Адвокати поділилися досвідом захисту потерпілих від кіберзлочинів для звіту Європолу

Європол щороку оцінює загрози організованої кіберзлочинності, і ця оцінка визначає пріоритети правоохоронців у Європейському Союзі. В рамках підготовки звіту українські адвокати поділилися з кіберполіцією досвідом захисту потерпілих.

9 листопада 2026 року Департамент кіберполіції Національної поліції України організував робочу нараду з питань підготовки інформації для чергового звіту Європолу IOCTA (Internet Organised Crime Threat Assessment) 2027. До участі в заході були запрошені голова Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів Андрій Галич його заступник Роман Островський.

IOCTA – це щорічна оцінка загроз організованої кіберзлочинності. Її готує Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю у складі Європолу на основі розслідувань, які супроводжує агенція, та даних її партнерів. Попередній звіт, IOCTA 2026, Європол оприлюднив 28 квітня 2026 року. Онлайн-шахрайство в ньому названо сферою організованої злочинності, що росте найшвидше, а викрадення цифрових активів — «злочином як послугою». За даними Європолу, відстежувати незаконні фінансові потоки ускладнюють анонімні монети, міксери та швидкі перекази між блокчейнами.

Представники Комітету НААУ розповіли, як ці загрози виглядають з боку потерпілого. За словами А.Галича, повернути викрадену криптовалюту зазвичай можна лише протягом кількох годин, поки кошти ще перебувають на централізованому сервісі. Встановлення особи зловмисника натомість триває місяцями, а інколи й роками.

«Вікно для повернення криптовалюти часто вимірюється годинами, а встановлення особи — місяцями. Тому повернення коштів потерпілому і притягнення винного варто розглядати як окремі завдання», — зазначив голова комітету.

Р.Островський звернув увагу на перешкоди, які виникають у ці перші години. Частина криптоплатформ приймає запити лише з державних поштових доменів, тож адвокат потерпілого не може звернутися до них напряму. Інколи доводиться діяти через акаунт самого клієнта. Запит до емітента стейблкоїна про блокування адреси подають через правоохоронний орган, а адвокат готує для нього точні реквізити та обґрунтування. Тому швидкість реагування залежить від злагодженої роботи адвоката і правоохоронців.

Спікери також наголосили, що блокування з боку біржі платформа може зняти будь-коли, тож його потрібно закріпити судовим арештом. Однак арешт лише забороняє розпоряджатися активом і сам собою не повертає коштів. В ухвалі мають бути зазначені мережа, адреса чи ідентифікатор користувача, токен, сума, зберігач та порядок виконання. Інакше біржа не матиме підстав для переказу.

Ще одна проблема виникає на етапі транскордонних справ. А.Галич пояснив, що для встановлення особи зазвичай потрібні дані централізованої біржі: KYC-інформація, IP-журнали, відомості про пристрої. Чи вдасться їх отримати, залежить від юрисдикції, правового статусу сервісу та дотримання процедури.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.