Заставу пропонують вносити майном, а її розмір — зменшувати

Національна асоціація адвокатів України запропонувала змінити правила застосування застави. Йдеться про можливість її внесення майном, чіткіші критерії визначення розміру та процесуальні гарантії для заставодавця.

Комітет НААУ з питань кримінального права і процесу підготував пропозиції щодо змін до Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про попереднє ув’язнення», які було направлено голові Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергію Іонушасу. Асоціація просить розглянути можливість підтримки таких змін і внесення відповідного законопроєкту на розгляд парламенту, а також залучити представників адвокатури до подальшого опрацювання.

Ініціатива є відповіддю на практику визначення завідомо непомірних застав, коли суди зосереджуються переважно на тяжкості правопорушення або розмірі інкримінованої шкоди без належної оцінки реальної спроможності особи внести визначену суму. За таких умов застава втрачає значення доступної альтернативи триманню під вартою і може призводити до невиправданого позбавлення свободи особи, яка згідно з Конституцією вважається невинуватою до набрання обвинувальним вироком законної сили.

Однією з ключових пропозицій є можливість вносити заставу не лише коштами, а й рухомим або нерухомим майном. Нині стаття 182 КПК передбачає виключно грошову форму, через що особа, яка володіє майном, але не має достатніх ліквідних коштів, фактично не може скористатися заставою як альтернативою триманню під вартою.

Передавати майно в заставу пропонується за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого або заставодавця. Воно має належати одному з них на праві власності, не перебувати під арештом чи іншим обтяженням, не бути предметом судового спору та мати підтверджену оцінювачем ринкову вартість не нижчу за визначений судом розмір застави. Для майна у спільній власності вимагатиметься письмова згода всіх співвласників.

У частині визначення розміру застави суду пропонується враховувати не лише обставини провадження та ризики, а й середній щомісячний дохід особи, її сімейний стан, наявність утриманців і наслідки внесення застави для них. Арештоване майно при оцінці помірності застави не враховуватиметься, а майновий стан близьких родичів і членів сім’ї — лише за їхньої письмової готовності внести заставу.

Також пропонується заборонити визначати розмір застави виключно з огляду на тяжкість правопорушення або суму інкримінованої шкоди. Ухвала суду має містити мотиви, які підтверджують співмірність застави та реальну можливість її внесення. Такі зміни обґрунтовуються, зокрема, практикою Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Проєкт передбачає окремий процесуальний статус заставодавця та його представника. Заставодавець, на думку адвокатів, повинен отримати право брати участь у розгляді питань щодо застосування, зменшення, повернення або звернення застави в дохід держави, користуватися правовою допомогою та оскаржувати судові рішення щодо застави у випадках та порядку, передбачених КПК.

Крім того, пропонується запровадити механізм зменшення розміру застави у разі зміни обставин, врегулювати наслідки смерті заставодавця та порядок реалізації майна, зверненого в дохід держави. Якщо вартість реалізованого майна перевищить визначену суму застави, різниця має повертатися власникові.

Пропозиції законодавчих змін та їх обґрунтування готували представники Комітету НААУ з питань кримінального права і процесу Анжеліка Моісєєєва, Ірина Гловюк та Юлія Іваніна.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.