Як в Україні блокують виконання судових рішень: результати опитування

З метою визначення механізмів протидії законному виконанню судових рішень Асоціація приватних виконавців України спільно з Комітетом НААУ з питань примусового виконання рішень провели опитування державних і приватних виконавців, адвокатів та інших експертів.

Результати були представлені 15 січня.

В опитуванні взяли участь 70 респондентів, переважна більшість з яких мають понад 10 років досвіду у сфері права. За професійною належністю серед опитаних — адвокати (32,9%), приватні виконавці (30%), державні виконавці (24,3%), а також представники інших професійних груп.

Питання опитування стосувалися, зокрема, обходу закону, умисного затягування та інших практик, які використовуються для блокування виконання рішень. Жоден із респондентів не відповів, що не стикався з такими явищами у практиці: 38,6% зазначили, що це трапляється регулярно (у понад 25% проваджень), 32,9% — постійно (у понад 10% проваджень), 28,6% — інколи.

Серед поширених інструментів блокування виконання найчастіше респонденти називали необґрунтовані скарги на дії виконавця (62,9%). Також зазначали арешти та інші забезпечувальні заходи (35,7%), подання необґрунтованих клопотань (35,7%), використання процедур банкрутства (32,9%), звернення до суду із заявами про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (28,6%). Окремо згадували необґрунтовані позови (24,3%), фіктивні банкрутства (24,3%), залучення правоохоронних органів як елемент тиску чи блокування (17,1%), спроби зміни способу та порядку виконання (12,9%).

За відповідями респондентів, майновий стан боржника впливає на частоту й інтенсивність протидії виконанню: 51,4% вказали, що це впливає завжди, ще 44,3% — що залежить від конкретних обставин, 4,3% — що не впливає. При цьому 95,7% респондентів назвали орієнтиром суму від 100 000 євро, після якої боржник, на їхню думку, здатен системно фінансувати юридичні механізми блокування виконання.

Окремий блок опитування стосувався балансу прав сторін і строків. 72,9% респондентів вважають, що в процедурах виконавчого провадження законодавство більше захищає боржника, 27,1% — кредитора. Щодо тривалості затягування звернення стягнення на майно: 54,3% вказали на можливість фактично необмеженого в часі блокування, 18,6% — на строки від 12 до 24 місяців, 17,1% — від 6 до 12 місяців, 10% — до 6 місяців.

Серед рекомендованих інструментів захисту прав кредиторів найчастіше називалися ініціювання кримінальних проваджень (52,9%) і майнове забезпечення шляхом арешту активів (47,1%). Також пропонували штрафи за протидію виконанню (30%), додаткові поруки та застави (28,6%), дисциплінарну відповідальність (27,1%).

Під час презентації голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька наголосила на потребі запровадження в законодавстві дієвих процесуальних запобіжників проти штучного блокування виконання на стадії примусового виконання, а також на необхідності ефективного реагування на тиск на приватних виконавців.

Заступник голови Комітету НААУ з питань примусового виконання рішень Андрій Подольський узагальнив результати опитування та окреслив напрям удосконалення регулювання, зокрема посилення відповідальності за умисне невиконання судових рішень і усунення прогалин, які дозволяють блокувати виконання.

На ролі виконавців як складової фактичного здійснення правосуддя та необхідності уваги суду до долі ухваленого рішення акцентував член Ради Комітету Ілля Бардин. Серед практичних проблем він назвав, зокрема, ситуації зі стягненням коштів з виконавців у разі скасування електронних торгів, відсутність ефективних механізмів відповідальності за опір і незаконний вплив на виконавців, потребу розширення повноважень виконавців щодо впливу на боржника та зменшення кількості мораторіїв, що блокують виконання судових рішень.

Пропозиції, які варто врахувати під час підготовки законодавчих змін, дала секретар Комітету Тетяна Васильєва: удосконалення механізмів притягнення винних осіб за ст. 382, 388, 342 КК; перегляд процедур розшуку боржника; перегляд чинних обмежень щодо звернення стягнення на окремі види доходів; а також зміни до ЦПК і ГПК щодо арешту майна боржника на час розгляду справи для унеможливлення відчуження.

Заступник голови Комітету Наталя Гнєзділова наголосила на потребі вивчення міжнародних практик, розвитку стандартів професійної діяльності виконавців і правил етики.

За підсумками заходу озвучені результати та пропозиції планують використати в подальшій роботі над законодавчими змінами у сфері примусового виконання судових рішень.

Повністю результати опитування можна переглянути тут.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.