У Європарламенті презентували звіт про українську адвокатуру

Чи може тіньовий звіт про адвокатуру підміняти політичну рамку Дорожньої карти з питань верховенства права вимогами перебудови самоврядування? Де межа між підзвітністю і захопленням інституції? І як відповідати на наративи даними, а не враженнями?

В умовах кризи

5 лютого 2026 року в Європейському парламенті у Брюсселі відбулася презентація дослідницького звіту, присвяченого українській адвокатурі в умовах війни. Захід був анонсований як розмова про верховенство права, євроінтеграційні прагнення України та протидію російській дезінформації у правовій сфері.

Звіт «Національна асоціація адвокатів України в контексті верховенства права та європейської інтеграції» було підготовлено командою експертів американської некомерційної організації Armada Network, заснованої у 1987 році. Команда активно залучена до українського контексту з початку війни у 2014 році. Відтоді організація намагалася робити внесок у зміцнення довіри до інституцій, які працюють у надзвичайних умовах, а також брала участь у дискусіях і комунікаціях із колишніми президентами та парламентарями, оцінюючи стійкість інституцій у кризових умовах.

Тож підготовлений звіт ґрунтується на фактичних даних щодо функціонування верховенства права під час війни, інституційної стійкості сектору юстиції з фокусом на адвокатурі, ролі адвокатури як незалежної самоврядної професії та гаранта доступу до правосуддя і захисту прав людини. Окремо наголошувалося на увазі до Дорожньої карти з питань верховенства права, схваленої розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р, у процесі вступу України до ЄС та на ризиках викривленого застосування реформаторських програм у контексті переговорного процесу.

Модерував захід депутат Європейського парламенту Рейніс Познакс. Відкриваючи дискусію, він коротко окреслив рамку розмови через особисту історію поїздки в Україну. Р.Познакс розповів, що під час візиту відвідав табір, де утримуються російські військовополонені, і був вражений рівнем поводження та медичної допомоги. За його словами, на запитання, чому українцям не важко дотримуватися таких стандартів, він почув відповідь про те, що навіть у війні Україна тримається за гуманність і верховенство права, а тому для неї принципово зберігати цінності у практичних рішеннях.

Засновник і директор Armada Network Дейл Армстронг охарактеризував підготовлені напрацювання як окремий аналітичний документ із фактичними даними та висновками щодо тем, які порушуються у Тіньовому звіті до розділу «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України. «Ми залучили до цієї роботи сильну команду експертів, щоб представити вам не просто думку, не просто відлуння або медійну публікацію, а реальні емпіричні дані», - відзначив він.

Не плутати

Ключовим спікером заходу став Кріс Холзен, який 20 років очолював Міжнародний республіканський інститут в Україні (програма сприяння демократії, що фінансується США). Він працював у різних напрямах, пов’язаних із верховенством права, підтримкою політичних партій та взаємодією з регіональною владою, а також багато співпрацював із юристами, зокрема в періоди виборів, і мав тривалу практику комунікації з державними органами та професійним середовищем.

Він наголосив, що для його роботи в Україні важливими були статус і розвиток професійної спроможності адвокатури як інституції. У цьому контексті К.Холзен відзначив, що з часом спостерігав зусилля, навмисні й ненавмисні, які розмивали межу між тим, що є реальною адвокатурою та її професійною організацією, визначеною законом, і тим, що становить середовище громадських організацій.

У цьому контексті експерт пояснив, що і уряд США, і європейські інституції підтримують розвиток правової системи в Україні через грантові механізми й інші програми, але в цій сфері нерідко виникає нерозуміння української моделі. «Ми виявили, що часто існувало велике непорозуміння щодо української правової системи, зокрема щодо Національної асоціації адвокатів України, яка, звичайно, як і будь-яка асоціація адвокатів, передбачена законом і яку ніколи не слід плутати з громадськими організаціями правничого спрямування», - пояснив К.Холзен.

