Як заслухати дитину в суді без примусу і психологічної шкоди – презентовано рекомендації

Участь дитини у вирішенні сімейного спору не обов’язково передбачає її фізичну присутність у залі суду. Формат заслуховування має бути добровільним, зрозумілим і безпечним, а за потреби до процесу слід залучати психолога.

Про практичні підходи до забезпечення цього права розповіла голова Комітету НААУ з питань сімейного права, залучена експертка Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх Лариса Гретченко під час круглого столу «Запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей: досвід і перспективи».

Захід організували Верховний Суд спільно з Міжвідомчою координаційною радою та Національною школою суддів України за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні в межах проєкту ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».

Під час круглого столу були презентовані Методичні рекомендації щодо реалізації права дитини бути заслуханою при розгляді цивільних справ. Однією зі співавторок видання виступила Л.Гретченко, яку НААУ делегувала до складу відповідної робочої групи при Міжвідомчій координаційній раді.

В основу рекомендацій покладено десять принципів. Серед них — добровільність і поінформованість участі, її повноцінність та ефективність, відповідність віку і рівню зрілості, конфіденційність і безпечне середовище, зрозуміла форма спілкування, професійна підготовка фахівців, зворотний зв’язок, недискримінаційний підхід та забезпечення найкращих інтересів дитини.

За словами Л.Гретченко, мінімального віку для реалізації права бути заслуханою законодавство не встановлює. Тому сам по собі малолітній вік не може бути підставою для відмови з’ясувати погляди дитини.

Окрему увагу адвокатка приділила ролі психолога. За її словами, він не представляє дитину, не виступає на боці учасників спору і не приймає процесуальних рішень. До засідання психолог може оцінити готовність дитини, пояснити їй мету та порядок участі, а також надати рекомендації щодо сприятливих умов спілкування. Під час заслуховування психолог допомагає формулювати запитання доступною для дитини мовою, пояснює їй перебіг процесу, надає психоемоційну підтримку та, за потреби, допомагає суду зрозуміти її відповіді й поведінку. Водночас процесуальний статус психолога у таких справах законодавчо не визначений, що потребує окремого врегулювання.

Водночас Л.Гретченко наголосила, що визначальна роль у забезпеченні права дитини бути почутою належить судді. Саме він обирає спосіб і місце заслуховування, вирішує питання про залучення психолога, контролює відсутність тиску та оцінює висловлювання дитини разом з іншими матеріалами справи.

Думка дитини має бути почута й належно врахована, однак вона не є єдиною підставою для рішення. Якщо суд ухвалює рішення всупереч висловленій позиції, дитині слід доступно пояснити причини та повідомити, як саме її погляди були враховані.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.