"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Шість місяців від моменту загрози: варто уточнити зміни до ЦК щодо зниклих безвісти

Розкриття змісту конкретних обставин, наявність яких надає суду підстави для застосування не дворічного, а шестимісячного строку для оголошення зниклого безвісти в умовах воєнних дій померлим, убачається правильним.
Такого висновку дійшли у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань цивільного права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону №12451 від 27.01.2025 «Про внесення змін до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України щодо визначення строків оголошення судом померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом».
Згідно з чинною редакцію норми фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Але з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Автори законодавчої ініціативи відзначають, що суди по-різному тлумачать умови застосування таких обставин, зокрема, стосовно початку відліку визначених у цій нормі строків, необхідних для звернення до суду із відповідною заявою. Так одні вважають, що ці строки слід обраховувати з моменту настання події, що могла призвести до смерті особи. Інші - з моменту закінчення воєнних дій (воєнного стану) на території держави. Питання навіть було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22. У ній суд наголосив, що застосування другого підходу суперечить принципу верховенства права та його складовій - правовій визначеності.
Саме тому проектом пропонується доповнити норму ч. 2 ст. 46 ЦК про те, що строк у шість місяців, коли суд може оголосити фізичну особу померлою, слід обраховувати «від настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель».
Підтримавши в цілому необхідність змін, у НААУ відзначили, що таке формулювання доповнення є нечітким, оскільки обставини, які загрожують смерті, можуть мати тривалий характер. Тож виникатиме нерозуміння з якого саме моменту відліковувати строк. Тому адвокати запропонували більш вдале формулювання: «від дня настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.

Cудова практика
АО мають виконувати норматив з працевлаштування осіб з…
Адвокатські обʼєднання підпадають під дію Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» як роботодавці. Тож зобовʼязані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Дискусія
Пост із наслідками: чому адвокат не має «приватної зони» в…
Адвокат у соцмережах — це не приватна особа, а завжди публічний представник професії. Навіть неусвідомлені порушення можуть мати наслідки — аж до втрати статусу.

Cудова практика
Воєнний стан і трудові відносини: дайджест судової практики…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував новий дайджест судової практики за II квартал 2025 року. В ньому зібрано 14 постанов Верховного Суду з трудових спорів, які формують орієнтири для правозастосування в умовах воєнного стану.

Привітання
Привітання з Днем Конституції України!
Шановні колеги!

Навчання
Адвокатам нагадали: відпочинок — це обовʼязок, а не винагорода
Чи можна залишатися ефективним фахівцем, ігноруючи сигнали втоми? Чи здатен адвокат надавати правничу допомогу, не дбаючи про власне ментальне здоров’я? Ці запитання стали центральними на вебінарі «Відпочинок: лінь чи необхідність?».

Дискусія
10 тем великої приватизації обговорили адвокати з очільницею Фонду…
Велика приватизація — тема, яка рідко стає предметом публічної дискусії, хоча саме від неї значною мірою залежить економічне майбутнє країни. Як саме держава обирає, що продавати, на яких умовах і якими механізмами захищає себе й інвестора? Як працює з проблемними активами, санкційним майном та міжнародними покупцями?

Дискусія
ПАЕ проти договору: про конфлікт норм у роботі адвоката
Укладення договору між адвокатом і клієнтом — не лише питання юридичної техніки, а й випробування на баланс між професійною етикою, законодавством і самозахистом.