Також він повідомив, що команда експертів проаналізувала оприлюднений Тіньовий звіт до розділу «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України і підготувала власний документ, у якому пройшлася по ньому пункт за пунктом, аби, за словами одного з авторів, «пролити трохи більше світла на реальну ситуацію з адвокатською спільнотою в Україні». Документ поділено на вісім розділів, і спікер коротко окреслив ключові тези кожного з них.

Рамка, а не норма

Перший розділ починається з того, що Дорожня карта є «політичною рамкою, а не юридично обов’язковим актом», яка «встановлює стратегічні цілі, але залишає методи реалізації національним інституціям України». К.Холзен пояснив, що в дискусіях часто плутають природу Дорожньої карти: вона підтверджує, а не підриває незалежність адвокатури, орієнтована на узгодження законодавства про адвокатуру зі стандартами ЄС та Ради Європи, поліпшення прозорості доступу до професії та посилення професійного розвитку. «Дуже важливою частиною діяльності будь-якої асоціації адвокатів є забезпечення постійного регулярного професійного розвитку», - додав спікер.

У цьому ж контексті він сказав, що Дорожня карта «дає орієнтири для реформ, але не є мандатом на реструктуризацію», тоді як у тіньовому звіті є заклики до радикальної перебудови НААУ. «На нашу думку, це не те, що має бути предметом тіньового звіту», - переконаний К.Холзен.

Другий розділ стосується виборів, цифрових інструментів і ролі адвокатури як інституції, що забезпечує дисципліну в професії. Третій - описує те, які зміни адвокатура вже впроваджує в межах чинного мандату. Як приклади, спікер згадав узгодження з підходами ЄС щодо іноземних адвокатів, оновлення дисциплінарних процедур, регулярне оновлення правил і систему обов’язкового безперервного професійного розвитку, яку забезпечує НААУ.

Четвертий розділ присвячено «тіньовій звітності» та межам її використання. «Ви знаєте, що Тіньовий звіт містить деякі хороші рекомендації. Але знову ж таки, це загальний метод, за допомогою якого деякі організації в Україні просувають свою інтерпретацію Тіньового звіту, яку ми вважаємо помилковою, - сказав К.Холзен. - Логіка Дорожньої карти в цьому Тіньовому звіті замінена детальною інституційною перебудовою. Знову ж таки, ми вважаємо, що це виходить за межі того, що має пропонувати Тіньовий звіт». Він також сказав, що цей документ фактично ігнорує воєнні реалії, уже здійснені реформи, а твердження не підкріплюються доказами. «Він ігнорує реалії війни в Україні, що, відверто кажучи, мене шокує. Він ігнорує існуючі реформи, які провела НААУ і які є суттєвими, а також ігнорує внутрішні механізми самоврядування, - зауважив експерт. - Якщо ви збираєтеся висувати звинувачення, ви повинні дуже конкретно вказати, в чому полягають ці недоліки. Ми не вважаємо, що тіньовий звіт це робить. Він, по суті, перетворився на альтернативний дороговказ без мандату».

Мандат на дороговказ

Окреслюючи зміст інших розділів, К.Холзен порушив тему конфлікту інтересів у середовищі громадських організацій, де, за його словами, існує взаємопов’язана екосистема структур, які підсилюють одна одну у коментарях і аналітиці щодо адвокатури. Він говорив про закриті експертні мережі та про ризик, коли адвокація, фінансування й оцінювання змішуються, а під прикриттям підзвітності може формуватися механізм інституційного «захоплення», а не реальної відповідальності. «Це ризикує стати інструментом політики, що, на нашу думку, є небезпечним. Це захоплення, а не підзвітність, і це екосистема громадських організацій, які фінансуються грантами», - резюмував експерт.

