7 земельних позицій Верховного Суду: огляд практики за травень

Земельні спори — одні з найчисельніших у судах, але правова визначеність у цій сфері досі залишається викликом. Суперечки щодо категорії земель, порядку їх використання, договорів оренди чи розпорядження майновими правами часто ускладнюються відсутністю сталої судової практики.

Щоб допомогти юристам орієнтуватися у ключових підходах, Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права підготував Огляд практики Верховного Суду із земельних питань за травень 2025 року. Автором збірки виступив заступник голови комітету Дмитро Навроцький.

Огляд містить докладний опис семи позицій Верховного Суду, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду, Касаційного цивільного суду та Великої палати:

• режим забудови територій визначається в генеральних планах населених пунктів, зокрема у планах зонування та детальних планах територій, які є основними видами містобудівної документації на місцевому рівні;
• у зв'язку з наданням законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки до ліквідаційної маси боржника можуть бути включені і майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, оскільки кошти, виручені від їх продажу, можуть спрямовуватися на задоволення вимог кредиторів, які пред'явлені до боржника; позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки у разі їх задоволення вплинуть та змінять розмір ліквідаційної маси боржника, у тому числі й обсяг грошових зобов'язань боржника, у зв'язку з чим підлягають розгляду у порядку господарського судочинства;
• позовна вимога про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами є належним та ефективним способом захисту;
• акт віднесення земельної ділянки до певної категорії не можна кваліфікувати як «встановлення пільги»; судове рішення, яке зобов'язує «повторно розглянути заяву», не захищає права і свободи та не привносить правової визначеності;
• за наслідками розгляду відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою обов'язковим є прийняття рішення про надання дозволу або вмотивовану відмову у його наданні з наведенням усіх підстав такої відмови;
• здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності згідно із затвердженим законом переліком, а також при розширенні та зміні діяльності;
• власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Переглянути Огляд практики ВС із земельних питань можна за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.