У Харкові відбулася конференція «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку»

У Харкові відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку».

Організатори конференції - Національний юридичний університет  ім.Ярослава Мудрого, Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів Харківської області, Спілка адвокатів України. Тематика доповідей конференції  охопила різноманітні аспекти діяльності адвокатури, адвокатської практики, юридичної освіти, історію адвокатури України.

Програму конференції можна переглянути тут.

Захід відбувся у приміщенні факультету адвокатури Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, який був створений 2017 року з ініціативи НААУ. «Від самого початку ми маємо домовленості про те, що Національна асоціація є не просто натхненником, але і реальним помічником у становленні цього факультету. І переконана, завдяки поєднанню зусиль науково-викладацького складу університету і адвокатів-практиків ми створимо найкращі умови для підготовки майбутніх адвокатів. Такі фахівці в нашій країні є гострою необхідністю», - сказала Голова НАА Лідія Ізовітова у вітальному слові.

Доповідь Лідії Ізовітової під час конференції була присвячена системному огляду становлення і розвитку адвокатури в Україні, ключовим викликам незалежності адвокатури.

У цьому контексті було згадано про спробу прийняти нову редакцію закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який був внесений до парламенту у вересні 2018 року. Реформа начебто проголошувала європейські цілі, але водночас передбачала ревізію і навіть відступ від тих європейських стандартів, які уже втілені у національному законодавстві про адвокатуру. Це стало одним із найбільших викликів незалежності адвокатської спільноти за останні десятиліття.

В процесі реформи було проігноровано той факт, що чинний закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прийнятий 2012  року на виконання зобов’язань України перед Радою Європи та реалізацію «Дорожньої карти» щодо виконання Плану дій Україна-ЄС у 2005 році. Одним з ключових правових документів, що визначили шляхи розвитку адвокатського самоврядування в Україні на десятиліття, став Спільний Висновок «Щодо проекту закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Європейської комісії «До демократії через право» (Венеціанська Комісія) та Дирекції з питань правосуддя та людської гідності в складі Генеральної Дирекції з прав людини та верховенства права Ради Європи, прийнятий Венеціанською Комісією на 88-й Пленарній  сесії (Венеція, 14-15 жовтня 2011 року).

Парадоксально, що в ході нового етапу реформи адвокатури цей висновок було вирішено проігнорувати, і в парламенті з’явилася нова редакція закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Процес реформи адвокатури так і не був організований владою у відповідності до міжнародних стандартів регулювання адвокатської професії, принципів демократичного урядування, публічності та відкритості.

Законопроект 9055 викликав серйозне занепокоєння адвокатської спільноти ще на етапі його розробки з 2016 року. Після його внесення до Верховної Ради НААУ неодноразово публічно заявляла, що конституційний інститут адвокатури ще ніколи не був настільки близьким до втрати незалежності і можливостей безперешкодно виконувати свою конституційну місію захисту прав громадян. В цілому, з моменту внесення законопроекту №9055 Рада адвокатів України ухвалила 4 резолюції стосовно неприйнятності здійснення реформи конституційного інституту адвокатури на основі цього законопроекту . 17 рад адвокатів регіонів направили до Верховної Ради резолюції із закликами не приймати цей законопроект. Звернення надходили від конференцій адвокатів регіонів, які відбувалися у грудні 2018 року напередодні з’їзду адвокатів України 2019 року.

Реформа адвокатури має здійснюватися із дотриманням міжнародних стандартів регулювання адвокатської професії та захисту прав людини. Зміни до профільного законодавства мають сприяти утвердженню конституційного права громадян на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника, посилювати інструментарій захисту прав людини. Новий закон про адвокатуру як складова судової реформи у жодному разі  не має створювати корупційні «вікна».

Будь-які зміни до профільного законодавства мають гарантувати подальше наближення адвокатури до європейських стандартів. Пріоритетом у цьому процесі має бути посилення інструментів захисту прав людини та громадянина, що неможливо без розширення професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Чинне законодавство натомість дозволяє адвокатурі розвиватися як самоврядній інституції та впроваджувати якісні освітні та сервісні проекти для адвокатів, встановлювати міжнародні контакти і взаємодію з громадськими інституціями та органами влади, суддівського врядування. Лише впродовж 2018-2019 років НААУ було розроблено низку інновацій у Єдиному реєстрі адвокатів, дано старт оновленому формату Вищої школи адвокатури. Поєднання досвіду ректора, поважного адвоката Ярослава Зейкана, та прагматичного підходу молодого менеджменту Школи стали запорукою динамічного розвитку цього освітнього проекту НААУ. До роботи у Вищій школі адвокатури залучено 89 лекторів, серед яких не лише практикуючі адвокати, а й судді, бізнес-тренери, медіатори, експерти в різних галузях права. Цей майданчик, у світлі оновленого Порядку підвищення кваліфікації адвокатів, стає надійною основою для професійного розвитку адвокатської спільноти і доступності різних форматів підвищення кваліфікації.

При НААУ створено 22 комітети, 27 представництв НААУ за кордоном, і це майданчики для взамоємодії українських адвокатів з колегами по всьому світу. НААУ увійшла до ключових європейських професійних організацій — Ради адвокатських та правничих товариств Європи, Міжнародної асоціації адвокатів та Міжнародної спілки юристів. Серед переваг членства у Раді адвокатських і правничих товариств Європи (ССВЕ) для української адвокатури найбільш вагомим є підтримка  зусиль по захисту прав адвокатів.

За майже 7 років з моменту заснування НААУ стала голосом адвокатської професії, виразником позиції консолідованої адвокатської спільноти, здобули повагу і довіру у суспільства, підвищили престиж адвокатської професії.

В ході конференції також виступив секретар РАУ,  заступник голови комітету з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності Ігор Колесников. Темою його доповіді стало забезпечення кібер безпеки під час здійснення адвокатської діяльності. Голова Комітету підвищення професійної кваліфікації адвокатів при НААУ, Координатор програми Ради Європи HELP Олена Сібільова мала доповідь про особливості підвищення кваліфікаційного рівня адвокатів.