Водночас він підкреслив, що підтримує громадянське суспільство та роль громадських організацій: «Я працював у неурядових організаціях в Україні протягом двадцяти років. Я підтримую неурядові організації і вважаю, що вони роблять чудову роботу. Немає більшого прихильника важливості громадянського суспільства та громадських організацій, ніж я», - запевнив спікер.

«Але це не означає, що кожна неурядова організація, яка надає рекомендації, не має свого порядку денного. І це не означає, що кожна така організація насправді виконує свої зобов'язання, про які вона публічно заявляє, - сказав К.Холзен. - Ми стверджуємо, що зусилля з розробки радикальних рекомендацій щодо реформи НААУ в тіньовому звіті ґрунтуються на наративах, створених організаціями та людьми, які мають власні інтереси, які, на нашу думку, не відповідають найкращим інтересам адвокатської професії в Україні. І це дуже серйозне звинувачення».

Завершуючи свій виступ, експерт закликав уважно аналізувати будь-які тіньові звіти, зокрема хто їх цитує, який контекст, які стимули й мотивації стоять за організаціями та авторами. Він також сказав, що команда бачить у тіньових звітах намагання допомогти Україні, втім ставитися до них слід критично. «У Брюсселі, занадто багато людей покладаються на обмежене коло осіб в Україні, які виконують роботу та аналіз, через що не отримують повного уявлення про те, що відбувається», - пояснив К.Холзен.

Модернізація без демонтажу

Національна асоціація адвокатів України має особливий статус самоврядної й саморегульованої професійної організації з обов’язковим членством, а Конституція країни визначає адвокатуру як інституцію, що діє для надання професійної правничої допомоги, і гарантує її незалежність. На цьому наголосив Грег Гарпер, який у 2009–2019 роках був членом Палати представників США.

Він представив напрацювання Armada Network як документ про українську адвокатуру та правову реформу в контексті вступу України до ЄС і поставив під сумнів доцільність надання ваги звітам, якщо вони спрямовані на підрив довіри до професії.

«Навіщо ви створюєте турбулентність для понад 70 тисяч членів (мається на увазі кількість адвокатів в Україні, які є членами НААУ, - прим. ред.), надаючи будь-яку вагу так званим тіньовим звітам, - ставить запитання  Г.Гарпер. - Цього має бути достатньо, щоб не втягуватися в пропагандистську війну, яку ведуть зовнішні групи. Ви не можете довіряти групам і публікаціям, метою яких є підрив довіри громадськості до професії. Ці зацікавлені й добре фінансовані зовнішні групи вдаються до маніпуляцій, майже не переймаючись правдою».

У цьому зв’язку він послався на результати проведеного опитування, що свідчать про інституційну стабільність і професійну довіру. І це ще раз підтверджує тезу про потребу модернізації чинної моделі, а не її демонтажу.

Окремий акцент Г.Гарпер зробив на Дорожній карті. Він описав її як документ політики. «Вона не є законом, директивою чи обов’язковим нормативним актом, а визначає стратегічні цілі, орієнтири та терміни реформ у рамках процесу європейської інтеграції, - зазначив експерт. - Дорожня карта не містить вимог щодо демонтажу існуючої моделі самоврядування адвокатури, не передбачає підпорядкування адвокатури державним органам і не нав’язує професійній спільноті конкретну організаційну архітектуру. Дорожня карта передбачає підготовку законодавчих змін щодо адвокатури в середньостроковій перспективі, а саме до грудня 2026 року. Такий підхід свідчить про те, що реформи є еволюційними, а не революційними».

У цьому контексті він згадав напрями, які охоплює документ: вдосконалення виборчих процедур, розвиток цифрових інструментів і кібербезпеки, а також оновлення дисциплінарних механізмів. «Однак жодне з цих положень не надає окремим громадським організаціям або експертним мережам права навʼязувати єдину модель самоврядування або ставити під сумнів конституційно гарантовану незалежність адвокатської професії», - відзначив екс-конгресмен.

