмів відновного правосуддя, тобто легалізації юридичних наслідків.
Не секрет, що багато адвокатів системи безоплатної правової допомоги та співробітників місцевих центрів БПД проходять у цьому році тренінги саме з відновного правосуддя. Це чудова нагода імплементувати основні принципи та здобути практичний досвід відновного правосуддя завдяки клієнтам безоплатної правової допомоги.
Маємо надію, що спільними зусиллями, у тому числі, обговоренням кращих світових практик ми зможемо разом поступово знайти шляхи вирішення проблем впровадження відновного правосуддя на користь нашої країни та її громадян», – зауважив Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний.
Голова Громадської організації «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль зазначив: «Відновне правосуддя має суттєвий вплив не лише на ефективність самого правосуддя, а й на стан суспільства, у якому воно впроваджується. Воно не просто якась альтернатива кримінальному судочинству, це абсолютно інший підхід реагування на певну ситуацію. Найбільше проблем при впровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції України виникає саме у зв'язку з нерозумінням принципів відновного правосуддя, до яких зараховують: активну участь сторін, рівну увагу до потреб та інтересів сторін, курс на відшкодування збитків, реінтеграцію та досягнення взаєморозуміння, виправлення завданої шкоди, добровільність, конфіденційність, незалежність та неупередженість сторін тощо».
Керівник центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко розповіла про відновне правосуддя як елемент реформування системи юстиції щодо дітей в Україні та проаналізувала ключові аспекти урядових стратегій і заходів, зазначивши таке: «На мою думку, відновне правосуддя – це сучасне реагування на протиправну поведінку неповнолітніх на балансі взаємних інтересів між дитиною, що в конфлікті, та дитиною, яка в контакті із законом. На сьогоднішній день, Україна підтримує позитивний світовий досвід щодо впровадження й практики відновного правосуддя. Особливе місце при його впровадженні посідає створення правосуддя, дружнього до дитини, незалежно від статусу, у якому остання перебуває».
Наприкінці заходу модератор Ігор Свєтлічний подякував усім, хто долучився до обговорення, і висловив сподівання, що все ж таки, не зважаючи на всі перешкоди, відновне правосуддя скоро запрацює в Україні повною мірою.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Законодавство
Невідкладний обшук без ухвали? Що адвокати пропонують змінити в КПК
Верховна Рада готує узгоджену редакцію змін до Кримінального процесуального кодексу щодо обшуків у невідкладних випадках, без попередньої ухвали слідчого судді. НААУ наполягає: судовий контроль після такого обшуку має бути реальним, а власники житла – повноправними учасниками процедури.
ЄРАУ
Технічні роботи на порталі НААУ
Сьогодні, 28 жовтня, з 19:00 до 21:00 доступ до особистого кабінету адвоката на порталі Національної асоціації адвокатів України буде тимчасово обмежено через планові технічні роботи.
Дискусія
У Нікосії говорили про захист трудових прав в умовах окупації
Як захистити трудові права людини, якщо роботодавець, архіви й трудова книжка залишилися на окупованій території? І чи не легітимізує окупаційну владу суд, який бере до уваги виданий там документ?
Cудова практика
У НААУ систематизували практику ВС в земельних спорах за І півріччя…
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права підготував «Дайджест із земельних спорів. Огляд практики Верховного Суду за І півріччя 2026 року».
Дискусія
Дитина в ЄС, спір в Україні: слабкі місця онлайн-експертизи у…
Коли дитина живе з матір’ю в Європейському Союзі, а спір про її місце проживання розглядає український суд, ключовим доказом стає висновок судово-психологічної експертизи. Але висновок, складений за результатами онлайн-сесії, може не витримати перевірки.
Навчання
Колега, а не конкурент: як молодому адвокату вбудуватися у…
Адвокат, який бачить у колегах з інших практик партнерів, а не суперників, може передати клієнта фахівцеві з його питання, отримати пораду в незнайомій справі й сам ділитися досвідом. Для молодого адвоката це ще й спосіб знайти опору в професії.
Cудова практика
Коли ЄСПЛ не приймає заяву через її суть: у НААУ підготували новий…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики Європейського суду з прав людини щодо України за 2025 – 2026 роки: критерії прийнятності заяв на основі суті справи».
Дискусія
Арешт — не повернення: як домогтися, щоб біржа віддала викрадений…
У справах про викрадення криптовалюти актив рухається швидше за кримінальний процес, тож спершу його варто заблокувати й арештувати, а вже потім встановлювати особу. Але й арешт не поверне коштів, якщо в ухвалі суду не прописано, що саме має зробити біржа чи емітент.