"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Офісу Генпрокурора нагадали про незаконність обшуків у адвокатів без дозволу суду
Хоча обшук житла має проводитися лише за вмотивованим рішенням суду, закон передбачає невідкладні випадки, коли слідчий, дізнавач чи прокурор можуть увійти до володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді. Цим винятком із правила правоохоронці часто зловживають.
Про один із таких випадків Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України повідомив Офіс Генерального прокурора. У відповідь процесуальний керівник пообіцяв, що усі слідчі (розшукові) дії будуть проводитися всебічно, повно і неупереджено, а також зауважив, що взяв до уваги надану інформацію і врахує її під час досудового розслідування кримінального провадження.
В рамках цього провадження слідчий СБУ здійснив обшук за адресою місця проживання адвоката. Слідча дія проводилася без ухвали слідчого судді. За її результатами було вилучене майно, зокрема носії інформації, що містили адвокатську таємницю.
З проханням посприяти у захисті гарантій діяльності адвокат через свого представника звернувся до НААУ. У профільному комітеті дослідили обставини справи та побачили ознаки порушень.
За загальним правилом ч. 2 ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. А відповідно до ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проведення стосовно адвоката слідчих дій, що можуть проводитись виключно з дозволу суду, здійснюються на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та м. Севастополя. При цьому у разі проведення обшуку житла адвоката, слідчий суддя у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії, а також враховує при цьому гарантії захисту адвокатської таємниці.
Отже, для проведення обшуку у житлі адвоката необхідна сукупність двох умов:
- ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук;
- спеціальний суб’єкт подання клопотання про проведення обшуку.
Ч. 3 ст. 30 Конституції та ч. 3 ст. 233 КПК дозволяють слідчому увійти до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов’язаних з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку.
Проте ці невідкладні випадки у справі були відсутні і слідчий не надав жодних обґрунтованих пояснень щодо невідкладності обшуку. Адже не існувало навіть ризиків знищення чи пошкодження майна, оскільки адвокат навіть надав слідчому доступ до свого ноутбуку з метою огляду. При цьому нікого не було затримано та нікому - не повідомлено про підозру.
Верховний Суд наголошував, що невідкладні обставини, на які посилаються органи влади, вирішивши провести обшук без рішення суду, мають дійсно підтверджувалися матеріалами справи та конкретними обставинами. Також вони повинні в цілому виправдовувати терміновість з боку правоохоронних органів (постанова Об’єднаної палати ККС ВС від 07.10.2024 у справі № 466/525/22).
Європейський суд з прав людини, аналізуючи випадки обшуків у адвокатів та вилучення кореспонденції, підкреслював, що такі дії становлять серйозне втручання в права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тож мають ґрунтуватися на особливо точному законі. Вкрай важливо, щоб існували чіткі та детальні правила з цього питання, які встановлюють гарантії проти можливих зловживань або свавілля. І оскільки переслідування та утиски представників юридичної професії є загрозою самому осердю системи Конвенції, обшуки у приміщеннях адвокатів мають підлягати особливо суворому контролю (п. 43 рішення у справі «Хейно проти Фінляндії»). А недотримання процесуальних гарантій під час проведення обшуку і вилучення речей у помешканні адвоката чи іншому його володінні зумовлює порушення ст. 8 Конвенції (п.п.66-68 рішення у справі «Візер та Бікос Бетейлігунген ГмбХ проти Австрії»).
Отже, дійшли висновку у комітеті НААУ, аналіз норм законодавства та судової практики свідчить про те, що обшуки в адвокатів можуть відбуватися не лише із забезпеченням права особи на недоторканність житла, але й гарантій адвокатської діяльності. Така слідча дія має проводитися на підставі ухвали слідчого судді з переліком речей і документів, які необхідно відшукати.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.
Самоврядування
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності запрошує адвокатів…
Адвокатів, які мають знання та практичний досвід у сфері інтелектуальної власності, запрошують долучитися до роботи профільного комітету Національної асоціації адвокатів України.
Дискусія
Персональні дані, докази і розслідування: акценти конференції у…
Внутрішні розслідування, економічні експертизи та робота з великими масивами персональних даних дедалі частіше потребують від адвоката процесуальної точності та розуміння регуляторних ризиків. Особливо коли справа має міжнародний елемент або пов’язана з юрисдикціями ЄС.