Цифровізація - на допомогу

Говорячи про цифрові рішення, Г.Гарпер наголосив, що юридична професія має гуманітарний характер і не зводиться до технічних навичок, а тому цифровізація має бути допоміжним інструментом, а не заміною професійної оцінки. Він пояснював, що повна цифровізація кваліфікаційних процедур без збереження елементів «живої» професійної перевірки може спотворювати уявлення про компетентність.

«Адвокати не тільки застосовують закон, але й переконують словами, логікою, мовою та здатністю будувати довіру. Професійна діяльність адвоката вимагає розвинених комунікативних та аналітичних навичок, здатності працювати з людьми в ситуаціях конфлікту, стресу або вразливості. Це вимагає не тільки ґрунтовного знання права, але й інших елементів, таких як психологія, етика, риторика та, в набагато ширшому сенсі, загальна гуманітарна підготовка. Саме ці якості визначають ефективність захисту прав людини і не можуть бути повною мірою оцінені виключно за допомогою цифрових або автоматизованих інструментів», - відзначив експерт.

Окремо він зупинився на темі електронного голосування, назвавши вимогу запровадження такого інструменту високоризиковою з огляду на довіру до результатів і загальну стабільність самоврядування, особливо в умовах війни. «Зрештою, вимога щодо електронного голосування за стандартом — це не технічне вдосконалення, а політична інженерія з високим рівнем ризику. Вона може підірвати довіру до самоврядування, створити тривалі турбулентності та надати ворогу додаткові інструменти для впливу на легітимність правових процесів», - вважає Г.Гарпер. - Перерахунок голосів у цифровому форматі на даний момент не викликає довіри до точності цифрових рішень».

Як підхід, який він вважає більш виправданим для воєнного часу гібридну модель із пріоритетом офлайн-процедур, доповнених цифровими модулями та резервними рішеннями, які мають бути технологічно надійними. «Цифрові інструменти повинні бути допоміжним середовищем, а не заміною професійного характеру юридичної професії», - відзначив експерт.

Повертаючись до теми Тіньового звіту, Г.Гарпер сказав, що такі документи ігнорують природу Дорожньої карти як політичної рамки і не враховують кроків, які вже здійснюються у сфері адвокатури в межах реалізації реформ.

Він також говорив про ризики делегітимізації або інституційного послаблення адвокатського самоврядування під час війни та пов’язував це зі зниженням якості процесуальних гарантій і доступу до правничої допомоги. Завершуючи виступ екс-конгресмен закликав підтримувати еволюційне вдосконалення адвокатури, не допускаючи дестабілізації через інформаційні атаки. «Національна асоціація адвокатів України була створена з нуля і пройшла довгий шлях наполегливої праці, щоб вибудувати цю інституцію — заради блага професії та громадян України. Давайте й надалі робити адвокатуру кращою, попри виклики та пропаганду з боку зовнішніх груп, які, на мою думку, прагнуть посіяти розбрат заради власної вигоди й інтересів», - сказав Г.Гарпер.

Дані, а не враження

Повертаючись до теми презентованого документа після виступу основних доповідачів, Д.Армстронг уточнив, що підготовлений матеріал містить близько 60 сторінок аналізу та дані, зібрані більш ніж від тисячі респондентів.

Він підкреслив, що цей документ замислювався як емпірична основа для розмови про стан інституцій у сфері правосуддя, а не як набір загальних оцінок чи публіцистичних узагальнень. Адже дослідницькими цілями були: оцінити сприйняття адвокатури громадянами України; зібрати думки суддів, прокурорів і працівників правоохоронних органів; дослідити позиції адвокатів щодо незалежності, відчуття безпеки, ставлення до адвокатури, дисциплінарних процедур і фінансових вимог самоврядування; а також врахувати погляди представників органів адвокатського самоврядування. «І завдяки всьому цьому, мета документа полягає в тому, щоб сформувати збалансовану аналітичну картину, яку ви зможете прочитати та проаналізувати», - пояснив керівник Armada Network.

