"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Комітети з гендерної політики та юридичної освіти провели захід "Гендерна рівність у юридичній професії: міф чи реальність?"
24 лютого 2020 року Комітетом з питань гендерної політики НААУ спільно з Комітетом з питань юридичної освіти НААУ у співпрації з Асоціацією жінок-юристок «ЮрФем» та за підтримки АО «AVER LEX» у приміщенні готелю «Прем’єр-Палас» було проведено Public Talk «Гендерна рівність в юридичній професії: міф чи реальність?».
Захід став логічним продовженням низки заходів, що стосувалися гендерних питань, які були проведені в НААУ протягом грудня 2019 року – лютого 2020 року в рамках діяльності Комітету з питань гендерної політики НААУ, метою якого стало обговорення актуальних питання гендерної рівності у юридичній професії.
Варто відзначити, що Public Talk «Гендерна рівність в юридичній професії: міф чи реальність?» викликав неабияку зацікавленість серед юридичної спільноти та об’єднав велику кількість учасників (близько 130 осіб), серед яких: адвокати, судді, представники міжнародних та громадських організацій, представники органів державної влади, науковці.
Захід спільно відкрили Заступник Голови НААУ, РАУ – Валентин Гвоздій та Голова Комітету з питань гендерної політики – Ольга Просянюк, наголосивши у своїх вітальних виступах на важливості та особливій ролі проведення подібних заходів для висвітлення проблеми гендерної рівності в колі юридичної спільноти.
Дискусія розпочалася з формату «відкритого мікрофону» з аудиторією, ініційованого Ольгою Просянюк, яка запропонувала учасникам заходу висловитися щодо актуальності проблеми дотримання гендерної рівності у юридичній професії, під час якої учасники змогли розповісти про випадки гендерної дискримінації, з якими вони особисто стикалися на практиці.
У продовження піднятої учасниками проблематики Валентин Гвоздій сфокусував свою увагу на необхідності дотримання гендерного балансу та рівності у підходах до оплати праці, а також вказав на недопустимість обмеження будь-яких прав особи, зокрема у сфері трудових відносин за ознакою статі.
Захід вцілому було поділено на дві сесії перша з яких, була присвячена питанням гендерної проблематики, модератором якої виступила Ольга Просянюк, друга – питанням гендерної стратегії, модератором якої виступила Надія Стефанів – суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.
У ході проведення заходу учасники обговорили ряд важливих питань, серед яких: поняття гендерної рівності; напрямки гендерної політики, які реалізує держава загалом і безпосередньо в юридичній сфері, найпоширеніші стереотипи щодо доступу до юридичної професії, гендерна стратегія та важливість її запровадження, тощо.
Під час проведення заходу спікери в цілому поділилися власним досвідом протидії гендерним стереотипам, обговорили шляхи досягнення гендерного балансу, зокрема в юридичній професії, а також обговорили важливість та переваги від запровадження гендерної стратегії.
Учасники також мали змогу активно долучатися до обговорюваних питань та висловити свою думку щодо піднятої проблематики.
Підводячи підсумки Public Talk «Гендерна рівність в юридичній професії: міф чи реальність?» спікери та присутні учасники дійшли висновку, що проведення подібних заходів сприяє підвищенню рівня освіченості юридичної спільноти, зокрема адвокатів, у питаннях гендерної рівності та тим самим сприяє досягненню реального, а не декларованого гендерного балансу в юридичній професії.
Більше фото заходу можна переглянути у фейсбук
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Дискусія
Захист кредиторів: судова практика випереджає законодавство?
У спорах про борги суди аналізують фактичну поведінку боржника: мету правочинів, контроль над активами, момент їх відчуження та наслідки для кредиторів. Субсидіарна відповідальність і оскарження фраудаторних правочинів уже застосовуються в судовій практиці, але законодавство не дає достатньо чітких правил.
Дискусія
Арбітраж може бути швидшим та ефективнішим, але не за рахунок прав…
У міжнародному арбітражі стислі строки, розгляд справи на основі документів без проведення усного засідання, відхилення явно необґрунтованих вимог на ранній процесуальній стадії і використання ШІ можуть скорочувати час розгляду і витрати прозорості даних від арбітражних інституцій, однак усе це потребує запобіжників від формального підходу до прав сторін.
Дискусія
Спадкування в сучасних умовах: строки, докази і цифрові активи
У спадкових справах під час воєнного стану виникають досить специфічні питання: спадкоємці перебувають за кордоном, пропускаються строки, реєстрація місця проживання не збігається з фактичним проживанням, а частина майна існує у цифровому середовищі.
Дискусія
Історію українського конституціоналізму обговорили на лекції
До Дня Конституції України Центр досліджень адвокатури і права НААУ спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» організував онлайн-лекцію з історії українського конституційного процесу.
Дискусія
Медична реформа: баланс конституційних гарантій у сфері охорони…
Конституційне право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування сьогодні перевіряється практикою медичної реформи: доступом до пакетів медичних гарантій, судовим захистом пацієнтів, податковим режимом медичних послуг і рішеннями щодо мережі закладів охорони здоров’я.
Законодавство
НААУ розраховує на швидку ратифікацію Конвенції про захист…
Ратифікація Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката має супроводжуватися точковими змінами до законодавства для посилення адвокатських гарантій, але не повинна використовуватися як привід для демонтажу самоврядної моделі адвокатури.
Навчання
Правникам радять входити в адвокатуру через практику і менторство
Молоді юристи часто не бачать адвокатуру як перший професійний вибір, оскільки під час навчання переважно стикаються з теорією, а не з реальною роботою адвоката. Зрозуміти професію допомагають практика, менторство, робота поруч з досвідченим адвокатом і поступове занурення у справи.
Захист військових
Адвокати масштабують правову підтримку військових і постраждалого…
Правова допомога військовим має починатися з простих і швидких консультацій, але не завершуватися ними. Типові звернення з бригад перетворюються на узагальнення, цифрові сервіси та пропозиції до державних органів.