Один із ключових висновків дослідження Д.Армстронг представив так: Національна асоціація адвокатів України в опитуванні постає як помітна і загалом ефективна інституція, яку респонденти пов’язують із захистом незалежності професії, підтриманням стандартів та організацією постійного професійного розвитку. Також у матеріалах відображено сприйняття ролі НААУ в умовах воєнного часу та потенціал для подальшого посилення її участі в реформі правосуддя. У цьому зв’язку висловлюється позиція, що підозри чи закиди на адресу інституцій, які працюють у воєнний період, слід співвідносити з наявними даними і сприймати критично, а не як самодостатні твердження.

Окремим акцентом експерт назвав питання сприйняття і вразливості до дезінформації. Він пов’язав це з тим, що тіньові звіти, за його словами, можуть містити багато інформації, яка не є даними, і тому відповідати на такі наративи потрібно фактами. «Тому ми сподіваємося, що цей аналіз, якщо його уважно й добросовісно прочитати, зробить читача менш вразливим до дезінформації», - резюмував Д.Армстронг.

Питання із залу

У блоці запитань К.Холзен відповів на репліку із залу про корупцію в Україні. Він пояснив, що підготовлений документ говорить про інституційні речі в адвокатурі, які можуть зменшувати корупційні ризики, зокрема про регулярне навчання і професійний розвиток, у межах яких адвокати опановують антикорупційні програми та обговорюють антикорупційне законодавство. При цьому він зазначив, що Тіньовий звіт ці елементи ігнорує, а подекуди навіть пропонує від них відмовитися.

Також він відповів на запитання депутата Європейського парламенту Пятраса Ауштрявичюса про самоврядування і можливий зовнішній нагляд, наголосивши, що членство в професійній організації є обов’язковим, а отже незалежність адвокатури є критичною. К.Холзен поставив акцент на питанні, хто саме здійснюватиме нагляд у разі його запровадження, і сказав, що для України наразі самоврядування, на його думку, дає сильнішу гарантію незалежності, ніж будь-яке державне втручання чи нагляд. «У випадку України ми схиляємося до того, що самоврядування адвокатської асоціації забезпечить їй більшу незалежність, ніж будь-яке втручання або нагляд з боку держави», - пояснив експерт.

У звʼязку із цим він закликав уважно придивлятися до організацій, які виступають не лише за посилення контролю над адвокатурою, а й за передачу важелів контролю структурам, які самі є непідзвітними та непрозорими, що, за його оцінкою, створює ризик концентрації влади в руках вузького кола людей.

Коли журналістка Мілана Головань попросила конкретизувати ставлення до Тіньового звіту, К.Холзен відповів, що команда вже достатньо чітко озвучила критичну позицію. Як ще один приклад він навів підхід авторів Тіньового звіту до вивчення питання професійного розвитку: за його словами, аналізуючи програми професійного розвитку адвокатури, вони не звернулися до Національної асоціації адвокатів України та не провели інтерв’ю з її представниками з цього приводу. Він також зазначив, що автори Тіньового звіту не врахували багато практик, які існують у професійному середовищі.

Водночас К.Холзен додав, що не хоче ставити під сумнів мотиви тих, хто в Брюсселі супроводжував підготовку Тіньового звіту. Однак повторив, що ці люди надто покладаються на окремих осіб і групи в Україні, і це впливає на оцінку адвокатури. Він також підкреслив, що  ретельний аналіз мав би спиратися на дані опитувань та професійні інтерв’ю, але саме цього у Тіньовому звіті бракує.

Дослідницький звіт «Національна асоціація адвокатів України в контексті верховенства права та європейської інтеграції» мовою оригіналу можна завантажити за посиланням. Переклад українською мовою найближчим часом буде оприлюднений на сайті НААУ.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.